Щербець

Щербець
Дата створення / заснування	13 століття
Маса	1,26 кг
Країна	Республіка Польща
Місце розташування	Q9337658?
Творець	невідомо
Країна походження	Рейнська область
З матеріалу	залізо, латунь і золото
Зображує	Агнець, Лев святого Марка, Bull of Saint Luked, Eagle of Saint Johnd, Angel of Saint Matthewd і Виноград
У збірках	Королівський замок на Вавелі
Метод виготовлення	Чернь
Дата виведення з експлуатації	1764
Довжина або відстань	98,4 см
Ширина	5 см
Типологія Оукшота	type XIId
Напис	+ REC. FIGVRA. TALET. AD AMOREM. REGVM. ET. PRINCIPVM. IRAS IVDICV. M, MARCVS, LVCAS, IhOANNES, MMThCVS, LIST E. EST. GLAVD… h.BOLEZLAI ‘DVC…, CVM. QVO. EI DNS. OS. AVXIL ETVR. ADUS. PARTES. AMEN, QVICVMQVE hEC + NOMI[N]A DEII SECVM TVLERI[T] NVLLVM PERICVL[VM] CN EI OMNINO NOC[E]BIT і CON. CITOMON.. EEVE SEDALAI. EBREbEL
Щербець у Вікісховищі

Щербець (пол. Szczerbiec) — власна назва меча — коронаційної реліквії польських королів. Єдина зі збережених давніх реґалій династії П'ястів.

За легендою, меч отримав своє ім'я після того, як на ньому залишилася щербина після удару Болеслава Хороброго цією зброєю по Золотих воротах (на виїзді з Києва 1018 року). Але цю подію вважають малоймовірною, бо похід Болеслава Хороброго на Київ відбувся ще до будівництва Золотих воріт (1037). Хіба б меч був надщерблений об давніші ворота Києва або ж це було здійснено правнуком Болеслава.

Реальна історія Щербця простежується від XIII століття. Спочатку меч був знаком судової влади польських королів. Коронаційним парадним мечем Щербець став з 1320, коли після возз'єднання доти розділеної Польщі мечем у Вавельській катедрі коронували на престол Владислава Локетка. У такий спосіб меч використовували до кінця 18 століття, за винятком коронацій деяких правителів.

У загрозливих для польської державності моментах Щербець вивозили з Польщі. Так, у середині XVII і на початку XVIII століття його евакуювали через південний кордон, щоби врятувати від зазіхань нападників-шведів. У 1733 під час війни за спадщину Августа II його ховали від Августа III, щоби той не скористався з реліквії для своєї коронації^[1].

у 1790-х роках, коли прусські війська захопили Краків, польські коронаційні реґалії (зокрема, Щербець) були вивезені з замку Вавель до Берліна. Невдовзі Польща на 120 років утратила незалежність.

У 1809-1811 Щербець був виставлений на продаж і придбаний російським міністром юстиції князем Дмитром Лобановим-Ростовським. Від нього меч перейшов до російського князя Демидова, а 1870 року — до відомого колекціонера Олександра Базилевського (посла Росії у Франції).

1884 — меч Щербець разом з усією колекцією Базилевського придбав російський імператор Олександр III. Відтак Щербець зберігався в Ермітажі (Санкт-Петербург).

1928 — за умовами Ризького миру (1921), СРСР повернув коронаційну реліквію Польській Республіці, і Щербець протягом 11 років знову зберігався на Вавелі.

1939 — після початку Другої світової війни евакуйований до Франції, відтак — до Великої Британії, а 1940 року — до Канади, де зберігався у польському посольстві в Оттаві. До комуністичної ПНР через опір польської антикомуністичної еміграції Щербець повернувся лише 1959 року. Нині зберігається у замку Вавель у Кракові як одна з найшанованіших національних реліквій^[1].

Завдовжки 98 см. Ефес прикрашений багатим візерунком. Клинок прямий, двобічної заточки. Руків'я плоске, в перетині прямокутне, трохи розширене до гарди. Всі частини ефеса вкриті гравійованими та чорненими золотими пластинами.

Навершя округле, гарда вигнута у бік клинка з розширеннями на кінцях. На боки руків'я та гарди нанесені латинські написи. Меч був прикрашений вузькими іменними срібними пластинами з написами, розташованими на клинку від центру гарди, але вони були втрачені в XIX столітті. Відомо, що повний напис на мечі свідчив про його належність спадковому князю Болеславу, володарю Польщі, Мазовії та Ленчиці (встановити особу цього князя історикам наразі не вдалося).

Готичні піхви з золотими та срібними прикрасами, ймовірно, були створені для меча в 1320, але втрачені у 1819—1874. Трикутний емальований щит геральдичної форми з білим орлом на червоному тлі — єдиний зі збережених елементів піхов^[1].

Орнаментація та написи на ефесі^[2]

	Аверс		Вузькій бік	Реверс		Вузькій бік
Навершя	Середнє коло: Стилізована літера Т (або Т на верхній частині C) між літерами альфа і омега увінчаними хрестами, над хрестом у розетці		Ромбічний малюнок	Середнє коло: Виноградний кущ		Ромбічний малюнок
	Зовнішнє кільце: Напис: + REC. FIGVRA. TALET. AD AMOREM. REGVM. ET. PRINCIPVM. IRAS IUDICV. M			Зовнішнє кільце: Виноградне листя
Руків'я		Угорі: Крилатий лев Святого Марка, напис: MARCVS	Напис: LIST E. EST. GLAUD… h.BOLEZLAI ‘DVC… (зараз втрачений і замінений ромбічним малюнком)		Угорі: Орел Святого Івана, напис: IhOANNES	Напис: CVM. QVO. EI DNS. OS. AVXIL ETVR. ADUS. PARTES. AMEN (зараз втрачений і замінений наповненням з воску)
		Середина: Крилатий бик Святого Луки, напис: LVCAS			Середина: Ангел Святого Матвія, напис: MMThCVS
		Унизу: Агнець Божий			Унизу: Агнець Божий
Хрестовина		Лівий кінець: Крилатий лев Святого Марка	Малюнок з трикутників		Лівий кінець: Ангел Святого Матвія	Малюнок з трикутників
	Середина: Напис: QVICVMQVE hEC + NOMI[N]A DEII SECVM TVLERI[T] NVLLVM PERICVL[VM] CN EI OMNINO NOC[E]BIT			Середина: Напис: CON. CITOMON.. EEVE SEDALAI. EBREbEL над малюнком з виноградного листя
		Правий кінець: Крилатий бик Святого Луки			Правий кінець: Орел Святого Івана

Встановлене у 1990-х роках, усупереч тодішньому рішенню Львівської міської ради, на польському військовому меморіалі Личаківського цвинтаря бронзове зображення Щербеця періодично стає каменем спотикання в українсько-польських взаєминах^[3].

• Щербець // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Zamek Królewski na Wawelu
• Меч Щербець // ostarbeiter.vn.ua [Архівовано 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Меч «Щербець» будемо відстоювати навіть силою, — польська молодь у Львові // ZIK, 9.08.2013 [Архівовано 25 вересня 2021 у Wayback Machine.]