Шнее Яків Ісидорович
| Шнее Яків Ісидорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1902 |
| Помер | 1977 |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | Національна металургійна академія України |
| Заклад | Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» |
| Посада | Завідувач кафедри турбінобудування |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Відомий завдяки: | Турбінобудування |
| Нагороди |   |
Я́ків Ісидо́рович Шне́е (Шнеє) (1902—1977) — науковець радянських часів, доктор технічних наук (1947), професор (1949).
1925 року закінчив Дніпропетровський металургічний інститут. 1927-го відкомандирований на Ленінградський турбінний завод для конструкторської роботи. 1929 року вивчав досвід турбінобудування в Німеччині, 1934-го — у Великій Британії.
Від 1930 року працював на Харківському турбінному заводі — замісник начальника, від 1932-го — головний конструктор заводського бюро з турбінобудування, відділ парових турбін.
Під час нацистсько-радянської війни створюється спеціальне конструкторське бюро, яке у евакуації в Красноуфімську очолив Яків Шнее.
Під його керівництвом та за безпосередньої участі була виготовлена перша в СРСР парова турбіна потужністю 50 тис. кВт (турбіна Маковського), створено проекти агрегатів, зокрема — парової турбіни потужністю 100 тис. кВт.
Завідувач кафедри турбінобудування Харківського політехнічного інституту протягом 1941—1976 років.
Під його керівництвом спільно з ВАТ «Турбоатом» було спроектовано останні ступені парових турбін для теплових та атомних електростанцій.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Леніна (1953), медалями.
Як педагог підготував 35 кандидатів технічних наук, з яких 7 згодом захистили докторські дисертації, серед них — Віталій Маляренко.
Ініціював спорудження нового корпусу кафедри турбінобудування, при кафедрі створюється проблемна науково-дослідна лабораторія та галузева науково-дослідна лабораторія з науковими напрямками «Газодинаміка проточної частини», «Теплообмін у парових і газових турбінах» й «Оптимізація циклів газотурбінних установок».
За його ініціативою в ХПІ була створена спеціалізована вчена рада по захистам кандидатських і докторських дисертацій по турбінобудуванню, парогенераторобудуванню і гідромашинобудуванню.
Був членом Науково-Технічної Ради Міністерства важкого, енергетичного і транспортного машинобудування СРСР, також замісником голови комісії з газових турбін при Академії наук СРСР.
Є автором понад 100 наукових статей, 7 монографій, з них 5 — щодо газових турбін.
Серед робіт:
- двотомник «Газові турбіни», написаний разом з випускниками кафедри турбінобудування
- монографія «Теплові розрахунки парових турбін при змінному режимі роботи».
В грудні 2013 року відкрито біля корпусу турбінобудування меморіальну дошку Якову Шнєе.
- Меморіальну дошку видатному науковцю, фахівцю в галузі турбінобудування Якову Шнєе відкрили 12 грудня в Харкові. [Архівовано 19 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Урочисте відкриття меморіальної дошки д.т.н. проф. Я. І. Шнєе
- http://polytechnic.kpi.kharkov.ua/print/489/article-489.pdf [Архівовано 19 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Кафедра турбінобудування(рос.)[недоступне посилання з травня 2019]
- Яків Шнее(рос.)[недоступне посилання з серпня 2019]
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
