52-га вулиця (англ. 52th Street) — вулиця з одностороннім рухом завдовжки трохи понад 3 кілометри, що тягнеться із заходу на схід через Мідтаун, Нью-Йорк, США. Невелика її ділянка була відома як міський центр джазової музики з 1930-х до 1950-х років.
Після скасування сухого закону в 1933 році 52-га вулиця замінила 133-ю вулицю як «Свінг» міста. Квартали 52-ї вулиці між П'ятою і Сьомою авеню прославилися великою кількістю джазових клубів і жвавим вуличним життям. Вулиця була зручною для музикантів, які грали на Бродвеї та «законних» нічних клубів, а також була місцем для студії CBS. Музиканти, які надвечір грали для інших, грали собі на 52-й вулиці.
У період з 1930 до початку 1950-х років клуби 52-ї вулиці приймали таких джазових музикантів, як Луї Пріма, Арт Тейтум, Фатс Воллер, Біллі Голідей, Траммі Янг, Гаррі Гібсон, Нат Джаффе, Діззі Гіллеспі, Телоніус Монк, Чарлі Паркер, Майлз Девіс, Меріан МакПартленд та багато інших. Хоча музиканти з усіх шкіл виступали там, після Театр Мінтона у верхній частині Гарлема, 52-а вулиця була другим за значенням місцем для поширення бібопу.[1] Фактично, мелодія під назвою «Тема 52-ї вулиці» Телоніуса Монка стала гімном бібопу та джазовим стандартом.
- ↑ Miles Davis (1989). Autobiography.
|
|---|
| | | | Північ-Південь | |
|---|
| | Захід-Схід | |
|---|
| | Перехрестя | |
|---|
|
США
52-га вулиця у Вікісховищі
