Airbus A380

Airbus A380
Airbus A380 авіакомпанії Emirates Airline
Типпасажирський літак
Країна походженняЗахідноєвропейські країни
РозробникЄвропейський СоюзAirbus
ВиробникЄвропейський СоюзAirbus
Перший політ27 квітня 2005
Початок експлуатації25 жовтня 2007
Статусексплуатується
Основні експлуатантиEmirates Airline (110)[1]
Qantas Airways (12)
Singapore Airlines (19)
Air France (10)
Lufthansa (14)
Роки виробництваз 2003[2]
Виготовлено254 (включно з трьома тестовими)[3](грудень 2021 року)[4]
Вартість розробки12.000.000.000 €
Вартість одиниці$ 389 900 000[5]
CMNS: Airbus A380 у Вікісховищі

Airbus A380 (фр.: [ɛʁbys] ( прослухати), укр. Ерб́юс, англ.: [ˈɛərbʌs] — укр. Ейрб́ас) — широкофюзеляжний двопалубний реактивний пасажирський літак, створений концерном Airbus SAS (учасники консорціуму: Франція, Німеччина, Велика Британія, Іспанія). Найбільший серійний пасажирський літак у світі. Місткість — 525 пасажирів в салоні трьох класів, 853 пасажири в однокласній конфігурації. Подібно до попереднього рекордсмена світу Jumbo-Jet, літак в європейських ЗМІ названо Superjumbo. Внутрішня назва проєкту в компанії Airbus — Megaliner.

Презентація літака відбулася 18 січня 2005 в Тулузі. Розробка проєкту обійшлася Airbus приблизно у 12 мільярдів євро.

Вперше він був доставлений компанії Singapore Airlines 15 жовтня 2007 року і введений в експлуатацію 25 жовтня. Виробництво досягло піку в 30 на рік у 2012 та 2014 роках. Однак після того, як найбільший клієнт, Emirates, скоротив останнє замовлення в лютому 2019 року, Airbus оголосив, що виробництво A380 завершиться в 2021 році. 16 грудня 2021 Emirates отримала свій 123-й A380, який був 251-м і останнім, доставленим Airbus. Інвестиції у 25 мільярдів доларів не окупилися.

Історія

[ред. | ред. код]

Хронологія

[ред. | ред. код]
Прототип літака А380 в ангарі. Дрезден, квітень 2005
Перший політ Airbus А380 27 квітня 2005
  • Представлений 18 січня 2005 в Тулузі.
  • 25 жовтня 2007 року А380 компанії Singapore Airlines здійснив перший комерційний рейс. Літак вилетів із Сінгапура о 08.16 (05.16 за київським часом) і, провівши в небі 7,5 годин, успішно приземлився в Сіднеї.

За максимальну суму — 100 тисяч 380 доларів — викупив два місця класу «люкс» британець Джуліан Хейвард, котрому надали право першим із пасажирів піднятися на борт.[6]

Комерційна експлуатація

[ред. | ред. код]

Станом на грудень 2013 року літаки А380 експлуатуються 9-ма авіакомпаніями: Emirates (33), Singapore Airlines (19), Qantas (12), Lufthansa (10), Air France (8), Korean Air (6), Malaysia Airlines (6), China Southern Airlines (5), and Thai Airways International (4).

У 2020 році через значні експлуатаційні витрати на літак, та пандемію коронавірусу Air France відмовилася від використання найбільшого пасажирського літака на Землі — Airbus A380, замінивши його на Airbus А350. Раніше компанія планувала його використовувати до 2022 року, але через коронавірус відмовилася від нього.[7] Останній політ А380 зробив 26 червня, а рішення про відмову від експлуатації було прийняте ще у березні.

Згортання виробництва

[ред. | ред. код]

У лютому 2019 року в компанії заявили, що згортають виробництво літака орієнтовно у 2021 році. Авіакомпанії скасовують свої замовлення на цю модель на користь менших та ефективніших моделей А350-900 і A330-900.[8] Авіакомпанія Emirates, найбільший замовник цієї моделі, значно зменшила своє замовлення — зі 162 до 123 літаків.[8] Австралійська Qantas також скасувала своє замовлення.[9] Тому авіавиробнику довелося скоротити 3500 робітників, залучених на виробництві літака.[10] Замість цих великих літаків авіакомпанія замовить значно менші літаки — 30 широкофюзеляжних А350-900 і 40 літаків A330-900. Авіабудівник мав плани побудувати 17 літаків: 14 для Emirates і 3 для японської ANA.

Галерея

[ред. | ред. код]

Модифікації

[ред. | ред. код]

A380-800

[ред. | ред. код]

Базова модель. A380-841 і 842 версії з двигуном Trent 900. A380-861 та А380-862 версії з двигуном GP72XX. Довжина 73 метри.

Не були випущені

[ред. | ред. код]

A380-1000

[ред. | ред. код]

A380-1000, запропонований у 2010 році, повинен був мати довжину 87 метрів і вміщати 1073 пасажирів з одним економкласом і 757 в трьох класах. Початок експлуатації планувався на 2020—2025 роки. Він був би найдовшим літаком і другим за величиною у світі (перший — Ан-225 «Мрія»). Розмах крила був би 84 м. Він запланований в одному варіанті — А380-1041. Так і не випустили.

A380-843F, А380-863F і А380-864F

[ред. | ред. код]

Вантажний варіант.

