Шипилівка

село Шипилівка
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Сєвєродонецький район
Громада	Лисичанська міська громада
Код КАТОТТГ	UA44120050130017029
Основні дані
Населення	500
Поштовий індекс	93311
Географічні дані
Географічні координати	48°58′02″ пн. ш. 38°16′32″ сх. д. / 48.96722° пн. ш. 38.27556° сх. д.Координати: 48°58′02″ пн. ш. 38°16′32″ сх. д. / 48.96722° пн. ш. 38.27556° сх. д.
Місцева влада
Карта
	Шипилівка
	Шипилівка
Мапа
	Шипилівка у Вікісховищі

Шипи́лівка — село в Україні, у Лисичанській міській громаді Сєвєродонецького району Луганської області.

Розташоване на річці Сіверський Донець.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване в північно-західній частині Луганської области у невеликій долині струмка на правому березі Сіверського Дінця.

Транспорт[ред. | ред. код]

Існує автобусне сполучення з розташованим поблизу містом Привілля.

Підприємства та установи[ред. | ред. код]

У селі діє декілька магазинів, функціонує сільській клуб, бібліотека, початкова школа, відділення зв'язку. На березі Сіверського Дінця є пляж, неподалік розташовані турбази Райський Уголок та Гражда.

Історія[ред. | ред. код]

У 1360-х роках Абдулах-хан тимчасово переніс столицю Золотої Орди неподалік території сучасної Шипилівки.

Тут існував запорізький зимівник Кальміуської паланки.

Дата заснування села ймовірно пізніша за 1763 рік, тобто пізніше дати заснування військового поселення 5-ї роти Бахмутського гусарського полку на місці Привілля.

Назва села ймовірно йде від прізвища пана (скоріш за все колишнього військового), що проживав тут. На південно-західному кінці села, у дубовому гаю можна знайти залишки фундаменту панського дому.

Шипилівка згадується у переписі населення Азовської губернії 1778 року у Бахмутському повіті: «На вновь отведенных Азовскою губернскою канцеляриею дачах владельческие селении: Капитана Иванова в слободе Шипиловке, число душ: муж. 110, жен. 91»

За даними 1859 року Шепилівка, панське село над Сіверським Дінцем, 19 господ, 196 осіб.^[1]

У 1920-х роках у селі працювали цегельний та гончарний заводи.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 30 людей^[2].

Під час Німецько-радянської війни поблизу Шипилівки знаходилася транспортна переправа через Сіверський Донець, за село велися жорстокі бої. Окупація села німцями відбулася восени 1941-го. Визволення — взимку 1942-го, а остаточно вже восени 1943-го. У пам'ять про загиблих воїнів у центрі села встановлено пам'ятник. До середини 1970-х років у річці на переправі стояли підбиті радянські танки.

Під кінець 1940-х років село було електрифіковане.

На початку 1960-х років до села була прокладена асфальтована дорога, проведений водопровід.

У 1970-х роках на березі Сіверського Дінця поблизу Шипилівки почалося активне будівництво турбаз, що було ініційоване великими підприємствами, які розташовані поблизу.

У 2006 році завершена газифікація села.

Новітня історія[ред. | ред. код]

Село захоплено окупантами у 2022 року. 1 січня 2023 року ЗСУ взяли у котел окупантів під селом. Звільнена 3 січня 2023 року ЗСУ. 7 лютого 2023 року поблизу села відбувся бій^[3]

Літня ставка хана Золотої Орди[ред. | ред. код]

Неподалік села археологи виявили літню ставку хана Золотої Орди. Місцева влада має намір включити цю пам'ятку до об'єктів туристичного маршруту краю.^[4]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 500 осіб, з них 83,38 % зазначили рідною українську мову, 16,49 % — російську, а 0,13 % — іншу^[5].