Цапенко Олександр Олегович

Олександр Цапенко;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	16 жовтня 1998; Широке
Смерть	21 квітня 2019 (20 років); Новоолександрівка
Псевдо	«Студент»
Військова служба
Роки служби	2018—2019
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	54 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Бахмутку (з 2017);
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цапенко.

Олекса́ндр Оле́гович Цапе́нко (16 жовтня 1998(19981016) — 21 квітня 2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1998 року в селі Широке (Широківський район, Дніпропетровська область); мешкав у Кривому Розі.

У віці 19 років навесні 2018-го підписав контракт на військову службу; солдат, навідник-оператор 5-ї роти 54-ї бригади.

В ніч з 21 на 22 квітня 2019 року зазнав поранень, не сумісних з життям, внаслідок розриву ворожої міни калібру 82 мм на ВОП поблизу села Новоолександрівка (Попаснянський район): Олександр з товаришами зупинив пересування ворожої групи піхоти на фланзі ВОПу, після чого терористи застосували міномети для прикриття відходу своєї групи.

23 квітня 2019-го відбулося прощання в селищі Широке; похований на цвинтарі села Широка Дача^[2].

Без Олександра лишилися дві сестри.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[3]
16 жовтня 2020 року на стіні школи у селі Червоне Карпівської громади було відкрито меморіальну дошку^[4].