Х-47М2 «Кинджал»
| Х-47М2 «Кинджал» | |
|---|---|
 МіГ-31К з ракетою «Кинджал», закріпленою в нижній точці підвіски на корпусі | |
| Тип | аеробалістична ракета |
| Походження |  Росія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 2017 — дотепер |
| Оператори | Росія |
| Війни | Російське вторгнення в Україну (з 2022) |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Вважається: Корпорація «Тактичне ракетне озброєння» |
| Розроблено | 2017 |
| Характеристики | |
| Вага | 4300 кг |
| Довжина | 7,2 м (оцінка) |
| Діаметр | 1,2 м |
| Двигун | Твердопаливний ракетний двигун |
| Розмах крил | 1,6 м (стабілізатори) |
Операційна дальність | 2000 км (включаючи дальність запуску літака) |
| Швидкість | 10 Махів (3400 м/с; 12 250 км/год) Деякі джерела стверджують, що досягає 13 Махів (4420 м/с; 15 900 км/год). |
Пускова платформа | МіГ-31К Ту-22М3М Су-57 (планується) |
 Х-47М2 «Кинджал» у Вікісховищі | |
Х-47М2 «Кинджа́л» (кирилична «Х» у індексі, рос. Кинжал; кодове ім'я НАТО — AS-24 Killjoy)[1][2] — російська аеробалістична ракета з можливістю нести ядерний заряд[3]. Після успішних випробувань комплекс прийнятий на озброєння і з 1 грудня 2017 року став на бойове чергування на аеродромах Південного військового округу[4].
Ракету, імовірно, створено на основі 9К720 «Іскандер-М». Часто називають гіперзвуковою ракетною системою, що не зовсім коректно, оскільки попри те, що майже всі балістичні ракети досягають гіперзвукової швидкості на певних етапах польоту, ця система не є ані гіперзвуковим глайдером[en], ані гіперзвуковою крилатою ракетою[3][5].
Уперше широкій публіці про його появу в березні 2018 року повідомив президент Росії Володимир Путін, також показали відео випробувань[6].
У них сказано, що роль літака-носія виконує надзвуковий винищувач-перехоплювач дальнього радіуса дії МіГ-31К[7], а ракета після скидання в заданій точці летіла далі з гіперзвуковою швидкістю, перевищуючи швидкість звуку в 10 разів, здійснюючи при цьому маневрування на всіх ділянках траєкторії польоту, що однак не дозволяє їй гарантовано долати всі наявні системи протиповітряної і протиракетної оборони.
На думку головнокомандувача Повітряно-космічних сил Росії Сергія Суровікіна, створення авіаційного ракетного комплексу з високоточною аеробалістичною ракетою «Кинджал» стало важливим проривом у розробці гіперзвукових систем озброєння[8].
Окрім модифікованого МіГ-31, пусковою платформою ракет комплексу «Кинджал» може слугувати й літак стратегічної авіації Ту-22М3[9][10].
За габаритами та зовнішнім виглядом ракета комплексу «Кинджал» подібна до балістичних ракет ОТРК «Іскандер»[11].
Уперше ракетну систему представили з використанням модифікованого МіГ-31 як ракетоносія. У липні 2018 року агенція ТАРС повідомила про роботу над інтеграцією системи «Кинджал» з бомбардувальником Ту-22М. Імовірно один Ту-22М буде здатен нести 3 ракети системи «Кинджал» (подібно до крилатих ракет Х-22), а бойовий радіус зросте з 2000 до 3000 кілометрів[12].
МіГ-31К здатний нести одну таку ракету й уражати цілі на відстані 2000 кілометрів[10].
У серпні 2022 року оголошено про перехід на носії МиГ-31И, головна відмінність від МиГ-31К якого полягає в наявності цифрової системи управління, що в автоматичному режимі без участі пілота виводить літак на потрібну траєкторію та в точно розрахований момент запускає ракету[13].
На літаках Ту-22М3 можна встановити 4 ракети «Кинджал», дальність польоту в цьому випадку нібито перевищить 3000 км[10].
Заявлена максимальна швидкість ракети — до 4080 м/c (14 688 км/год). Висота польоту в момент досягнення гіперзвукової швидкості нібито становить 20 км, а маса бойової частини — 500 кг[10].
