Чхве Мін Сік

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чхве.
Чхве Мін Сік
кор. 최민식
Народився27 квітня 1962(1962-04-27) (62 роки)
Сеул, Республіка Корея
Національністькореєць
ГромадянствоКорея Південна Корея
ДіяльністьАктор
Alma materУніверситет Донгукd
Роки діяльності1989 — дотепер
IMDbnm0158856
Нагороди та премії
CMNS: Чхве Мін Сік у Вікісховищі

Чхве Мін Сік (кор. 최민식) — південнокорейський актор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Чхве Мін Сік народився 27 квітня 1962 року в столиці Республіки Корея місті Сеул. Після закінчення університету він дебютував на театральній сцені, пізніше він почав зніматися в кіно та телесеріалах. Підвищенню популярності актора сприяла одна з головних ролей в популярному гостросюжетному фільмі «Свірі» 1999 року. Вдало виконана роль північнокорейського диверсанта, сподобалася як глядачам так і критикам, та принесла Мін Сіку декілька нагород в тому числі «Кращий актор» на 36-й церемонії Великий дзвін[1]. Відомим за межами Кореї Мін Сіка зробила головна роль в гостросюжетному трилері «Олдбой» 2003 року[2], за роль в цьому фільмі Чхве Мін Сік отримав нагороду «Кращий актор» мало не всіх південнокорейських кінофестивалів. Через два роки він знявся в останній частині «Трилогії помсти» режисера Пак Чхан Ука «Співчуття пані Помста»[3].

У наступні декілька років актор не знімався в фільмах. Тривала перерва в кар'єрі Мін Сіка була пов'язана з позицію актора стосовно екранних квот[en] затверджених урядом Південної Кореї в межах угоди про вільну торгівлю з США[en][4]. Він вважав що зменшення квот це смертний вирок корейському кіно, та на знак протеста повернув престижну державну нагороду[en] що вручається за досягнення в культурі[5]. Наслідком демаршу Мін Сіка стало те, що кіностудії побоюючись можливих негативних наслідків, припинили запрошувати на зйомки актора що надто сміливо висловлює свою думку стосовно дій уряду[6][7]. Під час вимушеної перерви в кінокар'єрі актор зосередився на грі в театрі.

Повернувся на великі екрани Мін Сік лише наприкінці 2008 року[8], зігравши невеликі ролі в двох фільмах. Повноцінною роллю після повернення стала роль маньяка-садиста в трилері «Я бачив Диявола». Хоча деякі критики та преса відмічали надмірну жорстокість сцен в фільмі, але гра Мін Сіка сподобалася глядачам і фільм мав комерційний успіх[9][10]. У 2011 році актор озвучив одного з головних персонажів в анімаційному фільмі «Ліфі, курка у дикий світ» що став найпопулярнішим анімаційним фільмом року в Кореї [11]. У наступному році він зіграв головну роль в гангстерському фільмі «Безіменний Гангстер: Правила часу»[12].

У 2014 році актор дебютував як міжнародний актор, зігравши одну з ролей в науково-фантастичному фільмі Люка Бессона «Люсі». Вдало зіграна роль гангстера сподобалася кінокритикам, а світовий успіх фільму ще більше підвищив популярність актора за кордоном[13][14][15]. У тому ж році Мін Сік зіграв адмірала Лі Сун Сіна в історичному фільмі «Битва за мьонрян». Фільм став найпопулярнішим фільмом Південної Кореї всіх часів, та став першим місцевим фільмом що зібрав в прокаті більше 100 млн доларів США[16]. Наступною роллю в кар'єрі Мін Сіка стала головна роль в гостросюжетному історичному фільмі «Тигр: Історія старого мисливця», в якому він зіграв досвідченого старого мисливця якого змушують вполювати останнього тигра Чосона[17]. У 2017 році актор зіграв мера Сеула що збирається брати участь в виборах президента країни та будь-якими методами приховує своє темне минуле в політичній драмі «Мер».[18]

У 2019 році розпочалися зйомки історичного фільму «Астрономія», в якому Мін Сік зіграє роль відомого середньовічного корейського вченого Чан Йон Сіля[19].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль
1989 «Куро Аріран»[en]
1990 «Всі хто падає має крила»[en]
1992 «Наш кручений герой»[en] вчитель Кім
«Нехай наше кохання таким і залишиться»
1993 «Сара - винна»
1995 «Мати, зірка та морська анемона»
1997 «Номер 3»[en] Ма Дон Паль
1998 «Тиха Родина»[en] Кан Чхан Ку
1999 «Свірі»[en] Му Йон
«Щасливий кінець»[en] Со Мін Кі
2001 «Фейлан»[en] Кан Дже
2002 «Чі Хва Сон»[en] Чан Син Оп
2003 «Олдбой» О Де Су
2004 «38 паралель» головнокомандуючий військами КНДР (камео)
«Весняний час»[en] Хьон У
2005 «Кулак що плаче»[en] Кан Те Сік
«Співчуття пані Помста» містер Пек
2009 «Приливна хвиля»[en] чоловік на мосту, чоловік біля дитячого магазину
«Гімалаї, де живе вітер» Чхве
2010 «Я бачив Диявола» Чан Ген Чхоль
2011 «Ліфі, курка у дикий світ»[en] (анімаційний фільм) відставший (голос)
«Арі Арі корейське кіно» (документальний фільм) сам себе
2012 «Безіменний Гангстер: Правила часу»[en] Чхве Ік Хьон
2013 «Новий світ» Кан Хьон Чхоль
«У моєму кінці - мій початок»[en] лікар (голос, камео)
2014 «Люсі» містер Чан
«Битва за мьонрян»[en] Лі Сунсін
2015 «Тигр: Історія старого мисливця»[en] Чхон Ман Док
2016 «Старі дні» (документальний фільм) сам себе
2017 «Мер»[en] Бьон Чон Гу
«Серце почорніло»[en] Ім Те Сан
  • У періуд з 1990 по 1997 рік, Чхве Мін Сік знімався також в телесеріалах, але жодин з них не став відомим за межами Кореї. Всього в фільмографії актора ролі в 13 серіалах.

