Церква Пресвятої Трійці (Товстеньке)

Церква Пресвятої Трійці
Назва на честь: Трійця

49°01′43″ пн. ш. 26°03′26″ сх. д. / 49.028722° пн. ш. 26.057472° сх. д. / 49.028722; 26.057472Координати: 49°01′43″ пн. ш. 26°03′26″ сх. д. / 49.028722° пн. ш. 26.057472° сх. д. / 49.028722; 26.057472
Статус діюча
Країна  Україна
Розташування Товстеньке, Тернопільська область, Чортківський район
Конфесія УГКЦ
Єпархія Бучацька єпархія
Тип будівлі церква
Матеріал цегла
Побудовано на кошти громади
Будівництво 1846
Церква Пресвятої Трійці (Товстеньке). Карта розташування: Україна
Церква Пресвятої Трійці (Товстеньке)
Церква Пресвятої Трійці (Товстеньке) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Пресвятої Трійці у Вікісховищі

Церква Пресвятої Трійці — парафія і храм греко-католицької громади Пробіжнянського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Товстеньке Чортківського району Тернопільської області.

Історія церкви[ред. | ред. код]

Відповідно до актів генеральної візитації Гусятинського намісництва 1730—1731 років, парафія в греко-католицькому лоні в с. Товстенькому перебувала із початку XVIII століття. Церкву і дзвіницю збудували з дубової деревини на кам'яному фундаменті.

  • 1821 — церква згоріла.
  • 1826 — громада почала будувати кам'яну церкву і вимурували її до вікон. Будівництво зупинилося — напевно, забракло матеріалу.
  • 1838 — парафію відвідав з канонічною візитацією митрополит Михайло Левицький.
  • 1843 — будівництво храму продовжили і завершили у 1846 році. Кам'яна дзвіниця (1844) розташовувалася правобіч від церкви.
  • 1847 — церкву урочисто освятили.
  • 1926 — парафію відвідав станиславівський владика Григорій Хомишин, який видав грамоту про надання церкві права відпусту у два празникові дні. Згоду також дав Ватикан.
  • 1948 — парафія переходить до РПЦ.
  • 1990 — парафія повертається в лоно УГКЦ. За служіння о. Василя Погорецького зроблено ремонт.
  • 1991 — перекрито дах церкви і дзвіниці. Хрести на церкву в 1995 році виготовили двоє парафіян.
  • 2021 — за ініціативи краєзнавця Юхима Макотерського на фасаді встановлено пам'ятну дошку о. Іванові Блавацькому[1].

При парафії діє братство «Апостольство молитви», Марійська дружина.

При церкві діє недільна школа. Катехизує о. Григорій Шафран і Алісія Шафран. Упродовж 28 років паламанарем служить Тадей Камінський, 22 роки скарбником є Михайло Ваврушко.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Андрій Сироїчковський (?—1809)
  • о. Яків Сироїчковський (1809—1841)
  • о. Юрій Лукасевич (1841)
  • о. Михайло Дасевич (1841—1877)
  • о. Іван Блавацький (1919—1921)[1]
  • о. Іван Лушпинський (1922—?)
  • о. Василь Космина (1935)
  • о. Станіслав-Юліан Герус (1933—1938)
  • о. Микола Стецик (1938—1945)
  • о. Анатолій Сидоренко (1945)
  • о. Михайло Клим (1946—1948)
  • о. Осип Антошків (1946—1948)
  • о. Анатолій Сидоренко (1946—1948)
  • о. Нестор Кисілєвич
  • о. Володимир Романишин
  • о. Петро Висоцький
  • о. Віктор Чорний
  • о. Осип Янішевський
  • о. Володимир Панчак
  • о. Роман Водяний
  • о. Василь Формазюк
  • о. Василь Погорецький
  • о. Григорій Шафран (від 1991 донині)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Огородник, М. Столітній ювілей унікальної могили відзначили на Чортківщині [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Чортків.City. — 2021. — 15 серпня.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]