Христіан Пйотр Айгнер
Христіан Пйотр Айгнер | |
---|---|
Народження | 1756[1][2][…] |
Смерть | 9 лютого 1841[1] або 1841[3][4][5] |
Країна (підданство) | Річ Посполита Варшавське герцогство Королівство Польське |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Варшава, Ланьцут, Межиріччя, Пулави, Переворськ і Сувалки |
Архітектурний стиль | класицизм |
Найважливіші споруди | St. Anne's Churchd |
Членство | Краківське наукове товариствоd[4] |
Заклад | Варшавський університет |
Нагороди | |
Христіан Пйотр Айгнер у Вікісховищі |
Христіан Пйотр Айгнер (пол. Chrystian Piotr Aigner; 1756, Пулави — 9 лютого 1841 Флоренція) — польський архітектор епохи класицизму.
Народився 1756 року (хрещений 30 квітня 1756 року). Навчався архітектурі у Римі. Підтримав повстання Костюшка в 1794 році. З 1817 року — професор відділення витончених мистецтв Варшавського університету. З 1825 року жив в Італії.
У Царстві Польському був нагороджений орденом святого Станіслава 3-го ступеня.
Помер у Флоренції 9 лютого 1841 року.
- В 1808 році в Каліші проєкутував споруджений легіоном генерала Зайончека пам'ятник Наполеону I та у 1810 році пам'ятник Копернику;
- В Пулави проєктував резеденцію Чарториських (1785—1810; парк, перебудова палацу — 1809; «Готичний будинок» — 1801; «Храм Сівілли») і костел (1800—1803)[6];
- У Варшаві протягом 1818—1819 років перебудував палац Радзивіллів (палац намісника); у 1818—1825 роках побудував костел святого Олександра; у 1819—1824 роках — обсерваторію; у 1823—1824 роках разом із С. К. Потоцьким побудував колодязі на площі Красінських[6];
Розробив типові проєкти житлових, громадських і промислових будівель, які отримали в Польщі широке застосування. Автор теоретичних робіт, в тому числі «Міркування про древні і слов'янські святині». Написав короткий посібник про бойові коси і піки, в якому виклав теорію і методи використання їх косіньерамі на полях битв.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #133213919 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Chrystian Piotr Aigner
- ↑ а б Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- ↑ а б в http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/aigner-chrystian-piotr/
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия, 1971, с. 239.
- Aigner Krystian Piotr (1747—1841) // Mała encyklopedia powszechna PWN. Warszawa. 1959, С. 10 (пол.);
- Айгнер Хрыстиан Петр // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Айгнер, Хрыстиан Пётр // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 239. (рос.);
- Айгнер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.