A380neo

[ред. | ред. код]

19 липня 2015 р. генеральний директор Airbus Фабріс Бреж’є[en] підтвердив, що компанія будуватиме нову версію А380 з оптимізованими крилами та новими двигунами. Спекуляції стосовно розробки так званого А380neo не стихали протягом кількох місяців після пресрелізів у 2014 р. в контексті можливого припинення виробництва типу до 2018 р. або розробки нової модифікації А380. Пізніше стало відомо, що Airbus розглядає можливість розробки довшого А380 услід за -900 версією, а також модифікацію з новими двигунами, тобто А380neo (new engines option). Бреж'є також повідомив, що новий варіант має всі шанси надійти в експлуатацію до 2020 р. Двигун, скоріш за все, буде запропонований з лінійки neo-двигунів від Rolls-Royce, варіюючи від залучених у А350 XWB-84/97 до майбутніх покращених моделей, що з'являться ближче до 2020 р. Проєкт скасований.

A380plus

[ред. | ред. код]
Макет нових вінґлетів A380plus

Airbus анонсував у липні 2017 р. на Паризькому авіасалоні розширену версію A380plus з дешевшими на 13 % витратами на пасажирське крісло. В новому літаку буде на 80 більше крісел завдяки покращеному компонуванню простору салону, подвійні схожі на скімітар закінцівки (winglets), удосконалене крило з ощадністю пального у 4 % та довші інтервали між формами технічного обслуговування.[11] МЗМ збільшена на 3 тонни, що означатиме більше пасажирів при однаковій дальності лету або ж її збільшення на 300 км.

Оновлений варіант ймовірно з'явиться з 2020 р. Макет закінцівок заввишки у 4,7 м були показані на тестовому літаку MSN04 на Ля-Бурже. Вигин крила та його аеродинамічний профіль будуть змінені шляхом збільшення висоти на 33 мм між нервюрами 10 і 30, а також згладжено верхній сегмент днища (upper-belly fairing). Система бортових розваг, система керування польотом та паливні насоси будуть успадковані від A350, що зменшить вагу, збільшить надійність та заощадить пальне. Легкі форми ТО проводитимуть через 1000 льотних годин замість 750. Час простою при проведенні важких форм ТО буде скорочений на 6 днів на рік.[12]

Проєкт скасований.

Замовлення і постачання

[ред. | ред. код]

Станом на 6 травня 2021 р. замовлено 251, збудовано 246 (експлуатується 243)[13].

На кінець виробництва (грудень 2021 року) було випущено 254 літаки (включно з трьома тестовими).[3] В Україні А380-тий може прийняти тільки Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Донедавна міг приймати та реконструйований, а нині знищений російськими бойовиками Донецький аеропорт.

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Різниця між найбільшими чотирма літаками світу.
Характеристика A380-800 A380F
Членів екіпажу Два
Місткість 525–555 (3 класи)
644 (2 класи)
853 (1 клас)		 12 контейнерів
Довжина 72,73 м
Розмах крил 79,75 м
Висота 24,45 м
Площа крил 845 м²
Крейсерська швидкість 945 км/год (Mach 0,89)
Максимальна швидкість 1020 км/год (Mach 0,96)
Максимальна злітна вага 575 тонн 590 тонн
Швидкість посадки 130-135 вузлів (240—250 км/год)
Довжина ЗПС при МЗМ 2 950 м
Максимальна висота 13 136 м
Дальність польоту

(проєктне завантаження)

15 200 км 10 400 км
Двигун (4 ×) GP7270 (A380-861)
Trent 970/B (A380-841)
Trent 972/B (A380-842)		 GP7277 (A380-863F)
Trent 977/B (A380-843F)
Тяга (4 ×) 310 kN — GP7270
320 kN — GP7272
310 — Trent 970/B
320 kN — Trent 972/B		 340 kN — GP7277
340 kN — Trent 977/B

Джерело: Airbus A380 specifications[14][15]

Див. також

[ред. | ред. код]

Схожі розробки
Літальні апарати схожі за конфігурацією та ерою

Схожі переліки

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ thenational.ae. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 11 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ а б The A380, Emirates and flying public : A winning combination. Airbus Commercial Aircraft (Пресреліз). 16 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
  4. ↑ Airbus Orders and Deliveries. Архів оригіналу за 21 листопада 2014. Процитовано 30 травня 2014.
  5. ↑ AIRBUS AIRCRAFT 2012 LIST PRICES (mio USD). Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 27 жовтня 2012.
  6. ↑ Гігант А-380 благополучно сів після першого рейсу. Архів оригіналу за 27-10-2007. Процитовано 25-07-2011.
  7. ↑ Air France через кризу попрощалася з найбільшими пасажирськими літаками у флоті [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.], Європейська правда, 27 червня 2020
  8. ↑ а б Airbus прекратит производство самых больших пассажирских самолетов в мире [Архівовано 21 липня 2020 у Wayback Machine.], ВВС, 14 февраля 2019
  9. ↑ Коментар: Припинення виробництва літаків A380 - крах надій [Архівовано 25 червня 2021 у Wayback Machine.], Deutsche Welle, 14.02.2019
  10. ↑ Airbus оголосив про припинення виробництва літаків A380 [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.], Deutsche Welle, 14.02.2019
  11. ↑ Airbus presents the A380plus (Пресреліз). Airbus. 19 червня 2017. Архів оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 23 липня 2018.
  12. ↑ Jens Flottau (19 червня 2017). Airbus Details A380-plus Modifications. Aviation Week Network. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018.
  13. ↑ Orders and deliveries. Airbus (англ.). Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 6 травня 2021.
  14. ↑ A380 Specifications. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 12 вересня 2014.
  15. ↑ A380 Aircraft Characteristics — Airport and Maintenance Planning (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2013. Процитовано 12 вересня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Airbus_A380&oldid=43354982