Центральний нападник
Центральний нападник або центрфорвард (англ. Centre forward) — футбольна позиція, основна фігура атакуючої лінії команди[1] Як правило, гравці саме цього амплуа є найкращими бомбардирами своїх команд.
Зазвичай вони грають під номером 9, але деякі центральні форварди віддають перевагу іншим номерам, як у найвідомішому випадку Ромаріо, який використовував 11 номер на чемпіонаті світу 1994 року.
Одним з найпопулярніших типів центрфорвардів є так званий таранний форвард, який володіє значними габаритами, добре прикриває м'яч корпусом і відмінно грає головою[2]. Цей тип центрального форварда тривалий час залишався основним у світовому футболі[3]. До такого типу гравців відносились зокрема Сержіньйо Шулапа, Озеас, Вашингтон, Лука Тоні, Ян Коллер, Марк Відука, Никола Жигич та Пітер Крауч[2].
Такий футболіст має зміщуватися ближче до центрального кола і брати участь в організації атаки, заробляючи небезпечні штрафні удари або граючи на підіграванні. В той же час у випадку забігу партнера по флангу, таранний центрфорвард вривається в штрафний майданчик, оскільки на високого центрфорварда націлена більшість навісних передач.
Іншим типом форварда є швидкісний нападник, який відрізняється високою стартовою швидкістю і відмінним баченням поля, в результаті чого зазвичай діє на межі офсайду. У цьому випадку нападник зможе вчасно відгукнутися на передачу за голови захисникам і вийти на хорошу завершальну позицію[4].
У сучасному футболі особливо цінними вважаються універсальні гравці, які мають як швидкісні, так і силові дані[5]. В той же час деякі тренери взагалі не використовують чистого центрального нападника. На цій позиції можуть опинитися і вінгери, і гравці середньої лінії. Саме в такому стилі збірна Іспанії виграла Євро-2012, де головний тренер іспанців Вісенте Дель Боске, втративши через травму перед турніром класичного центрфорварда Давіда Вілью, зробив ставку на так звану «фальшиву дев'ятку», роль якої зіграв півзахисник Сеск Фабрегас, в той час як «справжній» форвард Фернандо Торрес не провів на турнірі жодної повної гри[6]. Таку ж систему в той час використовувала і «Барселона» з Ліонелем Мессі, спочатку під керівництвом тренера Пепа Гвардіоли, а пізніше за його наступника Тіто Віланови[7].
Велика кількість центральних форвардів, залишили слід у світовій історії футболу. Серед них Ференц Пушкаш[8], Еусебіу[9], Герд Мюллер[10], Марко ван Бастен[11], Паоло Россі[12], Христо Стоїчков[13], Ромаріу[14], Габрієль Батістута, Роналдо[15], Андрій Шевченко, Руд ван Ністелрой, Дідьє Дрогба[16][17][18], Самюель Ето'о, Златан Ібрагімович, Луїс Суарес, Серхіо Агуеро, Едінсон Кавані та Роберт Левандовський.
- ↑ Centroavante. Michaelis. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 15/12/2020.
- ↑ а б Mauricio Barros (31/10/2016). O Centroavante morreu. ESPN.com.br. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 15/12/2020.
- ↑ Placar Magazine 6 ago. 1982 [Архівовано 29 серпня 2021 у Wayback Machine.] «Nós, os trombadores, temos mercado garantido», acha Paolo Rossi
- ↑ Центрфорвард в футболе. Обязанности центрального нападающего. alvin-almazov.ru. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ Центральный нападающий | Основные обязанности и требования, предъявляемые к игрокам при системе «трех защитников». www.offsport.ru. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ Итоги Евро-2012: испанская гегемония продолжается. BBC News Русская служба (рос.). 2 липня 2012. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ 5 The football tactical trends of 2012. The Guardian. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 8 січня 2019.
- ↑ FIFA Classic Player: The Galloping Major - FIFA.com. fifa.com. 28 вересня 2014. Архів оригіналу за 28 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ FIFA Classic Player: - FIFA.com. fifa.com. 29 червня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ FIFA Classic Player: Der Bomber and his record for eternity - FIFA.com. fifa.com. 29 червня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ FIFA Classic Player: Van Basten, a Dutch goal machine - FIFA.com. fifa.com. 29 червня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ FIFA Classic Player: Pablito, Italy's outstanding opportunist - FIFA.com. fifa.com. 29 червня 2015. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ FIFA Classic Player: Stoichkov: A gifted bad boy - FIFA.com. fifa.com. 29 червня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ FIFA Classic Player: The one-off darling of '94 - FIFA.com. fifa.com. 29 червня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ Ronaldo, a phenomenon in every sense - FIFA.com. fifa.com. 8 вересня 2015. Архів оригіналу за 8 вересня 2015. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ Li, Martin (30 червня 2012). Didier Drogba: Striker's Time in Chelsea Was Special. Bleacher Report. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Nolan, Ryan (6 червня 2012). Didier Drogba: 5 Reasons Real Madrid Shouldn't Sign the Ivorian. Bleacher Report. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Fifield, Dominic (29 квітня 2011). The real Didier Drogba is back, mean and motivated for Chelsea. The Guardian. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- Центральный нападающий в футболе [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.] // Качалин Г. Д. Тактика футбола. — М.: Физкультура и спорт, 1986.—128 с, ил.