Нагороди

[ред. | ред. код]
Рік Нагорода Категорія Робота Результат Примітки
1990 4-та Премія KBS драма Кращий новий актор Years of Ambition Перемога
1992 13-та Кінопремія Блакитний дракон Кращий актор другого плану «Наш кручений герой» Номінація
1993 31-ша Кінопремія Великий дзвін Номінація
38-й Азійсько-тихоокеанський кінофестиваль Перемога
1994 Премія MBC драма Нагорода за високу майстерність (актор) The Moon of Seoul Номінація
1997 21-й Сеульський театральний фестиваль Кращий актор «Водій таксі» Перемога
35-та Кінопремія Великий дзвін Кращий актор другого плану «Номер 3» Номінація
1999 22-га Премія Золотий кінематограф Найпопулярніший актор «Свірі» Перемога
35-та Премія Пексан Кращий кіноактор Перемога
36-та Кінопремія Великий дзвін Кращий актор Перемога
20-та Кінопремія Блакитний дракон Номінація
2-га Режисерська премія «Щасливий кінець» Перемога
2000 45-й Азійсько-тихоокеанський кінофестиваль Перемога
2001 2-га Премія Пусанських кінокритиків «Фейлан» Перемога [20]
22-га Кінопремія Блакитний дракон Перемога [21]
21-ша Премія корейської асоціації кінокритиків Перемога
4-та Режисерська премія Перемога
2002 38-ма Премія Пексан Кращий кіноактор Номінація
39-та Кінопремія Великий дзвін Кращий актор Номінація
4th Deauville Asian Film Festival Перемога [22]
23-та Кінопремія Блакитний дракон «Чі Хва Сон» Номінація
2003 24-та Кінопремія Блакитний дракон «Олдбой» Перемога [23]
2004 40-а Премія Пексан Кращий кіноактор Перемога
41-ша Кінопремія Великий дзвін Кращий актор Перемога [24]
12-та Премія кіномистецтв Chunsa Перемога [25]
24-та Премія корейської асоціації кінокритиків Перемога [26]
1-ша Премія Max Movie Перемога
49-й Азійсько-тихоокеанський кінофестиваль Перемога
7-ма Режисерська премія Перемога
1-й Університетський кінофестиваль Кореї Перемога
3-тя Корейська кінопремія Перемога [27]
«Весняний час» Номінація
25-та Кінопремія Блакитний дракон Номінація
2005 The Village Voice Annual Film Critics Poll Best Performance, Rank #40 «Олдбой» Перемога
9th Fantasia Festival Кращий актор «Кулак що плаче» Перемога [28]
5th Korea World Youth Film Festival Фаворітний актор Перемога
2010 13-та Режисерська премія Кращий актор «Я бачив Диявола» Перемога
47-ма Кінопремія Великий дзвін Номінація
8-ма Корейська кінопремія Номінація [29]
2011 Scream Awards Кращий лиходій Номінація
2012 Fangoria Chainsaw Awards Кращий актор Номінація
48-ма Премія Пексан Кращий кіноактор Безіменний Гангстер: Правила часу Номінація
21-ша Кінопремія Buil Кращий актор Перемога [30]
6-та Премія азійсько-тихоокеанський екран Перемога [31]
49-та Кінопремія Великий дзвін Номінація
33-тя Кінопремія Блакитний дракон Перемога [32]
2013 4-та Кінопремія KOFRA Перемога [33]
7-ма Азійська кінопремія Номінація [34]
Фаворітний актор Номінація
2014 2-га Премія Азійська зірка Marie Claire Актор року «Битва за Мьонрян» Перемога
23-тя Кінопремія Buil Кращий актор Номінація
34-та Премія корейської асоціації кінокритиків Перемога [35]
51-ша Кінопремія Великий дзвін Перемога [36]
4-та Премія артисти року SACF Головний приз (Daesang) Перемога [37]
35-та Кінопремія Блакитний дракон Кращий актор Номінація
3-тя Премія корейської асоціації кіноакторів Топ-зірка Перемога
2015 6-та Кінопремія KOFRA Кращий актор Перемога [38]
10-та Премія Max Movie Перемога [39]
20-та Премія кіномистецтв Chunsa Номінація [40]
9-та Азійська кінопремія Номінація [41]
51-ша Премія Пексан Кращий кіноактор Номінація
Головний приз (Daesang) (фільм) Перемога [42]
2016 21-ша Премія кіномистецтв Chunsa Кращий актор «Тигр: Історія старого мисливця» Номінація
53-тя Кінопремія Великий дзвін Номінація
2017 6-та Премія корейської асоціації кіноакторів Топ зірка «Серце почорніло» Перемога [43]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Paquet, Darcy. Actors and Actresses of Korean Cinema: Choi Min-shik. Koreanfilm.org. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 23 червня 2012.
  2. ↑ The Break-Up Artist. The Chosun Ilbo. 9 листопада 2003. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 21 листопада 2012.
  3. ↑ Sympathy for Lady Vengeance. Variety. 31 липня 2005. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
  4. ↑ Yi, Chang-ho (30 травня 2006). Cannes Backs Anti-screen Quota Cut Protests. Korean Film Biz Zone. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2012.
  5. ↑ Old Boy Returns Medal in Screen Quota Protest. The Chosun Ilbo. 7 лютого 2006. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 21 листопада 2012.
  6. ↑ Choi Min-sik: Mr. Vengeance. Subway Cinema. 29 травня 2012. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
  7. ↑ NYAFF 2012 Exclusive Interview: Choi Min-sik. The Diva Review. 2 липня 2012. Архів оригіналу за 11 квітня 2013. Процитовано 4 грудня 2012.
  8. ↑ Чхве Мін Сік знов відкриває жагу до гри. The Chosun Ilbo. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 26 жовтня 2019.
  9. ↑ Seo, So-ya (20 серпня 2010). A shocking look at the corrosive power of evil. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 21 листопада 2012.
  10. ↑ Sung, So-young (27 серпня 2010). Violent films raise alarms. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 21 листопада 2012.
