Юнес Ель-Айнауї

Юнес Ель-Айнауї
Younes El Aynaoui
араб. يونس العيناوي
ГромадянствоМарокко Марокко
Місце проживанняРабат, Марокко
Дата народження12 вересня 1971(1971-09-12) (53 роки)
Місце народженняРабат, Марокко
Зріст193 см
Вага86 кг
Початок кар'єри1990
Завершення кар'єри2017
Робоча рукаправа
Бекхенддворучний
Призові, USD$4 044 667

Одиночний розряд

Матчів в/п265–227
Титулів5
Найвища позиція14 (11 березня 2003)
Мейджори
АвстраліяЧФ (2000, 2003)
Ролан Гаррос4р (1995, 2000)
Вімблдон3р (2000, 2001, 2003)
СШАЧФ (2002, 2003)
Інші турніри
Олімпіада2р (1992)

Парний розряд

Матчів в/п24–56
Титулів0
Найвища позиція85 (14 липня 2003)
Інші парні турніри
Востаннє картку оновлено: 31 березня 2018

Юнес Ель-Айнауї (араб. يونس العيناوي‎, англ. Younes El Aynaoui; народ. 12 вересня 1971(19710912), Рабат) — колишній марокканський професійний тенісист. Найвищу одиночну позицію світового рейтингу — 14 місце досяг 11 березня 2003, парну — 85 місце — 14 липня 2003 року.

Переможець п'яти турнірів АТР в одиночному розряді. Найбільшим професійним досягненням є 14-е місце у світовому рейтингу у березні 2003 р. у віці 31-го року. Найвищим досягненням на турнірах Великого шолома були чвертьфінали в одиночному розряді. Лауреат нагороди АТР в номінації «Повернення року» (1998). У 2000 і 2002 роках двічі вибирався до ради гравців АТР.

Завершив кар'єру 2017 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1990 році у віці 18 років, Ель-Айнауї поїхав до США у м. Брейдентон, штат Флорида, щоб провести тиждень у тенісній академії Ніка Боллетьєррі. Після цього він вирішив стати професійним тенісистом. Юнес продовжував відточувати свою майстерність в академії протягом наступних двох років. Для того, щоб отримувати дохід він працював водієм автобусу академії, прибирав тренажерний зал, доглядав за ракетками, працював помічником для молодших учнів академії.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

З 1990 року Ель-Айнауї почав виступи у складі збірної Марокко, коли вперше брав участь у Кубку Девіса. У 1992 він виступав на Олімпіаді в Барселоні у складі збірної, де у другому колі змагань поступився п'ятій ракетці світу Борису Беккеру.

У березні 1993 році Юнес здобув перший помітний успіх в одиночному розряді на Гран-прі в Касабланці, де він вперше у своїй кар'єрі вийшов у фінал турнірів АТР. Проте у фіналі поступився аргентинському тенісисту Гілльєрмо Перес-Рольдану.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружився в 1997 році з Анні-Софі. Має троє синів: Юен, Ніл і Ноам.

У 2003 році за результатами опитування марокканського журналу L'Economiste Юнес Ель-Айнауї був визнаний найкращим прикладом для наслідування в країні, випередивши діючого на той час прем'єр-міністра Марокко Гішама ель-Герружа.

Фінали

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд (5–11)

[ред. | ред. код]
Легенда (одиночний розряд)
Великий шлем (0)
Tennis Masters Cup (0)
Серія Мастерс ATP (0)
Тур ATP (5)
Результат W/L Дата Турнір Покриття Суперник Рахунок
Поразка 0–1 Бер 1993 Касабланка, Марокко Ґрунт Аргентина Гільєрмо Перес Рольдан 4–6, 3–6
Поразка 0–2 Січ 1996 Qatar ExxonMobil Open, Катар Тверде Чехія Петр Корда 6–7(5–7), 6–2, 6–7(5–7)
Поразка 0–3 Січ 1996 Джакарта, Індонезія Тверде Нідерланди Шенг Схалкен 3–6, 2–6
Поразка 0–4 Сер 1996 Амстердам, Нідерланди Ґрунт Іспанія Франсіско Клавет 5–7, 1–6, 1–6
Поразка 0–5 Лис 1998 Сантьяго, Чилі Ґрунт Іспанія Франсіско Клавет 2–6, 4–6
Перемога 1–5 Сер 1999 Амстердам, Нідерланди Ґрунт Аргентина Маріано Сабалета 6–0, 6–3
Поразка 1–6 Бер 2000 Сантьяго, Колумбія Ґрунт Аргентина Маріано Пуерта 4–6, 6–7(5–7)
Поразка 1–7 Лип 2001 Амстердам, Нідерланди Ґрунт Іспанія Алекс Корретха 3–6, 7–5, 6–7(0–7), 6–3, 4–6
Перемога 2–7 Вер 2001 Бухарест, Румунія Ґрунт Іспанія Альберт Монтаньєс 7–6(7–5), 7–6(7–2)
Поразка 2–8 Жов 2001 Ліон, Франція Килим Хорватія Іван Любичич 3–6, 2–6
Перемога 3–8 Гру 2001 Qatar ExxonMobil Open, Катар Тверде Іспанія Фелікс Мантілья 4–6, 6–2, 6–2
Поразка 3–9 Лют 2002 Dubai Tennis Championships, ОАЕ Тверде Франція Фабріс Санторо 4–6, 6–3, 3–6
Перемога 4–9 Кві 2002 Касабланка, Марокко Ґрунт Аргентина Гільєрмо Каньяс 3–6, 6–3, 6–2
Перемога 5–9 Кві 2002 Мюнхен, Німеччина Ґрунт Німеччина Райнер Шуттлер 6–4, 6–4
Поразка 5–10 Чер 2002 Swedish Open, Швеція Ґрунт Іспанія Карлос Моя 3–6, 6–2, 5–7
Поразка 5–11 Бер 2003 Касабланка, Марокко Ґрунт Франція Жюльєн Бутте 2–6, 6–2, 1–6

