1820-ті у театрі
1820-ті роки в театрі
- 21 січня — Перше сценічне втілення п'єси «Наталка Полтавка» І. Котляревського — трупа, очолювана Михайлом Щепкіним (м. Харків)[1]
- 18 червня — прем'єрою опери Карла Вебера «Чарівний стрілець» відкритий Берлінський драматичний театр
- Воронезький публічний театр отримав нову будівлю
- На запрошення директора московських театрів Федора Кокошкіна Феліцата Гюллень-Сор з сім'єю приїжджають в Москву
- 4 серпня — в Берліні відкрився Королевський міський театр[fr]
- 14 жовтня — в Москві закритий театр на Моховій
- 6 (18) січня — виставою «Торжество муз» відкритий Большой театр у Москві[2]
- Перша постановка класичної п'єси театру кабукі «Ецуя Кайдан»
- Фелікс Мендельсон написав музику до п'єси «Сон літньої ночі» Шекспіра — його музика звучала в постановках «Сну літньої ночі» до кінця XIX століття
- 1 липня — комедією В. А. Каратиґіна «Двоє з чотирьох» і водевілем А. Шаховського «Козак-чудотворець» відкрився Кам'янноостровський театр у Санкт-Петербурзі
- Жюль-Анрі де Сен-Жорж став директором театру «Опера-Комік»
- Франц Йозеф Глезер став капельмейстером театру «Ан дер Він»
- 16 травня — прем'єрою опери Вінченцо Белліні «Заира[en] » відкрився Новый герцогский театр[en] в Пармі
- 16 грудня — «Руслан і Людмила, або Повалення Чорномора, злого чарівника» балет Адама Глушківського за поемою Олександра Пушкіна, композитор і диригент — Фрідріх Шольц (Пашковський театр, Москва) (Руслан — Адам Глушковський, Людмила — Тетяна Глушковська)[3]
- 2 грудня — «Руслан і Людмила» на основі московського спектаклю Адама Глушковського (постановка Дідло і Огюста, Большой театр (Санкт-Петербург)) (бенефіс танцівника Огюста. Руслан — Микола Гольц, Людмила — Авдотья Істоміна)
- 29 лютого — «Німа з Портічі» опера Даніеля Обера, лібрето Жермена Делавіня та Ежена Скріба ((диригент Франсуа Абенек, театрі на вулиці Ле Пелетьє[fr], Париж) (Фенелла — балерина Ліз Нобле, Мазаньєлло — тенор Адольф Нуррі, принцеса Ельвіра — Лаура Чінті-Дамор)[4]
-
Артур Сен-Леон -
Кароліна Розаті -
Франс Гедберг -
Мануель Тамайо-і-Баус -
Еліза Рашель -
Еміль Ожьє
- 1820
- 17 вересня —
- Еміль Ож'є — французький драматург.
- 1821
- 21 лютого —
- Еліза Рашель[en] — французька театральна акторка.
- 17 вересня —
- Артур Сен-Леон[en] — французький балетний танцюрист і хореограф.
- 1823
- 12 квітня —
- Олександр Островський — російський драматург, перекладач. Лауреат Уваровської премії.
- 1824
- 2 березня —
- Бедржих Сметана — чеський композитор, диригент, піаніст, основоположник чеської опери
- 27 липня —
- Александр Дюма (син) — французький письменник, драматург
- 1826
- 13 грудня —
- Кароліна Розаті[ru] — італійська балерина.
- ??? —
- Еразм Фабіянський — польський художник, ілюстратор, сценограф (народився у Житомирі, вивчав медицину в Києві[5])
- 1827
- 5 березня —
- Леонід Глібов — український поет, байкар
- 20 серпня —
- Шарль де Костер — бельгійський письменник
- 19 вересня —
- Сергій Васильєв[ru] — російський актор.
- 1828
- 2 березня —
- Франс Гедберг[en] — шведський драматург, поет, лібретист[6].
- 20 березня —
- Генрік Ібсен — норвезький драматург і поет, реалістичні і суперечливі п'єси якого революціонізували європейський театр.
- 9 вересня —
- Лев Толстой — російський письменник, мислитель.
- 1829
- 28 серпня —
- Катерина Васильєва — російська драматична акторка.
- 15 вересня —
- Мануель Тамайо-і-Баус[en] — іспанський драматург.
-
Вільгельм Гауфф (24) -
Франц Шуберт (31) -
Джордж Байрон (36) -
Етьєн Еньян (51) -
Дмитро Бортнянський (73)
- 1823
- 5 серпня —
- Олександр-Луї-Бертран Бонуар[fr] (77) — французький драматург[7]
- 1824
- 19 квітня —
- Джордж Гордон Байрон (36) — англійський поет
- 21 червня —
- Етьєн Еньян[fr] (51) — французький драматург[8]
- 1825
- 10 жовтня —
- Гетьманщина Дмитро Бортнянський (73) — український композитор, співак і диригент, автор 6 опер, камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів, херувимських та причасних творів
- 1827
- 18 листопада —
- Вільгельм Гауфф (24) — німецький письменник-казкар
- 1828
- 19 листопада —
- Франц Петер Шуберт (31) — австрійський композитор, один із основоположників романтизму в музиці
- ↑ Український театр ХХ століття: Антологія вистав / За заг. ред. М. Гринишиної. – К.: Фенікс, 2012. – 944 с., іл.
- ↑ История Большого театра. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2020.
- ↑ Руслан и Людмила, или Низвержение Черномора, злого волшебника // Балет. Энциклопедия / гл. ред. Ю. Н. Григорович. — М. : Советская энциклопедия, 1981. — С. 438.
- ↑ Herbert Schneider: La Muette de Portici. Архів оригіналу за 21 липня 2007. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Brief biography [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.] @ the Encyklopedia Teatru Polskiego
- ↑ Ragnar Amenius. Frans T Hedberg [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.], Svenskt biografiskt lexikon. band 18 (1969—1971), sida 394
- ↑ Jacques-Alphonse Mahul, Annuaire nécrologique, ou Supplément annuel et continuation de toutes les biographies ou dictionnaires historiques, 4e année, 1823, Paris: Ponthieu, 1824, p. 16-21
- ↑ Gustave Vapereau, Dictionnaire universel des littératures, Paris, Hachette, 1876, p. 40