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. |
- Носій (Пускова установка): МіГ-31 / Су-57 (перспективний носій) та Ту-22М
- Ракета: гіперзвукова з ядерним або звичайним боєзарядом
15 лютого 2022 року, російські МіГ-31К з ракетами «Кинджал» і бомбардувальники Ту-22М3 прибули до військової бази Хмеймім в Сирії для участі у навчаннях ВМС у Середземному морі[14].
18 березня 2022 року, під час війни проти України, російське Міністерство оборони повідомило, що ракети комплексу «Кинджал» використали для знищення підземного військового складу неподалік м. Делятина на Івано-Франківщині[15][16]. Проте поширений російським міністерством оборони відеоролик відзнятий з розвідувального БПЛА «Орлан-10», на якому начебто мав бути показаний момент удару, насправді показав удар по фермерському господарству на сході України. Понад те, на супутникових знімках видно, що це господарство вже зазнавало звичайних артилерійських ударів до зняття відео[17]. Міністерство оборони України підтвердило удар по складах, проте встановити точний зразок озброєнь, яким його завдали, не змогло. Крім того, що за словами міністерства: «Україна, на жаль, стала полігоном для випробування всього арсеналу ракетного озброєння Росії. Вони застосовують … і оперативно-тактичні комплекси „Іскандер“, і крилаті ракети „Калібр“ та інші: Х-101, Х-55, Х-555»[18].
9 травня 2022 року, з літаків стратегічної авіації Ту-22М3 по цивільних об'єктах в Одеській області запущено три ракети комплексу «Кинджал». Внаслідок удару поранено двох людей і спричинено руйнування п'яти будівель туристичної інфраструктури[19][9]. Обстрілом того ж дня ракетами Х-22 знищено ТРЦ Рів'єра[20][21]. За даними Пентагону, від початку повномасштабного вторгнення і до 9 травня 2022 року, російські війська запустили по території України від 10 до 12 гіперзвукових ракет[22].
7 серпня 2022 року за допомогою ракет комплексу «Кинджал» обстріляли об'єкти у Вінницькій області[23][24]. Наступного дня Командування Повітряних сил Збройних сил України повідомило, що тактико-технічні характеристики цієї ракети не дозволяють наявним в Збройних Силах України засобам протиповітряної оборони ефективно виявляти та знищувати її[25].
_10.jpg)
.jpg)
14 вересня 2022 року в Туркменському окрузі Ставропольського краю поблизу села Кендже-Кулак з невідомих причин впала така ракета. За повідомленнями місцевих ЗМІ, збили український БПЛА; втім, це спростували OSINT-дослідники. Постраждали 6 людей, що може свідчити про детонацію через деякий час після падіння[27][28].
4 травня 2023 року вперше повідомлено про вдале перехоплення «Кинджала». Російську ракету, яку випустив МіГ-31К з території Росії, перехопили українські сили протиповітряної оборони в небі над Київщиною. За заявою генерал-лейтенанта ПС ЗСУ Миколи Олещука, ракету збили за допомогою американського ЗРК Patriot. У виданні Defense Express опублікували й ідентифікували уламки[29][30]. Факт перехоплення «Кинджала» комплексом Patriot також підтвердили урядові джерела США[31] та офіційно речник Пентагону[32]. Військовий оглядач Андрій Тарасенко та оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко ідентифікували бойову частину проникного типу подібну до БетАБ-500ШМ. Рештки такої самої бойової частини були знайдені на місці падіння ракети у вересні 2022 року в Ставропольському краї[33][34].
16 травня 2023 року Командування Повітряних сил ЗСУ заявило про збиття 27 повітряних цілей в ході нічної ракетної атаки на Київ, серед яких 6 «Кинджалів»[35]. Уламки ракет впали в Солом'янському, Шевченківському, Святошинському, Оболонському та Дарницькому районах столиці[35]. Деякі уламки впали на територію Київського зоопарку неподалік вольєрів з птахами та єнотами, але минулось без постраждалих[36].