Досягнення в одиночних змаганнях

[ред. | ред. код]
Легенда
W  Ф  ПФ ЧФ КТ К# DNQ A NH
(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.
Турнір 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 ТУ В-П
Турніри Великого шолома
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу ЧФ ЧФ 0 / 8 12–8
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу К2р 0 / 8 11–8
Вімблдонський турнір 0 / 7 7–7
Відкритий чемпіонат США з тенісу ЧФ ЧФ 0 / 9 9–9
В-П 0–0 1–4 3–2 0–3 0–0 0–0 4–4 9–4 3–4 7–4 12–4 0–2 0–1 0–0 0–0 0 / 32 39–32
Серія Мастерс ATP
Індіан-Веллс 0 / 5 0–5
Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу ЧФ 0 / 6 4–6
Монте-Карло 0 / 7 1–7
Гамбург 0 / 5 4–5
Рим 0 / 7 2–6
Мастерс Канада 0 / 3 3–3
Мастерс Цинциннаті 0 / 4 1–4
Мадрид ПФ 0 / 4 5–4
Париж 0 / 3 1–3
В-П 0–0 0–2 0–0 0–2 0–0 0–0 1–6 6–5 1–4 4–9 8–9 0–1 1–5 0–0 0–0 0 / 44 21–43
Загальна статистика
Титули 0 0 0 0 0 0 1 0 1 3 0 0 0 0 0 5
Фінали 1 0 0 3 0 1 1 1 3 5 1 0 0 0 0 16
Рейтинг на кінець року 51 117 110 70 237 45 33 25 38 22 14 644 228 189 167

Перемоги на гравцями першої 10-ки

[ред. | ред. код]
Сезон 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Всього
Перемоги 0 0 0 1 0 0 3 0 0 2 0 2 3 5 0 0 0 0 0 0 0 16
# Гравець Рейтинг Турнір Покриття Р-д Рахунок РЕА
1993
1. Іспанія Серхі Бругера 4 Тулуза, Франція Тверде (i) 6–4, 3–6, 7–6(7–2) 76
1996
2. Швеція Томас Енквіст 7 Qatar ExxonMobil Open, Катар Тверде 3–6, 6–3, 6–4 110
3. Австрія Томас Мустер 3 Доха, Катар Тверде ПФ 6–4, 6–4 110
4. ПАР Вейн Феррейра 6 Ліон, Франція Килим (i) 5–7, 6–4, 6–4 65
1999
5. Іспанія Алекс Корретха 5 Барселона, Іспанія Ґрунт 7–6(7–3), 6–3 41
6. Чилі Марсело Ріос 9 Гштад, Швейцарія Ґрунт 7–6(7–5), 7–6(7–5) 33
2001
7. Австралія Ллейтон Г'юїтт 4 Індіанаполіс, США Тверде 6–3, 6–7(1–7), 6–3 49
8. Іспанія Хуан Карлос Ферреро 5 Ліон, Франція Килим (i) ЧФ 6–4, 6–4 40
2002
9. Іспанія Хуан Карлос Ферреро 3 Кубок Девіса, Сарагоса, Іспанія Ґрунт (i) RR 7–6(7–2), 6–0, 3–6, 0–6, 6–3 20
10. Іспанія Хуан Карлос Ферреро 3 Dubai Tennis Championships, ОАЕ Тверде 7–5, 4–6, 2–1, ret. 21
11. Швеція Томас Юганссон 10 Дубай, ОАЕ Тверде ПФ 7–6(7–5), 4–6, 6–3 21
2003
12. Австралія Ллейтон Г'юїтт 1 Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, Мельбурн, Австралія Тверде 6–7(4–7), 7–6(7–4), 7–6(7–5), 6–4 22
13. Аргентина Давід Налбандян 10 Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу, США Тверде 6–3, 4–6, 6–4 21
14. Чехія Їржі Новак (тенісист) 10 Відкритий чемпіонат США з тенісу, Нью-Йорк, США Тверде 7–6(7–1), 5–7, 3–6, 6–3, 7–6(7–5) 21
15. Іспанія Карлос Моя 7 Відкритий чемпіонат США, Нью-Йорк, США Тверде 7–6(7–4), 7–6(9–7), 4–6, 6–4 21
16. Франція Себастьян Грожан 10 Мадрид, Іспанія Тверде (i) ЧФ 3–6, 7–6(8–6), 6–2 18

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]