Ющенко Григорій Іванович
| Ющенко Григорій Іванович | |
|---|---|
| Народився | 8 (20) січня 1882[1] (142 роки) Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія[1] |
| Країна | Російська імперія - УНР - апатрид - СССР |
| Діяльність | історик, викладач університету |
| Alma mater | Петербурзький історико-філологічний інститутd |
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна Державний архів Харківської області |
| Нагороди |  |
Григо́рій іва́нович Ю́щенко (1882, Глухів, нині Сумської області — ?) — український історик.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в українській родині вчителів. Закінчив Петербурзький історико-філологічний інститут і один рік був слухачем Петербурзького архівного інституту.
До 1917 р. вчителював на Харківщині. Працював викладачем Харківського реального училища, завідував гімназією для робітників Харківського паровозного заводу.
1917 р. був призначений комісаром Харківського навчального округу і членом Харківської міської думи. Тричі обирався до Харківської ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. Активно працював у професійній спілці. Один з перших організаторів профспілкового руху на Харківщині в передреволюційну добу.
З 1921 р. — викладач Харківського інституту народної освіти. Також у 1921—1922 роках викладав історію на Робітничому факультеті Технологічного інституту[2]. Великої уваги надавав методиці викладання суспільствознавства.
1924—1925 рр. — вчений архівіст Харківського центрального історичного архіву, а 1925—1926 рр. — завідувач Центрального архіву праці у м. Харкові. Чимало часу і сил витратив на розробку теоретичних та методичних питань архівної справи, використанню документів, техніці підшивання архівних матеріалів.
За ухвалою комісії по чистці ЦАУ УСРР 19. 03. 1931 р. його звільнили з роботи.
Подальша доля невідома.
Праці[ред. | ред. код]
- До техніки підшивання архівних матеріалів післяреволюційної доби // Архівна справа — 1927. — Кн. 4. — С. 38–43
- Записка П. І. Житецького про український рух // Червоний архів. — 1927. — С. 6–13
- Примірні описи // Архівна справа — 1928. — Кн. 8. — С. 82–84
- Центральний Архів Праці, У. С.Р.Р // Архівна справа. Кн. 2/3. — С. 85–88
- Щоденник проф. О. Ф. Кістяківського // Архівна справа. Кн. 2/3. — С. 70–73
- Стандартизація кар на тілі за Миколи І // Червоний архів. — 1927. — С. 5–8.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://library.kpi.kharkov.ua/vustavki/PREPODAVATELY/PR_Ю.html
- ↑ История ХПИ. library.kpi.kharkov.ua. Процитовано 7 лютого 2020.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 10.
- Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Випуск 2. — Частина 1. — Київ; Львів: Інститут історії України НАН України, 2003.
- Наука и научн. работники СССР. — Т. 6: Научн. работники без Москвы и Ленинграда. — Ленинград, 1928. — С. 507.
 | Це незавершена стаття про українського історика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |