Цвид Антоніна Петрівна
| Цвид Антоніна Петрівна | |
|---|---|
 Письменниця Антонія Цвід | |
| Ім'я при народженні | Цвід Антонія Петрівна |
| Псевдо | Антонія Цвід, Антонія Цвіт |
| Народилася | 1 квітня 1956 (68 років) або 1956[1] Малий Самбір, Конотопський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  СРСР →  Україна |
| Національність | українка |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | письменницька діяльність у жанрі поезії, есе та прози |
| Галузь | поезія[1] і пісня[1] |
| Відома завдяки | письменниця (поетеса) Член Національної спілки письменників України з 14.03.1989 року. Член Правління НСПУ |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1984 р.), Вищі літературні курси при Літературному інституті імені М. Горького в Москві (1991 р.). |
| Знання мов | українська[1] |
| Членство | Національна спілка письменників України |
| У шлюбі з | Анатолій Дупляк, член Національної спілки журналістів України |
| Сайт | facebook.com/toniaukr |
| |
Життєпис[ред. | ред. код]
Антоніна Петрівна Цвід (народилася 1 квітня 1956 року в селі Малий Самбір, Конотопського району, на Сумщині) — українська письменниця. Член Національної спілки письменників України (1989). Член Правління НСПУ. Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Олександра Олеся.
Цвід Антонія Петрівна (ще друкується як Антоніна Цвид і Антонія Цвіт) — поетеса, прозаїк, есеїст, перекладач. Народилася 1 квітня 1956 р. в с. Малий Самбір Конотопського району Сумської області. Перші три роки життя провела на батьковій материзні в с. Голядин Шацького району Волинської області.
Закінчила Конотопський будівельний технікум (1976), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1984), Вищі літературні курси при Літературному інституті імені М. Горького в Москві (1992). Працювала редактором видавництв, журналів та газет Києва. Працювала редактором і головним редактором у київських видавництваж «Дніпро», «Радянський письменник», «Хрещатик», заступником голови ГО «Сумське земляцтво у м. Києві».
Автор понад двох десятків книг поезій. Перекладає зі слов'янських та німецької мов. Окремі її твори перекладені англійською, болгарською, німецькою, польською та іншими мовами.
Спільно з композиторами створено ряд пісень.
Вибрані твори увійшли до багатьох зарубіжних антологій, зокрема «Перли лірики європейської» (Варшава).
Антонія Цвід знана як засновник сучасної філософсько-еротичної лірики. Громадянська лірика поетеси — високо патріотична, філософськи осмислена.
Роман-трилогія «Возлюбленик муз і грацій», експериментальний перформанс — новий етап в творчості письменниці.
Про письменницю створено телефільми, зокрема: «Так і живемо» та «Обертальний хрест».
Твори[ред. | ред. код]
- «Проспект любові» (1985)[2]
- «Зоря на два голоси: поезії» (1990).
- «Благовіст крізь відьмацький регіт» (1992)[3]
- "Гріховна таїна: філософсько-еротичні поезії (1998).
- «Графіті небесних амфор» (2015)[4],
- «Возлюбленик муз і грацій»[5]
- поетична збірка-трикнижжя «МІЖ ДВОХ РАПІР» (2017).
- трилогія «КОХАНІ ЖІНКИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА» (2017).
Тексти творів[ред. | ред. код]
Тексти філософсько-еротичної лірики Антоніни Цвид на сайті любовно-інтимної лірики «Дотик словом»: http://dotyk.in.ua/cvyd.htm
Аудіозаписи творів[ред. | ред. код]
- Антоніна Цвид. «Там, за стіною»: https://www.youtube.com/watch?v=aQmQFRSONQU
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Член Національної спілки письменників України з 1989 року. Член Правління Київської організації НСПУ, а також — Правління Київської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка.
Член Світової асоціації «Poetas del Mundo».
