Юхно Зенкович
| Юхно Зенкович | |
 | |
| Кирдій | |
| Смерть: | після 1484 |
|---|---|
| Підданство: | Велике князівство Литовське |
| Релігія: | православ'я |
| Рід: | Кирдій |
| Шлюб: | Євдокія Мокосій |
| Діти: | Андрій, Федір |
Юхно́ Зе́нкович Кирдійович (? — після 1484) — руський (український) боярин з роду Кирдійовичів, гербу Кирдій. Зем'янин у Луцькому повіті Волинської землі Великого князівства Литовського. Протопласт гілки роду Кирдійовичів — Вільгорських. Родове гніздо — Вільгір.
Відомості[ред. | ред. код]
Юхно́ Зе́нкович — син Зенка Кирдійовича є ймовірним праонуком засновника багатьох гілок Кирдійовичів — Кирдія. Листом короля Казимира IV Ягеллончика від 1484 року він отримав у посаг від Івашка Бабинського частину села Вільгір (Вельгор) у Луцькому повіті. Дружина Євдокія (Овдотя) Андріївна Мокосій — донька Андрія Мокосія Денисковича та N Івашківни Бабинської. Іншою частиною села Вільгір на 1484 рік володів стрий Євдокії — Сенько Мокосій Денискович. Мокосії Дениски — волинські бояри гербу "Вукри".[1] Діти Юхна Зенковича та Євдокії Мокосій — Андрій та Федір почали йменуватися Вільгорськими.
"Юхно Зенкович з Волині" згадується у пом'янику Києво-Печерського монастиря, поряд з ним Євдокія та Лука.[2]
Відомі нащадки Юхна Зенковича[ред. | ред. код]
- Вільгорський Матвій Юрійович — відомий віолончеліст
- Вільгорський Михайло Юрійович — музичний діяч, композитор, меценат. Допомагав у викупі з кріпацтва Тараса Шевченка.
- Вільгорський Олександр — піаніст, композитор, музикознавець.
Джерела[ред. | ред. код]
- Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. – 409 ст. Ст. 147-148.
- Олег Однороженко. ГЕРАЛЬДИКА КИРДІЙОВИЧІВ. Студії і матеріали з історії Волині. 2018 УДК 929.624.8. Ст. 46 - 62.
- Lietuvos Metrika. ‒ Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų 1-kla, 1994. Kn. 4 (1479-1491): Užrašymų knyga 4 / Lietuvos istorijos institutas; [parengė Lina Anužytė]. ‒ Vilnius: Žara, 2004. ‒ 286 p. Santr. angį., rus. k. ‒ R-klės: S. 119 – 120.
- Голубев С.Т. Древний помянник Киево-Печерской лавры (конца XV и начала XVI ст.) // Чтения в историческом обществе Нестора летописца. Кн. 6. Киев, 1892. С. I–XIV, 1–88. Ст. 59.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. – 409 ст. Ст. 147-148.
- ↑ Голубев С.Т. (1892). Древний помянник Киево-Печерской лавры (конца XV и начала XVI ст.) // Чтения в историческом обществе Нестора летописца. Кн. 6. Примітки. Київ. с. 59.