16 червня 2023 року Командування Повітряних сил ЗСУ заявило про збиття ще шести аеробалістичних ракет «Кинджал», які летіли на Київ.[37]
За словами Юрія Ігната, станом на кінець листопада 2023 року, протиповітряна оборона України збила 15 ракет «Кинджал».[38]
2 січня 2024 під час масованого обстрілу Росія застосувала рекордні 10 ракет «Кинджал» у поєднанні з понад 70 крилатими ракетами та обманками й 15 дронами Shahed-131/136. ПС ЗСУ заявили про збиття всіх.[39][40] За оцінками Forbes, атака обійшлась Росії у приблизно 620 млн доларів, з яких 150 млн — вартість «Кинджалів».[41]
24 березня 2024 під час масованого обстрілу Львівщини Росія застосувала 2 ракети "Кинджал" по об'єкту критичної інфраструктури.
| Дата | Опис | Збито/запущено[a] | Джерела |
|---|---|---|---|
| 18 березня 2022 | Ймовірно, перше застосування за час вторгнення, див. вище | 0/? | |
| 9 травня 2022 | див. вище | 0/3 | |
| 7 серпня 2022 | див. вище | 0/? | |
| 26 січня 2023 | Див. Масований ракетний обстріл України 26 січня 2023 | 0/2 | [42][43] |
| 9 березня 2023 | Див. Масований ракетний обстріл України 9 березня 2023 | 0/6 | [44] |
| 4 травня 2023 | Вперше збито ракету цього типу (див. вище) | 1/? | |
| 16 травня 2023 | Заявлено про збиття 6 ракет «Кинджал», а також 9/9 «Калібрів», 3/3 «Іскандер» або С-400, які летіли на Київ | 6/6 | [35] |
| 16 червня 2023 | Заявлено про збиття 6 ракет «Кинджал», а також 6 «Калібрів», які летіли на Київ | 6/6 | [37] |
| 11 серпня 2023 | Заявлено про збиття 1 ракети над Києвом, решта влучили в районі аеродрому Коломия, в тому числі у житловий сектор | 1/4 | [45] |
| 14 грудня 2023 | Заявлено про запуск ракет у бік Старокостянтинова та збиття однієї ракети над Києвом | 1/3 | [46] |
| 2 січня 2024 | Див. Масований ракетний обстріл України 2 січня 2024 | 10/10 | [39][40][41] |
| 24 березня 2024 | 2 ракети вцілили в об'єкт критичної інфраструктури в Стрию | 0/2 | [47] |
- ↑ Кількість запущених і збитих ракет (тільки «Кинджал») відповідно до заяв Повітряних сил ЗСУ
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Kh-47M2 Kinzhal Air-Launched Ballistic Missile | Military-Today.com. www.military-today.com. Процитовано 12 травня 2023.
- ↑ а б Kh-47M2 Kinzhal. Missile Threat (амер.). Процитовано 30 березня 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 11 березня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Чи можуть "гіперзвукові" ракети "Кинжал" вплинути на хід війни - аналіз експертів. VOA (укр.). Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 25 квітня 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б росія вдарила по Одесі ракетами «Кинджал», є постраждалі та руйнування. Укрінформ. 9 травня 2022. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
- ↑ а б в г Ракетний комплекс "Кинджал": що відомо про гіперзвукову російську зброю. https://www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ TYLER ROGOWAY (2 березня 2018). Putin's Air-Launched Hypersonic Weapon Appears To Be A Modified Iskander Ballistic Missile. The War Zone. The Drive. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
- ↑ Nowy nośnik dla pocisku Kindżał. DEFENCE 24 - Siły zbrojne. 18 липня 2018. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
- ↑ Рашисти вигадали новий "чудо-літак" під "Кинжал", бо МиГ-31К їх вже "не влаштовує". Defense Express. 28 серпня 2022.
- ↑ Дайджест подій на Близькому Сході. 15 лютого 2022 року. https://mil.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ Росія заявила, що застосувала гіперзвукові ракети «Кинжал» на заході України. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ David Cenciotti (19 березня 2022). Russia Says It Has Used Its Kinzhal Hypersonic Aero-Ballistic Missiles In Ukraine. The Aviationist. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Tyler Rogoway, Stetson Payne (19 березня 2022). We Have Questions About Russia's Claimed Kinzhal Hypersonic Missile Use In Ukraine (Updated). The War Zone. The Drive. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Роман Кравець, Роман Романюк (19 березня 2022). ЗСУ підтвердили ракетний удар на Франківщині, але не знають, чи це "Кинжал". Українська Правда. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Ворог випустив по Одесі сім ракет, є загиблий і поранені. Укрінформ. 10 травня 2022. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
- ↑ Последствия ракетного обстрела торгового центра «Ривьера» в Одессе | Новости Одессы. dumskaya.net. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
- ↑ Одеський ТРЦ "Рів'єра" пошкоджений унаслідок ракетного удару. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
- ↑ Пентагон: росія від початку війни випустила по Україні до 12 гіперзвукових ракет. Укрінформ. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ Ракетний обстріл на території Вінницької області. 20minut. 8 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022.