Учасниця багатьох зарубіжних літературних симпозіумів в Європі, організатор «Днів української поезії в Берліні». Її імпрези відбувалися в Києві, Варшаві, Берліні, Тбілісі, Москві, Мінську, Франкфурті-на-Майні, Владивостоці та на Камчатці.
Член Ради ГО «Сумське земляцтво в м. Києві».
Член журі першого Міжнародного фестивалю культури «Гребінчині вечорниці»(2017).
Член Журі Всеукраїнської. Літературної премії ім. Ол. ОЛЕСЯ і літературної премії НСПУ «Благовіст».
Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]
Лауреатка: німецько-французької літературної премії ім. Антуана де Сент Екзюпері(2020), Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Григорія Сковороди (2018), Міжнародної літературно–мистецької премії ім. М. Гоголя «Тріумф» (2018), Всеукраїнської літературної премії ім. Ол. Олеся (2006), літературної премії НСПУ «Благовіст» (2014), премії ІрпіньФесту «Літературний Олімп» (2017), літературної премії ім. К. Мандрик-Куйбіди (2017).
Володарка Ґран-прі Всеукраїнського конкурсу сценаріїв синтетичних вистав за власною поемою «Корона Євпраксії» (1997, Міністерство культури України);
Володарка Ґран-прі Міжнародного конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» (за роман-трилогію «Возлюбленик муз і грацій» (2019).
Номінант на Національну премію України ім. Тараса Шевченка 2017 і 2018 рр. (поетична збірка «Графіті небесних амфор»; роман-трилогія «Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка»).
2021,7 листопада(№ 2038) — Почесна грамота Київського міського голови
Джерела[ред. | ред. код]
Сумське земляцтво в м. Києві. Вип.1 /Упорядк. В. Г. Морданя.- К.:Довіра,2005 — 318 с.,с.124-125 ISBN 966-507-172-6
«Літературознавча енциклопедія у двох томах» (Академія ВЦ «Академія», 2007 р.), «Сумщина в іменах» (Суми.: "Видавничий дім «Фолігрант», 2003) «Кияни. Біографічний словник» (Київ.: «Фенікс», 2004)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Електронний каталог НТБ КПІ ім. Ігоря Сікорського[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ Газета «День» про творчість Антонії Цвід. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Про книгу «Графіті небесних амфор». Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 16 жовтня 2022.
- ↑ Антонія Цвід про коханих жінок Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 18 травня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Антонія Цвід на «Українських Передзвонах»: https://www.youtube.com/watch?v=F2r_ehaRqyQ
- Антонія Цвід на просвітницькій галявині Ше.Fest'2017 (ШеФест): https://www.youtube.com/watch?v=Sk80NRo9kLI
- Долженкова І. І ще раз, і вкотре про кохання — II (Антоніна Цвид): https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/i-shche-raz-i-vkotre-pro-kohannya-ii
- Тарас Шевченко і його кохані жінки / Антонія Цвід презентує роман-трилогію на Ше.Festi // ВІДЕО
- Неймовірні історії кохання Тараса Шевченка: https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2226334-sevcenko-znajomij-i-neznanij-spravznij-obraz-i-nejmovirni-istorii-kohanna.html
- Тарас Шевченко і його кохані жінки / Антонія Цвід презентує роман-трилогію на Ше.Festi // 2017: https://www.youtube.com/watch?v=1vEMSNzWmFI
- Мироненко І. «А я вже думав одружитись, і веселитися, і жить…» (Трилогія Антонії Цвід про кохання Тараса Шевченка): https://kharkiv-nspu.org.ua/archives/5424
- Біографія на сайті «Українські пісні» [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Слово просвіти, 24.03.2008 [Архівовано 12 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Журнал Вітчизна [Архівовано 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- http://www.grebenka.com/news/na_poltavshhini_vidbuvsja_i_j_mizhnarodnij_festival_kulturi_grebinchini_vechornici/2017-09-13-5927 [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.]