Панда гімалайська

Панда гімалайська
Період існування: плейстоцен—дотепер
▼
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Пандові (Ailuridae)
Рід: Панда (Ailurus)
Вид:
Панда гімалайська (A. fulgens)
Біноміальна назва
Ailurus fulgens
Підвиди

A. f. fulgens F. Cuvier, 1825
A. f. styani Thomas, 1902[2]

Ареал червоної панди, вузька смуга вздовж Гімалаїв і південно-західного Китаю

Па́нда гімала́йська[3], панда мала або панда червона[4] (Ailurus fulgens) — вид невеликих ссавців ряду хижих, родини пандових (Ailluridae)[5], що походить зі східних Гімалаїв та південно-західного Китаю. У нього густе рудувато-коричневе хутро, лапи та живіт чорні, вуха з білою окантовкою, переважно біла морда і смугастий хвіст. Довжина голови та тулуба 51—63,5 см, хвоста 28—48,5 см, при вазі від 3,2 до 15 кг. Він добре пристосований до лазіння по деревах завдяки гнучким суглобам і вигнутим напіввтяжним кігтям.

Червона панда була офіційно описана в 1825 році. Два нині визнаних підвиди, гімалайська і китайська червона панда, генетично відокремилися один від одного близько 250 000 років тому. Місце червоної панди на еволюційному дереві було предметом численних дискусій, але сучасні генетичні дані свідчать про її близьку спорідненість з єнотами, куницями та скунсами[6]. Вона не споріднена з гігантською пандою, яка є ведмедем, хоча обидві мають подовжені кістки зап'ястя або «фальшиві великі пальці», що використовуються для хапання бамбука. Еволюційна гілка червоної панди (Ailuridae) сягає корінням приблизно 25—18 мільйонів років тому, на що вказують їхні викопні родичі, знайдені в Євразії та Північній Америці.

Червона панда мешкає у хвойних, широколистяних та змішаних лісах помірного поясу, віддаючи перевагу крутим схилам з густим бамбуковим покривом поблизу джерел води. Живе усамітнено, проводячи більшість часу на деревах. Харчується переважно паростками та листям бамбука, а також плодами й квітами. Червоні панди паруються ранньою весною, а влітку самки народжують виводок до чотирьох дитинчат.

Виду загрожує браконьєрство, а також знищення та фрагментація середовища існування через вирубку лісів. З 2015 року вид занесений до Червоного списку МСОП як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Охороняється в усіх країнах ареалу. У Непалі, Бутані та північно-східній Індії були започатковані природоохоронні програми на рівні громад. Регіональні програми розведення червоної панди в неволі були створені в зоопарках по всьому світу. Особливих успіхів у розведенні цих тварин у неволі досяг Зоопарк Хефей. Мала панда фігурує в анімаційних фільмах, відеоіграх, коміксах, на її честь називають компанії та музичні гурти. Червона панда є твариною-символом індійського штату Сіккім.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Загальне ім'я «панда» було застосоване до Ailurus, коли тварина була вперше представлена західному науковому товариству в 1821 році. Роду Ailuropoda було дане ім'я гігантська панда після її відкриття у 1869 році, й, відповідно Ailurus fulgens тепер отримала назву мала або ж червона панда. Природа слова «панда» є невідомою[7].

Назва роду Ailurus походить від дав.-гр. αἴλουρος, ailouros, що означає «кіт»[8]. Видова назва fulgens походить від латинського слова «сяючий, яскравий»[9][10].

Опис

[ред. | ред. код]
Мала панда, зоопарк Сірак'юс, Нью-Йорк

Шерсть червоної панди переважно руда або помаранчево-коричнева з чорним животом і ногами. Морда, щоки, брови та внутрішні краї вух здебільшого білі, тоді як їхній пухнастий хвіст має руді та охрові смуги й темно-коричневий кінчик[11][7]. Задній бік вух, кінцівки та низ від темного, червонувато-коричневого до чорного. Забарвлення схоже слугує для маскування в місцях з червоним мохом і деревами, вкритими білим лишайником. Остьові волоски довші та грубіші, тоді як густий підшерсток пухнастіший і коротший[7]. Має помірно довгі вібриси навколо рота, нижньої щелепи та підборіддя. Шерсть на підошвах лап дозволяє тварині ходити по снігу[11].

Мала панда має відносно невелику голову, хоча пропорційно більшу, ніж у єнотів подібного розміру, морда приплюснута, вуха загострені і кінцівки майже рівномірно довгі[11][7]. Довжина тіла 51—63,5 см, хвіст 28—48,5 см. Гімалайська червона панда — Ailurus fulgens fulgens — важить 3,2—9,4 кг, тоді як китайська червона панда — Ailurus fulgens styani — важить 4—15 кг (самиці) і 4,2—13,4 кг (самці)[11]. Зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 3-4/3-4, M 2/2 = 36–38[7]. На кожній лапці п'ять вигнутих пальців, кожен з яких має вигнуті напіввтяжні пазурі, що допомагають при лазінні по деревах[7]. Таз і задні кінцівки мають гнучкі суглоби, пристосовані до арбореального чотириногого способу життя[12]. Самиці мають чотири молочні залози[13]. Хоча хвіст і не є хапальним, він допомагає тварині балансувати під час лазіння[7].

Передні лапи мають «фальшивий великий палець», який є продовженням зап'ясткової кістки, променевої сесамоподібної кістки, що зустрічається у багатьох м'ясоїдних. Цей палець дозволяє тварині краще хапатися за стебла бамбука. Червона панда поділяє цю особливість з великою пандою, яка має більший сезамоїд, більш стиснутий з боків[14].

Поширення

[ред. | ред. код]
Мала панда харчується

Червона панда мешкає в Непалі, штатах Сіккім, Західна Бенгалія та Аруначал-Прадеш в Індії, Бутані, південному Тибеті, північній М'янмі та китайських провінціях Сичуань і Юньнань[1]. Глобальний потенційний ареал проживання червоної панди оцінюється щонайбільше в 47 100 км2. Цей ареал знаходиться в помірному кліматичному поясі Гімалаїв із середньорічним діапазоном температур 18—24 °C[15]. Знайдений переважно в гірських лісах на висоті 2000—4300 м над рівнем моря, часто в бамбукових заростях[16][17][18][19]. Мала панда віддає перевагу мікросередовищам проживання в межах 70—240 м від джерел води[20][21][22][23].

У деяких частинах Китаю червона панда співіснує з великою пандою. У національних природних заповідниках Феньтунжай та Єле мікробіотоп червоної панди характеризується крутими схилами з великою кількістю бамбукових чагарників, повалених дерев і пнів, тоді як гігантська панда віддає перевагу більш пологим схилам з відкритою місцевістю без повалених дерев, де бамбук росте вище, але у цілому він менш поширений. Такий поділ ніш зменшує конкуренцію між двома видами, що харчуються бамбуком[23][24].

Поведінка та екологія

[ред. | ред. код]
Ailurus fulgens спить, Шенбруннський зоопарк

Червону панду важко відстежити в дикій природі[25], тому більшість досліджень її поведінки проводилися в неволі[26]. Головним чином нічна й сутінкова тварина, вдень спить на дереві. Однак в літній період проявляє значну денну активність і, мабуть, відпочинок взимку під прямими сонячними променями обумовлений потребою мінімізувати втрати тепла. Коли спить, він зазвичай згортається, як кішка або собака, з хвостом над головою, але він також може спати, сидячи на верхній частині задніх кінцівок, голову підібгавши під грудьми та між передніми лапами, як це часом робить американський єнот (Procyon). Хоча червона панда дуже добре лазить по деревах, вона, здається, більше харчується на землі. Їжею для неї є: бамбукові паростки, трава, корені, плоди й жолуді. Також іноді вживає комах, яйця, молодих птахів і дрібних гризунів. У дикій природі мала панда іноді подорожує в парі або невеликими сімейними групами. Такі групи, ймовірно, представляють самця та самицю або матір з дітьми. Молодь, здається, залишається з матір'ю близько року, або поки наступний виводок ось-ось народиться[13].

Звуки цвірінькання червоної панди

Зафіксовано щонайменше сім різних вокалізацій червоної панди: ричання, гавкіт, писк, ухання, бекання, бурчання та цвірінькання. Гарчання, гавкіт, бурчання та вереск характерні під час бійок і агресивних переслідувань. Ухання видається у відповідь на наближення іншої особини. Бекання пов'язане з маркуванням запахом і принюхуванням. Самці можуть бекати під час спарювання, тоді як самки цвірінькають[27].

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]
Червона панда з дитинчам

Червона панда народжує потомство навесні чи влітку, частіше за все у червні, у порожнинах дерев чи в кам'яних розколинах. Почати готувати гніздо батьки можуть за кілька тижнів до народження дітей. Вагітність триває 114—145 днів. Народжується 1–4, зазвичай двоє дитинчат[13]. Новонароджені важать 110—130 грамів[7]. Тверду їжу починають приймати на 125—135 день. Статева зрілість настає у 18-місячному віці. Одна червона панда в Китаї жила в неволі 18,5 років[13].

Таксономія

[ред. | ред. код]

Червона панда була описана і названа в 1825 році Фредеріком Кюв'є, який дав їй сучасну наукову назву Ailurus fulgens. Опис Кюв'є ґрунтувався на зоологічних зразках, включаючи шкіру, лапи, щелепні кістки та зуби «з гір на північ від Індії», а також на розповіді Альфреда Дювоселя[28][29]. Червона панда була описана раніше Томасом Хардвіком в 1821 році, але його робота була опублікована лише в 1827 році[30][9]. У 1902 році Олдфілд Томас описав череп самця червоної панди під назвою Ailurus fulgens styani на честь Фредеріка Вільяма Стяна (Frederick William Styan), який зібрав цей екземпляр у провінції Сичуань[2].

Реконструйовані череп і голова Simocyon, великого хижого раннього родича сучасної червоної панди

Скам'янілості

[ред. | ред. код]

Родина Ailuridae з'явилася в Європі або в пізньому олігоцені, або в ранньому міоцені, приблизно 25—18 мільйонів років тому. До складу родини пандових окрім єдиного сучасного роду Ailurus входить ще кілька викопних: Actiocyon, Alopecocyon, Amphictis, Magerictis, Parailurus, Pristinailurus, Protursus, Simocyon.

Найдавніший представник Amphictis відомий за черепом розміром 10 см і, можливо, був приблизно такого ж розміру, як і сучасний вид. До інших ранніх або базальних Ailuridae належали Alopecocyon і Simocyon, скам'янілості яких були знайдені по всій Євразії та Північній Америці, починаючи з середнього міоцену, причому останній з них дожив до раннього пліоцену. Simocyon розміром з пуму, ймовірно, лазив по деревах і мав спільний з сучасними видами «фальшивий великий палець» — подовжену кістку зап'ястя, що дозволяє припустити, що цей придаток був адаптацією до пересування по деревах, а не для харчування бамбуком[31][32].

Генетика

[ред. | ред. код]

Каріотип характеризується диплоїдним числом, 2n=36[7]. Аналіз 53 зразків малої панди з провінцій Сичуань і Юньнань показав високий рівень генетичного різноманіття[33]. Повний геном червоної панди був секвенований у 2017 році.

Загрози та охорона

[ред. | ред. код]

Втрати та фрагментації місць проживання, а також браконьєрство є серйозними загрозами для цього виду. Основними причинами втрати місць проживання є комерційні лісозаготівлі, потреба опалювання дровами (особливо в холодних Гімалаях), очищення ділянок для житла і сільського господарства, підсічно-вогневе землеробство гірських племен, випас домашньої худоби, насадження плантацій монокультурного лісу. Смертність дитинчат червоної панди в районах, прилеглих до випасу худоби, за оцінками, наближається до 74 %. Проживає в багатьох охоронних районах[1].

Культурне значення

[ред. | ред. код]