- ↑ РФ застосували гіперзвукові ракети Х-47М "Кинжал" для удару по Вінницький області. Defense Express. 8 серпня 2022.
- ↑ Росіяни вдарили вчора по Вінниччині ракетами "Кинджал", які не може ефективно знищувати наявна в ЗСУ ППО (ФОТО). Тексти. 8 серпня 2022.
- ↑ Ukraine Situation Report: Downed Kinzhal Warhead Recovered In Kyiv. The War Zone. The Drive. 5 січня 2024.
- ↑ У Росії впала гіперзвукова ракета "Кинджал", якою хотіли вдарити по Кривому Рогу. Мілітарний (укр.). Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Сводка за 14 сентября: – Telegraph. web.archive.org. 15 вересня 2022. Архів оригіналу за 15 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Роман Петренко (6 травня 2023). Повітряні сили заявили про збиття "Кинджалу" за допомогою Patriot. Українська правда.
- ↑ Повітряні сили підтвердили збиття гіперзвукової ракети «Кинжал». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 травня 2023. Процитовано 6 травня 2023.
- ↑ CNN: US officials are confident in Ukraine's claim it used Patriot system to stop a hypersonic missile.(англ.) 7.05.2023
- ↑ Pentagon Confirms Ukraine Shot Down Russian Kinzhal Missile With U.S. Patriot. The Aviationist. 10 травня 2023.
- ↑ Андрій Тарасенко (10 травня 2023). По поводу «Кинжала». BTVT Info.
- ↑ Ніч збитих «Кинджалів» - це для РФ втрата $120 млн плюс знищена репутація. Укрінформ. 16 травня 2023.
- ↑ а б в Українська ППО знищила 6 «Кинжалів», три балістичні ракети і 9 «Калібрів». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2023. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Тварин Київського зоопарку від уламка російської ракети врятував каштан. Букви. 16 травня 2023.
- ↑ а б Повітряні сили заявили про збиття ще 6 «Кинджалів» і 6 «Калібрів» над Києвом. Конкурент (укр.). Процитовано 16 червня 2023.
- ↑ Речник ПС Юрій Ігнат: Цієї зими Росія буде застосовувати дрони в рази більше, ніж ракети. ВЕЛИКЕ ІНТЕРВ’Ю. novynarnia.com (укр.). 27 листопада 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ а б Росія застосувала рекордну кількість «Кинжалів» для удару по Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 2 січня 2024. Процитовано 2 січня 2024.
- ↑ а б "Кинджали" шукали ЗРК Patriot: чому Київ став головною метою першого ракетного удару РФ у 2024 році. ФОКУС (укр.). 2 січня 2024. Процитовано 2 січня 2024.
- ↑ а б Росія витратила близько 620 мільйонів доларів на масовану атаку 2 січня - Forbes. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 2 січня 2024. Процитовано 2 січня 2024.
- ↑ Ракетна атака 26 січня: звідки російські війська били "Кинджалами". Тексти. 26 січня 2023.
- ↑ росіяни бережуть ракети «Кинджал» для ураження важливих стратегічних об’єктів — Ігнат. Укрінформ. 27 січня 2023.
- ↑ Ракетний удар по Україні: 81 ракета, в тому числі 6 Х-47 «Кинжал» – ПС ЗСУ. Мілітарний. 9 березня 2023.
- ↑ Росія випустила по Україні чотири "Кинджали", ППО збила одну ракету. Суспільне Новини. 11 серпня 2023.
- ↑ У небі над Києвом ППО збила "Кинджал", — Ігнат. novyny.live (укр.). 14 грудня 2023. Процитовано 14 грудня 2023.
- ↑ РФ вдарила ракетами Кинджал по Львівській області. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 24 березня 2024.
