Церква святого архістратига Михаїла (Остап'є)

Церква святого архістратига Михаїла (Остап'є)

Типцерква
Країна Україна
РозташуванняОстап'є
КонфесіяУГКЦ
Будівництво1905

CMNS: Церква святого архістратига Михаїла у Вікісховищі

Церква святого архістратига Михаїла в Остап'ї — парафія і храм греко-католицької громади Підволочиського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Остап'є Тернопільського району Тернопільської области.

Історія церкви

[ред. | ред. код]

До 1946 року парафія і храм належали УГКЦ. У її приналежності парафію відновлено в 1990 році. Храм збудовано в 1905 році.

Про діяльність парафії відомо з 1720 року. Будову церкви закінчили в 1729 році, благословив єпископ Атаназій Шептицький.

Єпископські візитації парафії провели: 24 вересня 1901 року — митрополит Андрей Шептицький, 21 червня 1933 — єпископ Іван Бучко, у березні 1992 — єпископ Михаїл Сабрига.

Діють парафіяльні: Вівтарна і Марійська дружини, братство Матері Божої Неустанної Помочі, спільнота «Матері в молитві», музичний та катехитичний гуртки.

На території парафії є фігури Ісуса Христа, Матері Божої біля джерела, Матері Божої біля костьолу Матері Божої Неустанної Допомоги i святого Вацлава.

Парафія має у власности парафіяльний та господарський будинки.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Яків Рогодзинський (до серпня 1790),
  • о. Михаїл Рогодзинський (до 27 березня 1815),
  • о. Теодор Рогужинський ([1832] — до жовтня 1848),
  • о. Іван Зарицький ([1832-1836], сотрудник),
  • о. Гліб Лев Гаванський (до листопада 1849),
  • о. Келестин Скоморовський (листопад 1849 — 1853, 1853 — 1866 виконував обов'язки адміністратора парафії),
  • о. Юліан Ганкевич (1866),
  • о. Володимир Скоморовський (2 червня 1866 — травень 1870, адміністратор; 1871—1888, парох),
  • о. Клим Слюзар (1888—1890, адміністратор),
  • о. Євген Андрухович (1890—1899, парох),
  • о. Іван Райтаровський (1899—1913), парох,
  • о. Теодор Пайкуш (1913—1940+), парох,
  • о. Богдан Геврич (1937—1940, сотрудник; 1940-ві, парох),
  • о. Андрій Говера (1990—1992),
  • о. Михайло Буртник (з 1992).

Джерела

[ред. | ред. код]