2-02-73

2-02-73 — типовий проєкт цегляної школи на 920 учнів. Розроблений інститутом Діпромісто (м. Київ) на чолі з Йосипом Каракісом, архітектори Г. Зуєв і Н. Г. Савченко і затверджений у 1957. Школи за проєктом будувалися до середини 1960-х у Росії, Україні, Білорусі й Естонії.^[1]

Триповерхова будівля із симетричним фасадом на 13 кроків вікон. Пізнаваною рисою є 7 вищих за інші вікон третього поверху, за якими розміщується актова зала. План несиметричний С-образний; крило з парадним входом має довжину 39,6 м і ширину 16 м; праворуч від нього крило з класами шириною 9,6 м і довжиною 67,8 м або 22 кроки вікон (2-й крок — вікна сходів); далі двоповерхове крило 10×33,8 м із майстернями та спортзалом. Висота поверхів 3,6 м; поверху з актовою залою — 4,5 м. Висота цоколю 0,9 м. Просвіт колон 6,6 + 3,2 + 6,6 м. Дах чотирисхилий, висота гребня у найвищий точці 16,9 м.^[2]

• 
  Воскресенка, спецшкола-інтернат № 18 для глухих, 1960
• 
  Воскресенка, школа № 180, 1960
• 
  Воскресенка, школа № 184, 1961
• 
  Воскресенка, школа № 184, спальний корпус займає початкова школа і музикальна школа № 13, 1961
• 
  Чоколівка, школа № 166, 1960
• 
  Чоколівка, вечірня школа № 3 і навчально-реабілітаційний центр № 17
• 
  Чоколівка, гімназія № 178
• 
  Сирець, школа № 169, 1961
• 
  Сирець, інтернат № 20 для туберкульозних, 1961
• 
  Нова Дарниця, школа № 160, 1963, добудована
• 
  Відрадний, спортивний ліцей, 1962
• 
  Відрадний, 7-й корпус НАУ, Факультет міжнародних відносин
• 
  Відрадний, медичний коледж, 1965
• 
  Дарниця, школа № 146
• 
  Дніпровський технічний ліцей, колишній Дарницький НВК
• 
  Печерськ, школа № 181, 1963
• 
  Голосіїв, спецшкола № 9 для слабочуючих
• 
  Нивки, Інститут соціології НПУ ім. Драгоманова
• 
  Нивки, ліцей-інтернат № 23 «Кадетський корпус»
• 
  Пріорка, школа-інтернат № 22
• 
  Червоний хутір, школа № 113
• 
  школа-інтернат № 10

• 
  Харківський педагогічний ліцей № 4, 1959
• 
  Костянтинівка, школа-ліцей № 11, колишній інтернат № 2, 1960
• 
  Буча, школа-інтернат з поглибленим вивченням іноземних мов, 1960
• 
  Донецьк, школа № 13, 1961
• 
  Краматорськ, школа № 23, 1961
• 
  Кременчук, школа № 18, 1961
• 
  Авдіївка, школа № 6, 1962, зруйнована Росією
• 
  Слов'янськ, інтернат № 1, 1961—1962
• 
  Одеса, Поскот, школа № 44, 1962
• 
  Одеса, Курсаки, ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, колишній інтернат № 4
• 
  Суми, школа № 3, 1962
• 
  Боярка, ліцей «Лідер», колишня школа № 3, 1960–1962
• 
  Естонія, Сілламяе, 1963
• 
  Нова Каховка, інтернат № 1
• 
  2-й корпус Донецького національного університету, 1965 – 4-поверховий

Часто будівля проєкту 2-02-73 була навчальним корпусом при інтернатах, спальним корпусом був проєкт 2-02-99, що було розроблено в 1958 в інституті Діпромісто, архітектори Й. Каракіс, Н. Савченко й А. Волненко.^[3] Являє собою прямокутну в пляні чотириповерхову будівлю шириною в 5 кроків вікон. По довгій стороні наступні крокі: 1 вузьке вікно, 2 широких, 1 вузьке вікно сходів, 3 широких, 1 вузьке сходів, 2 широких, 1 вузьке. Всі фасади симетричні і протилежні однакові.

• 
  Київ, Воскресенка, початкова школа і музикальна школа № 13, 1961
• 
  Київ, Воскресенка, спецшкола-інтернат № 26 для слаборозвинутих
• 
  Київ, Воскресенка, старий корпус шкіл № 180 і 120
• 
  Київ, Сирець, спальний корпус інтернату № 20 для туберкульозних, 1961
• 
  Київ, Нивки, дитячо-юнацький заклад «Барвіночок»
• 
  Київ, Пріорка, інтернат № 22
• 
  Київ, школа-інтернат № 10
• 
  Київ, Відрадний, Авіакосмічний ліцей НАУ, 1965
• 
  Слов'янськ, спальний корпус інтернату № 1, 1961—1962

Проєкт школи на 960 учнів, розроблений у 1960 в Діпромісті на основі 2-02-73. Відрізняється крилом парадного входу із головною фасадою, що має 10 кроків однакових на усіх поверхах вікон, і кутом із довгим крилом, де переставлені сходи, туалет і доданий 7-й кляс.^[4] Школи за проєктом побудовані в Україні та Росії.^[5]

• 
  Одеса, Слобідка, школа № 61, 1964
• 
  Київ, Відрадний, школа № 174