Шайн Григорій Абрамович
| Шайн Григорій Абрамович | |
|---|---|
| Народився | 7 (19) квітня 1892 Одеса, Російська імперія[1] |
| Помер | 4 серпня 1956[1][2] (64 роки) Москва, РРФСР, СРСР[1] |
| Поховання | Голуба Затока |
| Країна |  СРСР Російська імперія |
| Діяльність | астрофізик, астроном, викладач університету |
| Alma mater | Пермський державний університет Тартуський університет |
| Галузь | астрономія[3], астрофізика[3] і спектроскопія[3] |
| Заклад | Пермський державний університет Томський державний університет Пулковська обсерваторія Сімеїзька обсерваторія Кримська астрофізична обсерваторія |
| Посада | директор |
| Вчене звання | Список академіків АН СРСР і академік АН СРСР[d] |
| Науковий керівник | Покровський Костянтин Доримедонтович |
| Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР Американська академія мистецтв і наук |
| У шлюбі з | Пелагея Федорівна Шайн |
| Нагороди |    |
 Шайн Григорій Абрамович у Вікісховищі | |
Григо́рій Абра́мович Шайн (19 (7) квітня 1892–1956) — астроном, астрофізик, фахівець з спектроскопії родом з Одеси, дійсний член AH СРСР (з 1939). 1925 — 45 працював у Кримській астрофізичній обсерваторії AH СРСР, 1945 — 52 її директор.
Навчався в Юріївському університеті, з 1919 працював Пермському університеті, з 1921 по 1925 — в Пулковської обсерваторії, з 1925 по 1945 р. — в її Симєїзькому відділенні, де під його керівництвом було встановлено рефлектор із метровим дзеркалом. З 1944 до 1952 керував організацією Кримської астрофізичної обсерваторії, був її директором. Останні роки свого життя керував відділом фізики зір і туманностей Кримської обсерваторії.
Основні галузі досліджень — зоряна спектроскопія й фізика газових туманностей. Спільно з В. О. Альбицьким визначив променеві швидкості близько 800 зір і склав каталог, який вважається одним з найкращих в цій галузі. 1929 року спільно з американським астрономом О. Струве довів, що зорі ранніх спектральних класів обертаються в десятки разів швидше, ніж Сонце. Відкрив близько 150 нових туманностей, виявив особливий клас туманностей, у яких значна частина речовини зосереджена на периферії, і клас дуже витягнутих туманностей волокнистої структури. Також досліджував подвійні зорі, малі планети, сонячну корону та інші об'єкти.
Почесний член кількох іноземних наукових установ. Лауреат Державної премії СРСР (1950).
| 1057 Ванда | 16 серпня 1925 |
| 1058 Ґрубба | 22 червня 1925 |
| 1709 Україна | 16 серпня, 1925 |
Головні праці зі спектроскопії зір та фізики газових туманностей (у співпраці з В. Ф. Газе).
Ім'ям Григорія Шайна названо головний телескоп Кримської обсерваторії.
Також на його честь названо астероїд 1648 Шайна[4].
- ↑ а б в Шайн Григорий Абрамович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
 | Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |