HMS M18
| Монітор M18 | ||
|---|---|---|
|
| ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Монітор типу M15 | |
| Держава прапора |  Велика Британія | |
| Спущено на воду | 15 травня 1915 року | |
| Статус | Проданий 29 січня 1920 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 540 тонн | |
| Довжина | 54,03 м | |
| Ширина | 9,4 м | |
| Осадка | 2,06 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 бойлери Парова машина | |
| Потужність | 800 к.с. | |
| Швидкість | 11 вузлів | |
| Екіпаж | 69 чоловік | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 x 233,7-мм гармата «BL 9.2-inch Mk IX – X» 1 x 76-мм гармата «QF 12-pounder 12 cwt» 1 x 57-мм гармата «QF 6-pounder Hotchkiss» | |
«М18» (англ. HMS M18) був монітором типу M15 .
«М18» вув замовлений замовив у березні 1915 року в рамках Воєнної надзвичайної програми з будівництва кораблів. Він був закладений на верфі Вільяма Грея в Хартлпулі в березні 1915 року, запущеній 15 травня 1915 року та завершеній у липні 1915 року.
«М18» служив у Середземномор'ї з жовтня 1915 по жовтень 1918. Зокрема взяв участь у Дарданелльській операції. Потім діяв біля Салонік.
Навесні 1919 взяв участь у бойових діях у басейні Азовського моря проти військ більшовиків, зокрема поблизу Ак-Монайського перешийку та Генічеська.
29 січня 1920 року «М18» був проданий для цивільної служби як нафтовий танкер і перейменований у «Anam» ("Шість" малайською). Певний час застосовувався для перевезення нафти з місця видобування на озері Маракайбо до переробного заводу на Кюрасао.
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. OCLC 67375475.
- Dittmar, F. J. & Colledge, J. J., "British Warships 1914–1919", (Ian Allan, London, 1972),
