Чорний Сергій Миколайович
| Чорний Сергій Миколайович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 26 січня 1967 Краматорськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 27 серпня 2014 (47 років) Новозар'ївка | |
| Поховання | Міське кладовище № 18 (Харків)d | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Командування | ||
| командир відділення | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергі́й Микола́йович Чо́рний (нар. 26 січня 1967 — пом. 27 серпня 2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1967 року в місті Краматорськ. Проживав у місті Харків.
Призваний за мобілізацією, командир механізованого відділення 92-ї окремої механізованої бригади.
28 серпня 2014 року ротно-тактична група рухалась у район Старобешевого з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. За 5 км на схід від міста Комсомольське (Донецька область) о 4-й ранку колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків та під вогонь ДРГ терористів[1]. Тоді загинули Руслан Батраченко, Юрій Безщотний, Бризгайло Сергій, Антон Бутирін, Андрій Деребченко, Олександр Карасик, Олександр Карпенко, Ігор Романцов, Сергій Чорний.
16 вересня пошуковцями вивезено 8 тіл загиблих з братської могили неподалік с. Новозар'ївка. Упізнаний за даними ДНК експертизи. Похований 10 лютого 2015 року на міському кладовищі № 18 Харкова.
Без чоловіка лишилась дружина, без сина — мама Клавдія Чорна.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[2]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 25
- Вшановується 28 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тайне стає явним: розкрита шокуюча правда про Іловайський котлел (ВІДЕО строго 18+). 02.11.2018, 16:28
- ↑ Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Міноборони вшанували пам'ять загиблих захисників України
Джерела[ред. | ред. код]
- Чорний Сергій Миколайович
- Небесна Гвардія
- «Світлини безсмертя»: у Краматорську створюють портрети бійців, які загинули захищаючи Україну