Назва браузера Firefox означає червону панду[34].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Glatston A., Wei F., Than Zaw, Sherpa A. (2015). Ailurus fulgens. The IUCN. Процитовано 10.12.2020. (англ.)
  2. ↑ а б Thomas, Oldfield (1902-09). On the Panda of Sze-chuen. Annals and Magazine of Natural History (англ.). 10 (57): 251—252. doi:10.1080/00222930208678667. ISSN 0374-5481.
  3. ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 220.
  4. ↑ Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 144.
  5. ↑ Зиков, О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоол. музею Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. — 2006. — Вип. 4. — С. 5–20.
  6. ↑ Whence the Red Panda (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 23 серпня 2011.
  7. ↑ а б в г д е ж и к Roberts, Miles S.; Gittleman, John L. (14 листопада 1984). Ailurus fulgens (PDF). Mammalian Species (222): 1. doi:10.2307/3503840. JSTOR 3503840.
  8. ↑ Liddell, H. G.; Scott, R. (1940). «αἴλουρος». A Greek-English Lexicon (англ.) (вид. Revised and augmented). Oxford: Clarendon Press. Архів оригіналу за 27 лютого 2021.
  9. ↑ а б Glatston, Angela R. (2021). Red Panda: Biology and Conservation of the First Panda (англ.) (вид. друге). Academic Press. с. 608. ISBN 978-0128237533.
  10. ↑ Lewis, C. T. A.; Short, C. (1879). «fulgens». Latin Dictionary (англ.). Oxford: Clarendon Press. Архів оригіналу за 28 лютого 2021.
  11. ↑ а б в г Fisher, Rebecca E. (2022). Red panda anatomy. Red Panda (англ.). Elsevier. с. 81—93. doi:10.1016/b978-0-12-823753-3.00030-2. ISBN 978-0-12-823753-3.
  12. ↑ Makungu, M.; du Plessis, W. M.; Groenewald, H. B.; Barrows, M.; Koeppel, K. N. (2015-12). Morphology of the Pelvis and Hind Limb of the Red Panda (Ailurus fulgens) Evidenced by Gross Osteology, Radiography and Computed Tomography. Anatomia, Histologia, Embryologia (англ.). 44 (6): 410—421. doi:10.1111/ahe.12152. ISSN 0340-2096. Процитовано 10 жовтня 2024.
  13. ↑ а б в г Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, p. 193
  14. ↑ Antón, Mauricio; Salesa, Manuel J.; Pastor, Juan F.; Peigné, Stéphane; Morales, Jorge (2006-12). Implications of the functional anatomy of the hand and forearm of Ailurus fulgens (Carnivora, Ailuridae) for the evolution of the ‘false‐thumb’ in pandas. Journal of Anatomy (англ.). 209 (6): 757—764. doi:10.1111/j.1469-7580.2006.00649.x. ISSN 0021-8782. PMC 2049003. PMID 17118063.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  15. ↑ Kandel, Kamal; Huettmann, Falk; Suwal, Madan Krishna; Ram Regmi, Ganga; Nijman, Vincent; Nekaris, K.A.I.; Lama, Sonam Tashi; Thapa, Arjun; Sharma, Hari Prasad (2015-01). Rapid multi-nation distribution assessment of a charismatic conservation species using open access ensemble model GIS predictions: Red panda (Ailurus fulgens) in the Hindu-Kush Himalaya region. Biological Conservation (англ.). 181: 150—161. doi:10.1016/j.biocon.2014.10.007.
  16. ↑ Dong, Xin; Zhang, Jindong; Gu, Xiaodong; Wang, Yujun; Bai, Wenke; Huang, Qiongyu (2021-08). Evaluating habitat suitability and potential dispersal corridors across the distribution landscape of the Chinese red panda (Ailurus styani) in Sichuan, China. Global Ecology and Conservation (англ.). 28: e01705. doi:10.1016/j.gecco.2021.e01705.
  17. ↑ Thapa, Kanchan; Thapa, Gokarna Jung; Bista, Damber; Jnawali, Shant Raj; Acharya, Krishna Prasad; Khanal, Kapil; Kandel, Ram Chandra; Karki Thapa, Madhuri; Shrestha, Saroj (11 грудня 2020). Corti, Paulo (ред.). Landscape variables affecting the Himalayan red panda Ailurus fulgens occupancy in wet season along the mountains in Nepal. PLOS ONE (англ.). 15 (12): e0243450. doi:10.1371/journal.pone.0243450. ISSN 1932-6203. PMC 7740865. PMID 33306732.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  18. ↑ Dorji, Sangay; Rajaratnam, Rajanathan; Vernes, Karl (2012-10). The Vulnerable red panda Ailurus fulgens in Bhutan: distribution, conservation status and management recommendations. Oryx (англ.). 46 (4): 536—543. doi:10.1017/S0030605311000780. ISSN 0030-6053.
  19. ↑ Charles M. Françis A field guide to the mammals of South-East Asia — New Holland Publishers, 2008, p. 281
