160-ті
| II століття: 161—170 роки |
|---|
Події[ред. | ред. код]
Римська імперія[ред. | ред. код]
У 161 році помер імператор Антонін Пій. Його спадкоємцями стали Марк Аврелій та Луцій Вер, які правили імперією спільно до смерті Вера від чуми в лютому 169 року. Марк Аврелій залишився одноосібним правителем.
У 161-165 роках тривала римсько-парфянська війна, яка попри вдалі для імперії завоювання завершилася епідемією чуми. Війна почалася з того, що парфянський цар Вологез III скинув посадженого римлянами царя Вірменії й посадив на трон свого ставленика. Римляни зруйнували вірменську столицю Арташат, захопили столичне місто Парфії Ктезифон та його двійника Селевкію, відновили контроль над Вірменією, але, повернувшись, принесли з собою чуму, названу чумою Антоніна, що лютувала усе наступне десятиріччя й забрала життя імператора. Через розгул епідемії імператор Марк Аврелій викликав відомого лікаря Клавдія Галена в Італію, де він став постійним лікарем імператорської родини й проводив плідні медичні дослідження.
Майже все десятиліття продовжувалася перша маркоманська війна — напади германців на імперію. Pax Romana, період внутрішнього миру, забезпечений могутністю імперії, почав давати тріщини. Неспокійно було також у Британії, на Дакію чинили наскоки сармати, а на Іберію — маври.
В Афінах споруджено Одеон Ірода Аттичного. У Римі поставлено кінну статую Марка Аврелія. Побудовано 134-кілометровий Загуанський акведук для постачання Карфагена водою. У Римі почали виробляти мило з вапна, попелу й жиру. Грецький історик Аппіан уклав 24-томну «Історію Риму». Римський правник Гай написав «Інституції». Грецький історик Арріан написав працю «Індіка», присвячену Індії.
Християнство[ред. | ред. код]
Римляни стратили християнського філософа Юстина Мученика. Християнський філософ Таціан написав «Звернення до греків», де розкритикував зло язичництва. Після смерті Анікета Папою Римським у 166 році став Сотер. Кафедру візантійського єпископа посів Аліпій, а потім, після його смерті — Пертінакс. Теофіл Антіохійський отримав кафедру єпископа в Антіохії.
Азія[ред. | ред. код]
При дворі китайського імператора загострилася боротьба між владними євнухами та чиновниками із конфуціанців, яких називали «вченими» або «партизанами». Перший етап зіткнення відбувся в 166 році. Він був безкровним. У 168 році помер без спадкоємців імператор Хуань-ді, його наступником став Лю Хун, якого євнухи переконали, що вчені готують проти нього змову. Наслідком були репресії, частину конфуціанців було страчено, частину заслано. У 166 році китайський двір відвідало римське посольство. Приблизно цього десятиліття до Китаю прибули перші буддійські ченці.
У 166-му правителем держави Пекче (однієї з трьох корейських держав) став Чхого, а наступного року він розв'язав війну з державою Сілла.
Народились[ред. | ред. код]
Померли[ред. | ред. код]
Політика[ред. | ред. код]
 | Це незавершена стаття про рік. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |