Ядерна енергетика Вірменії
Ядерна енергетика забезпечує 38% електроенергії у Вірменії через один діючий ядерний реактор, блок 2 Мецаморської атомної електростанції, який є реактором ВВЕР-440 з додатковим сейсмічним захистом.[1] Вона була створена в 1976 році і є єдиною атомною електростанцією на Південному Кавказі. Однак після Спітакського землетрусу 1988 року роботу АЕС довелося зупинити,[2] що стало однією з причин вірменської енергетичної кризи 1990-х років[en]. У жовтні 1995 року другий енергоблок АЕС було перезапущено, поклавши кінець «темним і холодним рокам».
У той час як єдиним власником станції є Вірменія, Мецаморською АЕС керує російська компанія «Єдині енергетичні системи» (ЄЕС).[3] Ядерне паливо постачається з Росії.
На 2018 рік запланована модернізація АЕС, яка підвищить безпеку та збільшить встановлену потужність на 40-50 МВт..[4]
Вірменія також вивчає можливості малого модульного реактора, який дав би гнучкість і можливість побудувати нову атомну електростанцію за короткий час.[4]
Раніше повідомлялося, що Вірменія планує побудувати новий реактор потужністю 1060 МВт у 2026 році.[5]
Вірменія експлуатує один ядерний блок ВВЕР-440 радянської розробки в Мецаморі, який забезпечує понад 40% енергетичних потреб країни. ЄС і Туреччина висловили стурбованість продовженням роботи станції. Міністр енергетики Вірменії оголосив, що техніко-економічне обґрунтування нової атомної електростанції потужністю 1000 МВт вартістю 2 мільярди доларів США буде виконано у співпраці з Росією, США та МАГАТЕ. Росія погодилася побудувати станцію в обмін на міноритарну частку в ній. Крім того, США заявили про своє зобов'язання допомогти Вірменії в проведенні попередніх досліджень.[оновити]
Мецаморська атомна електростанція у Вірменії має встановлену потужність 815 МВт, хоча зараз працює лише один блок потужністю 407,5 МВт.[6]
Вірменія підписала угоду про співпрацю з Європейською організацією ядерних досліджень у березні 1994 року.[7] З 2018 року Вірменія також підписала угоду про співпрацю з Європейським співтовариством з атомної енергії.[8]
Мецаморська АЕС забезпечує понад 40 відсотків електроенергії у Вірменії; однак вона старіє, і незабаром реактор потребуватиме заміни. Вона отримала багато фінансування для модернізації своїх систем і засобів безпеки.[9] Росія надала кредит на 270 млн доларів і грант на 30 млн доларів для продовження терміну експлуатації Мецаморської АЕС у 2015 році, який закінчується у 2016 році. Кошти надаються на 15 років із пільговим періодом у 5 років. процентна ставка 3% річних.[10]
Обговорено плани будівництва нової АЕС. У липні 2014 року міністр енергетики РФ заявив, що Росія готова надати 4,5 мільярда доларів із 5 мільярдів, необхідних для будівництва нової АЕС..[11] У 2014 році уряд Вірменії схвалив будівництво нової електростанції, яке планувалося розпочати в 2018 році.
Від 2022 року Вірменя веде перемовини щодо деверсифікації постачальників ядерних технологій зі США та Францією, задля зменшення впливу Росатому.[12][13] У червні 2023 року у Вірменії було створено міжвідомчу робочу групу з будівництва нового атомного енергоблоку. При цьому термін експлуатації діючих двох блоків ВАЕС продовжили до 2036 року та розпочали роботи з їхньої технічної модернізації.[14]
Назва | Блок №. | Реактор | Статус | Чиста потужність (MW) | Початок будівництва | Комерційне використання | Закриття | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Тип | Модель | |||||||
Мецамор | 1 | PWR | ВВЕР-440 V-270 | Відключений | 376 | 1 липня 1969 | 6 жовтня 1977 | 25 лютого 1989 |
2 | PWR | ВВЕР-440 V-270 | Функціонує | 416 | 1 липня 1975 | 3 травня 1980 | (2036) | |
3 | PWR | ВВЕР-1200 V-392 | Заплановано | 1060 |
Вірменія є партнером міжнародного центру зі збагачення урану в Ангарську (Сибір). Центр очолює Росія і контролюється МАГАТЕ.
З 2008 року у Вірменії працює спільне вірмено-російське підприємство «Вірменсько-російська гірнича компанія», яке займається пошуком родовищ урану в обсязі, який міг би покрити внутрішній попит. Проект провалився, і компанія була розпущена в середині 2015 року.
У 1993 році Вірменія створила Управління ядерного регулювання Вірменії (ANRA) і підрозділ у Міністерстві енергетики для управління станцією. В 1996 році управління було передано Вірменській АЕС. У міністерстві створено відділ атомної енергетики.
У 1993 році вона стала членом Міжнародного агентства з атомної енергії. У 1996 році член Всесвітньої асоціації операторів атомних станцій (WANO).
У 1993 році Вірменія приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Того ж року вона стала учасником Віденської конвенції про цивільну відповідальність за наслідки ядерних подій. У 1997 році вони підписали з МАГАТЕ додатковий протокол про гарантії.
- ↑ Nuclear Power Plant Construction. JamesTown. Процитовано 9 грудня 2016.
- ↑ An Energy Overview of Armenia. Global Energy Network Institute. Процитовано 25 листопада 2016.
- ↑ United Energy Systems
- ↑ а б Modernization to increase the capacity of Armenian nuclear power plant by 10%. arka.am. Процитовано 23 лютого 2018.
- ↑ Nuclear Power in Armenia - World Nuclear Association. www.world-nuclear.org. Процитовано 9 грудня 2016.
- ↑ "Electric Power in Asia and the Pacific 2001–2002: Armenia" [Архівовано 2008-10-08 у Wayback Machine.], United Nations ESCAP.
- ↑ Our Member States, 7 січня 2020.
- ↑ Armenian president declares readiness to enhance cooperation with European Union, 22 жовтня 2019.
- ↑ Armenia's Metsamor nuclear power station – most dangerous in the world?. ZME Science. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ PSRC to consider Metsamor nuclear power plant's 2016 investment program. Arka News Agency. Процитовано 27 листопада 2016.
- ↑ Nuclear Power in Armenia. World Nuclear Association. Процитовано 27 листопада 2016.
- ↑ Вірменія та США домовляються про будівництво АЕС
- ↑ Вірменія шукає альтернативу Росатому для будівництва АЕС
- ↑ Вірменія домовляється про будівництво нового енергоблоку АЕС із Францією замість Росії