Церква Святого Миколая Чудотворця (Застіноче)

Церква Святого Миколая та Святого Миколая Чудотворця (Застіноче)
Церкви ПЦУ та УГКЦ

Тип церква
Країна  Україна
Розташування Застіноче
Конфесія ПЦУ, УГКЦ
Будівництво 1844, 2005

CMNS: Церква Святого Миколая Чудотворця у Вікісховищі

Церква Святого Миколая та Святого Миколая Чудотворця в Застіночому — парафії і храми греко-католицької та православної громад у селі Застіноче Тернопільського району Тернопільської области.

Історія парафій[ред. | ред. код]

Мурована греко-католицька церква збудована в 1842—1844 роках замість старішої дерев'яної церкви, яка існувала вже [1832] року.

Під час Першої світової війни деякі будівлі були спалені або пошкоджені, але церква вціліла. Церковні дзвони забрали відступаючі росіяни в червні 1915 року. Люди залишилися, оскільки не було примусової евакуації, але багато хто помер під час подальших епідемій та число загиблих вдалося встановити лише після закінчення війни.

Парафію відновлено в лоні УГКЦ у 1991 році. Того ж року село розділилося на дві конфесії: УГКЦ та ПЦУ. Крайній відійшов у користування давній храм.

У 2005 році за пожертви греко-католицької громади села збудовано новий храм. Автор іконостасу і розпису — Володимир Косовський. У 2005 році храм освятив владика Михаїл Сабрига.

Візитацію парафії у 2005 році здійснив владика Михаїл Сабрига.

При греко-католицькій парафії діють Марійська і Вівтарна дружини та братство Матері Божої Неустанної Помочі.

Парохи[ред. | ред. код]

УГКЦ
  • о. Іван Дидицький ([1832]—1849+)
  • о. Іван Лопалинський (1849—1851, адміністратор)
  • о. невідомий (1851—1888+)
  • о. Йосиф Лісинський (1887—1888, сотрудник)
  • о. Йосиф Ліцинський (1888—1889, адміністратор)
  • о. Євген Цегельський (1909—1912, сотрудник)
  • о. Євген Кароль (1912-1913, сотрудник)
  • о. Іван Волянський (1889—1913)
  • о. Йосип Побережний,
  • о. Платон Карпінський (1913—1937+),
  • о. Йосиф Поберезний (1937—[1944])
  • о. Роман Бялецький (1938—[1939])
  • о. невідомий ([1944]),
  • о. Микола Зубаль (1991),
  • о. Мелодій Бучинський (1991—1995),
  • о. Богдан Церулик (1996),
  • о. Степан Манорик (1996—2001),
  • о. Віталій Мадараш (з 2001).
ПЦУ
  • о. Віталій Данилишин — нині[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Церква в ЄДР.

Джерела[ред. | ред. код]