Чагарниця рудолоба
Чагарниця рудолоба | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Garrulax rufifrons Lesson, 1831 | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Чагарни́ця рудолоба[2] (Garrulax rufifrons) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Ендемік Індонезії.
Довжина птаха становить 27 см. Забарвлення переважно коричневе, лоб рудуватий. Через очі проходять чорні смуги. Очі світло-оранжеві.
Виділяють два підвиди:[3]
- G. r. rufifrons Lesson, R, 1831 — західна Ява;
- G. r. slamatensis Siebers, 1929 — центральна Ява (гора Сламет).
Рудолобі чагарниці є ендеміками острова Ява. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 1009 до 2400 м над рівнем моря.
Рудолобі чагарниці зустрічаються в зграях до 15 птахів. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться годами і комахами. В кладці 2-3 яйця.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Представників підвиду G. r. slamatensis не спостерігали з 1925 року. Можливо, цей підвид вимер в дикій природі (в неволі живуть кілька представників цього підвиду)[4]. Загалом, за оцінками дослідгників, у природі мешкає від 50 до 250 рудолобих чагарниць. Їм загрожує знищення природного середовища, а також вилов з метою продажу на пташиних ринках.
- ↑ BirdLife International (2016). Garrulax rufifrons. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
- ↑ Cikananga Wildlife Center – Rufous-fronted Laughingthrush. www.cikanangawildlifecenter.com (амер.). Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 5 липня 2018.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |