Чаа-Хольський кожуун
| Чаа-Хольський кожуун | |||
|---|---|---|---|
| Чаа-Хөл кожуун | |||
| |||
 | |||
| Адм. центр | село Чаа-Холь | ||
| Країна | Росія | ||
| Регіон | Тива | ||
| Населення | |||
| - повне | 6087 (2015) | ||
| Площа | |||
| - повна | 2900 км² км² | ||
| Дата заснування | 1941 | ||
| Вебсайт | gov.tuva.ru/region/msu/779/ | ||
|
| |||
 | |||
| |||
Чаа-Хольський кожуун (тив.: Чаа-Хөл кожуун кожуун) — район республіки Тива Російської Федерації. Центр — село Чаа-Холь.
Територія Чаа-Хольського кожууна займає площу 290310 га. Район створений у 1992 році. У своєму складі має 4 сумона:
Населення станом на 1 січня 2015 року 6087 чоловік. Мешканці кожууна були переселені із зони затоплення Саяно-Шушенського водосховища на правий берег річки Чаа-Холь.
Районний центр — селище Чаа-Холь розташований у центрально-східній частини Чаа-Хольського району. Зі столицею республіки пов'язує асфальтована дорога довжиною 189 км. Відстань до найближчої залізничної станції міста Абакан — 590 км. З півночі район межує з Красноярським краєм, зі східної — Улуг-Хемським кожууном, з південної — Дзун-Хемчицьким, на північному заході з Сут-Хольським кожуунами.
Особливістю Чаа-Хольського кожууна є своєрідна гідрографічна сітка, яка включає Саяно-Шушенське водосховище, річки Кожай, Чаа-Холь, Хемчик, Бай-Булун, Улуг-Кара-Суг, Бидилиг, Чинге, Орта-Хем, Куйлуг-Хем.
Рельєф переважно середньо та низькогірський. Широкі міжгірські долини є основними землями, які використовуються для зрошуваного землеробства, вирощуються злакові та овочеві культури. Переважають ґрунти каштанового типу — 29,6%, чорнозем — 7%.
Клімат різкоконтинентальний. Холодна тривала зима та спекотне коротке літо. Період із середньодобовою температурою понад 0 градусів починається у квітні і триває до жовтня. Період із середньодобовою температурою понад 10 градусів складає 125 днів. За природно-сільськогосподарським районуванням територія кожууна відноситься до сухо степової та степової зон.
Із розвіданих родовищ використовується родовище виробного каміння. Ариг-Узю, вапняку у місті Кара-Суг. Також планується видубуток глини для виробництва цегли. Ресурси мінеральних вод освоюються населенням стихійно з лікувальною метою. Це мінеральні джерела Уур-Сайир та Кара-Суг. [1]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 19 вересня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)