  20. ↑ Dendup, Pema; Humle, Tatyana; Bista, Damber; Penjor, Ugyen; Lham, Choki; Gyeltshen, Jigme (2020-09). Habitat requirements of the Himalayan red panda (Ailurus fulgens) and threat analysis in Jigme Dorji National Park, Bhutan. Ecology and Evolution (англ.). 10 (17): 9444—9453. doi:10.1002/ece3.6632. ISSN 2045-7758. PMC 7487235. PMID 32953073.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  21. ↑ Dendup, Pema; Lham, Choki; Wangchuk, Jigme; Tshering, Kencho (2018). Winter Habitat Preferences of Endangered Red Panda (Ailurus fulgens) in the Forest Research Preserve of Ugyen Wangchuck Institute for Conservation and Environmental Research, Bumthang, Bhutan (PDF) (англ.). Issue 3. Journal of the Bhutan Ecological Society: 13.
  22. ↑ Dorji, Sangay; Vernes, Karl; Rajaratnam, Rajanathan (19 жовтня 2011). Krkosek, Martin (ред.). Habitat Correlates of the Red Panda in the Temperate Forests of Bhutan. PLoS ONE (англ.). 6 (10): e26483. doi:10.1371/journal.pone.0026483. ISSN 1932-6203. PMC 3198399. PMID 22039497.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  23. ↑ а б Wei, Fuwen; Feng, Zuojian; Wang, Zuwang; Hu, Jinchu (2000-05). Habitat use and separation between the Giant Panda and the Red Panda. Journal of Mammalogy (англ.). 81 (2): 448—455. doi:10.1644/1545-1542(2000)081<0448:HUASBT>2.0.CO;2. ISSN 0022-2372.
  24. ↑ Zhang, Zejun; Wei, Fuwen; Li, Ming; Hu, Jinchu (2006-01). McCorquodale (ред.). Winter Microhabitat Separation between Giant and Red Pandas in Bashania faberi Bamboo Forest in Fengtongzhai Nature Reserve. Journal of Wildlife Management (англ.). 70 (1): 231—235. doi:10.2193/0022-541X(2006)70[231:WMSBGA]2.0.CO;2. ISSN 0022-541X.
  25. ↑ Gebauer, A. (2021). The early days: maternal behaviour and infant development. У Glatston, A. R. (ред.). Red Panda: Biology and Conservation of the First Panda (вид. друге). London: Academic Press. с. 149—179. ISBN 978-0-12-823753-3.
  26. ↑ Karki, Sikha; Maraseni, Tek; Mackey, Brendan; Bista, Damber; Lama, Sonam Tashi; Gautam, Ambika P.; Sherpa, Ang Phuri; Koju, Upama; Shrestha, Anita (2021-08). Reaching over the gap: A review of trends in and status of red panda research over 193 years (1827–2020). Science of The Total Environment (англ.). Т. 781. с. 146659. doi:10.1016/j.scitotenv.2021.146659. Процитовано 10 жовтня 2024.
  27. ↑ Cao, Dandan; Zhou, Hong; Wei, Wei; Lei, Miaowen; Yuan, Shibin; Qi, Dunwu; Zhang, Zejun (2016). Vocal repertoire of adult captive red pandas (Ailurus fulgens). Animal Biology. 66 (2): 145—155. doi:10.1163/15707563-00002493. ISSN 1570-7555. Процитовано 10 жовтня 2024.
  28. ↑ Cuvier, F. (1825). Panda. У Saint-Hilaire, Geoffroy; Cuvier, F. (ред.). Histoire naturelle des mammifères, avec des figures originales, coloriées, dessinées d'après des animaux vivans: publié sous l'autorité de l'administration du Muséum d'Histoire naturelle (фр.). Т. 5. Paris: A. Belin. с. LII 1–3.
  29. ↑ Cuvier, G. (1829). Le Panda éclatant. Le règne animal distribué d'après son organisation (фр.). Т. 1. Paris: Chez Déterville. с. 138.
  30. ↑ Hardwicke, T. (1827). Description of a new genus of the class Mammalia, from the Himalaya chain of hills between Nepal and the Snowy Mountains. The Transactions of the Linnean Society of London. XV: 161—165.
  31. ↑ Salesa, M. J.; Peigné, S.; Antón, M.; Morales, J. (2021). The taxonomy and phylogeny of Ailurus. Red Panda: Biology and Conservation of the First Panda (англ.). London: Academic Press. с. 15—29. ISBN 978-0-12-823753-3.
  32. ↑ Salesa, Manuel J.; Antón, Mauricio; Peigné, Stéphane; Morales, Jorge (10 січня 2006). Evidence of a false thumb in a fossil carnivore clarifies the evolution of pandas. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). 103 (2): 379—382. doi:10.1073/pnas.0504899102. ISSN 0027-8424. PMC 1326154. PMID 16387860.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  33. ↑ Su, Bing; Fu, Yunxin; Wang, Yingxiang; Jin, Li; Chakraborty, Ranajit (1 червня 2001). Genetic Diversity and Population History of the Red Panda (Ailurus fulgens) as Inferred from Mitochondrial DNA Sequence Variations. Molecular Biology and Evolution (англ.). 18 (6): 1070—1076. doi:10.1093/oxfordjournals.molbev.a003878. ISSN 1537-1719.
  34. ↑ Why change the name? [Архівовано 28 лютого 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  35. ↑ Bryan Konietzko (28 вересня 2012). Years ago, on the Avatar production... Tumblr. Процитовано 10 жовтня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Панда_гімалайська&oldid=43663236