139
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 139 CXXXIX |
| Ab urbe condita | 892 |
| Ассирійський | 4889 |
| Бенгальський | −454 |
| Берберський | 1089 |
| Бірманський | −499 |
| Буддистський | 683 |
| Візантійський | 5647–5648 |
| Голоценовий | 10139 |
| Ера Селевкідів | 450/451 AG |
| Ефіопський | 131–132 |
| Єврейський | 3899–3900 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 195–196 |
| - Шака самват | 60–61 |
| - Калі Юґа | 3239–3240 |
| Іранський | 483 BP – 482 BP |
| Ісламський | 498 BH – 497 BH |
| Китайський | 戊寅年 (земляний тигр) 2836 або 2629 — до — 己卯年 (земляний кролик) 2837 або 2630 |
| Коптський | −145 – −144 |
| Корейський | 2472 |
| Тайванський | 1773 до РК 民前1773年 |
| Тайський сонячний | 681–682 |
| Юліанський | 139 CXXXIX |
| Яванський | 14–15 |
139 рік — невисокосний рік, що почався в четвер за григоріанським календарем.
Римська імперія • Парфянське царство • Кушанське царство • Східна Хань • Сармати
У Римській править імператор Антонін Пій (до 161). Імперія займає Апеннінський, Піренейський та Балканський півострови, Галлію, частину Британії, Близький Схід, Північну Африку включно з Єгиптом.
Наймогутніша держава центральної Азії — Парфянське царство. Наймогутніша держава Індостану — Кушанське царство. Династія Хань править у Китаї. Корейський півострів ділять між собою Три корейські держави.
Триває докласичний період цивілізації мая.
На території майбутньої України, в степах Причорномор'я, кочують сармати, північніше — племена Черняхівської культури.
- Римськими консулами були імператор Антонін Пій та Гай Бруттій Презент.
- У Римі завершилося спорудження мавзолею імператора Адріана.
- 5 грудня Марк Аврелій одержав титул цезаря[1]. Він заручився з Фаустіною Молодшою, донькою Антоніна Пія, з якою одружився 145 року[2]
- Ханьці розбили тибетців-цянів, але ті з поразкою не змирилися.
- Дун Джо — китайський військовик.
- після 139 року — Луцій Венулей Апроніан Октавій Пріск — державний та військовий діяч Римської імперії.
- Чжан Хен — китайський астроном, географ, картограф, поет, державний службовець часів династії Рання Хань.
- ↑ Association Hellas et Roma. Bronze et o r: visages de Marc Aurèle, empereur, capitaine, moraliste. — Librairie Droz, 1996. — С. 31. — ISBN 9782600001441.
- ↑ Jasper Burns. Great women of Imperial Rome : mothers and wives of the Caesars. — Taylor & Francis, 2007. — ISBN 9780415408974.