Gardnerella vaginalis

Gardnerella vaginalis

Біологічна класифікація
Посилання
Вікісховище: Gardnerella vaginalis
EOL: 974717
ITIS: 961851
NCBI: 2702

Gardnerella vaginalis — вид грамваріабельних бактерій з роду гарднерелл[1] (Gardnerella) родини Bifidobacteriaceae. Рід Gardnerella був виділений у 1980 році з роду Haemophilus і названий на честь американського бактеріолога Германа Гарднера, який відкрив Gardnerella vaginalis у 1955 році.

Бактерії Gardnerella vaginalis — факультативні анаероби, в невеликій кількості вони є постійним представником вагінальної мікрофлори (належать до умовно-патогенної мікрофлори), в деяких умовах замінюють там лактобактерії спільно з іншими анаеробами (виникає дисбіоз).

Метаболізм

[ред. | ред. код]

Бактерії Gardnerella vaginalis живляться цукрами (целобіоз, декстрин, фруктоза, галактоза, глюкоза, лактоза та інші), глікозидами (Арбутин) і використовує біотин, виробляють оцтову кислоту (ацетат-іон)[2].

Клінічне значення

[ред. | ред. код]

Gardnerella vaginalis у більшості випадків є основним представником умовно-патогенної мікрофлори вагіни при бактеріальному вагінозі — у жінок з бактеріальним вагінозом переважають у 71-92 % випадків. При бактеріальному вагінозі гарднерелли, анаеробні представники мікрофлори та інший факультативний анаероб Mobiluncus spp. заміщають лактобацили, що переважають у вагінальній мікрофлорі здорової жінки[3]. Іноді це захворювання називають гарднерельозом.

У жіночому організмі гарднерелли можуть бути присутніми як у вільному стані, так і в стані біоплівки. Ймовірно, бактеріальна плівка G. vaginalis, що прикріпилася до вагінального епітелію, стає місцем адгезії інших патогенів[3].

G. vaginalis передається при сексуальному контакті з вагіною, таким чином виявляється у чоловіків[3]. У чоловічому організмі гарднерелли зазвичай не затримуються, але у 10 % випадків можуть, переважно безсимптомно, залишитися у чоловічому організмі, роблячи його носієм і, при незахищеному сексі, розповсюджувачем гарднереллезу. У деяких випадках гарднерелли викликають у чоловіків низку ускладнень[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии : Учебн. пос. для студ. мед. вузов / Под ред. А. А. Воробьева, А. С. Быкова. — М. : Медицинское информационное агентство, 2003. — С. 55. — 236 с. — ISBN 5-89481-136-8.
  2. BacDive ID 1757.
  3. а б в Хрянин А. А., Решетников О. В. Бактериальный вагиноз : Новые представления о микробном биосоциуме и и возможности лечения. — Медицинский совет. — 2014. — № 17.
  4. Schwebke J. R. Asymptomatic bacterial vaginosis : [англ.]. — American Journal of Obstetrics and Gynecology[en]. — Elsevier, 2000. — Vol. 183, no. 6. — P. 1434—1439.

Література

[ред. | ред. код]