  11. ↑ «Ліфі» отримує нагороду кращий анімаційний фільм на APSA. koreanfilm.kr. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 26 жовтня 2019.
  12. ↑ Чхве Мін Сік повертається в якості нового лиходія. The Korea Herald. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
  13. ↑ Чхве Мін Сік проривається до Голівуда з фільмом «Люсі». The Korea Herald. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
  14. ↑ Чхве Мін Сік приголомшлива каса в Кореї та США. The Korea Times. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
  15. ↑ Busan: Choi Min-sik on Hollywood Breakthrough, Lucy, Roaring Currents. The Hollywood Reporter. 7 жовтня 2014. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
  16. ↑ «Битва за мьонрян» став найбільш успішним корейським фільмом всіх часів. The Chosun Ilbo. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2019.
  17. ↑ Чхве Мін Сік розповідпє про боротьбу на зйомках «Тигра». Yonhap . Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
  18. ↑ Чхве Мін Сік грає непорядного політика в новому фільмі. The Kpop Herald. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
  19. ↑ HAN Suk-kyu and CHOI Min-shik Fated to Reunite for ASTRONOMY. Korean Film Biz Zone. 25 червня 2018. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
  20. ↑ Film Awards Ceremonies in Korea. Koreanfilm.org. 19 жовтня 2005. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 17 жовтня 2019.
  21. ↑ Blue Dragon awards regain their glitter. Korea JoongAng Daily. 26 грудня 2001. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
  22. ↑ A Look Inside South Korean Cinema: K-MOVIE, The World’s Spotlight on Korean Film.
  23. ↑ Surprise winner for best picture. Hancinema. The Korea Herald. 13 грудня 2003. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  24. ↑ Korean Films Honored at Dajong Film Festival. The Chosun Ilbo. June 2004. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 17 жовтня 2019.
  25. ↑ When I Turned Nine unexpected winner of Chunsa Film Art Awards. Hancinema. Korean Film Biz Zone. 25 листопада 2004. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  26. ↑ Old Boy reigns at Critics Choice Awards. Korean Film Biz Zone. 26 листопада 2004. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
  27. ↑ `Old Boy' Gets Best Picture at Korea Film Awards. HanCinema. The Korea Times. 6 грудня 2004. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  28. ↑ Fantasia Wraps Up and Mind Game Cleans Up. Screen Anarchy. 2 липня 2005. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  29. ↑ “The Man From Nowhere” sweeps Korea Film Awards. 10Asia. 19 листопада 2010. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  30. ↑ Hong, Jeong-won (5 жовтня 2012). 최민식-김민희, 부일영화상 남녀주연상 수상 (BIFF) [Choi Min-sik-Kim Min-hee, Best Actor and Actress at Buil Film Awards (BIFF)]. Newsen (Korean) . Архів оригіналу за 15 вересня 2020.
  31. ↑ Korean Films Shine in Asia-Pacific Region and Europe. Korean Film Biz Zone. 27 листопада 2012. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
  32. ↑ PIETA Wins Best Picture at Blue Dragon Awards. Korean Film Biz Zone. 4 грудня 2012. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
  33. ↑ PIETA Regarded as the Best Film in 2012 by Reporters. Korean Film Biz Zone. 1 лютого 2013. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
  34. ↑ PIETA Nominated for Best Film at Asian Film Awards. Korean Film Biz Zone. 21 січня 2013. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
  35. ↑ Top Honors for HILL OF FREEDOM at 34th Korean Film Critics Association Awards. Korean Film Biz Zone. 4 листопада 2014. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
  36. ↑ ROARING CURRENTS Tops 51st Daejong Film Awards. Korean Film Biz Zone. 24 листопада 2014. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
  37. ↑ The Winners Of The 4th SACF Beautiful Artists Awards. BNT News. 10 грудня 2014. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
  38. ↑ Kofra Film Awards Recognizes CHUN Woo-hee. Korean Film Biz Zone. 28 січня 2015. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
  39. ↑ The 10th Max Movie Awards Winners; "The Admiral: Roaring Currents" awarded 2 trophies. Hancinema. TV Daily. 26 лютого 2015. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  40. ↑ Kim, June (6 березня 2015). 2015 Chunsa Film Art Nominations Announced. Korean Film Biz Zone. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 19 березня 2015.
  41. ↑ Korean Films and Artists Nominated for the Asian Film Awards. Korean Film Biz Zone. 4 березня 2015. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
  42. ↑ South Korean Actor Choi Min-sik Wins Grand Prize at Baeksang Awards. The Hollywood Reporter. 26 травня 2015. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  43. ↑ Top Star Awards for NA Moon-hee, LEE Jung-hyun, CHOI Min-shik and Hyun-bin. Korean Film Biz Zone. 8 січня 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 17 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чхве_Мін_Сік&oldid=40430711