Гаррі Сілі

Гаррі Сілі
англ. Harry Govier Seeley
Народився18 лютого 1839(1839-02-18)[1][2][3]
Лондон, Сполучене Королівство
Помер8 січня 1909(1909-01-08)[1][2][3] (69 років)
Кенсінгтон
ПохованняБруквудський цвинтарd
Країна Сполучене Королівство
Діяльністьпалеонтолог
Галузьпалеонтологія
Alma materSidney Sussex Colleged, Кембриджський університет і Royal School of Minesd
ЗакладКінґс-коледж
ЧленствоЛондонське королівське товариство і Російська академія наук
Нагороди

Гаррі Говер Сілі (Harry Govier Seeley; 18 лютого 1839 — 8 січня 1909) — британський палеонтолог.[4][5]

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Сілі народився в Лондоні 18 лютого 1839 року. Був другим сином золотаря Річарда Говілла Сілі та його другої дружини Мері Говер. Коли його батька оголосили банкрутом, Сілі відправили жити в сім'ю майстрів піаніно. У віці від одинадцяти до чотирнадцяти років він ходив до денної школи, а потім провів наступні два роки, навчаючись виготовляти піаніно. Він також відвідував лекції Томаса Генрі Гакслі, Едварда Форбса та інших видатних учених у Королівській гірничій школі. У 1855 році за підтримки свого дядька почав вивчати право, але невдовзі кинув його, щоб продовжити кар'єру актуарія. Наприкінці 1850-х років він вивчав англійську мову та математику в Робітничому коледжі та працював секретарем у музеї коледжу. Він також працював у бібліотеці Британського музею, де Семюел Пікворт Вудворд заохотив його вивчати геологію.[6]

У 1859 році Сілі почав навчання в коледжі Сідні Сассекс, Кембридж, і працював асистентом Адама Седжвіка в Вудвардіанському музеї. Він допоміг курувати музейну колекцію скам'янілостей і розпочав польові дослідження місцевої геології. Сілі закінчив коледж Сідні Сассекс у 1863 році та вступив до коледжу Сент-Джонс у 1868 році, але так і не отримав наукового ступеня.[6]

Він відмовився від роботи як у Британському музеї, так і в Геологічній службі Британії, щоб працювати самостійно. Наприкінці своєї кар'єри він прийняв посаду професора геології в Королівському коледжі Кембриджа та Бедфордському коледжі (Лондон) (1876). Пізніше він був лектором геології та фізіології в коледжі Дулвіч і професором геології та мінералогії в Королівському коледжі Лондона (1896—1905).

Він помер у Кенсінгтоні в Лондоні і був похований на кладовищі Бруквуд.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 1872 році він одружився з Елеонорою Джейн, дочкою Вільяма Мітчелла з Бата. Їхня донька Мод вийшла заміж за Артура Сміта Вудворда, FRS.

Динозаври

[ред. | ред. код]

Сілі визначив, що динозаври поділяються на дві великі групи, Saurischia і Ornithischia, на основі природи їхніх тазових кісток і суглобів. Він опублікував свої результати в 1888 році з лекції, яку він прочитав поперднього року. Палеонтологи того часу ділили динозаврів по-різному, залежно від будови їхніх ніг і форми зубів. Подділ Сілі витримав випробування часом, хоча згодом було встановлено, що ці птахи походять не від «птахотазових» Ornithischia, а від «ящіроподібних» Saurischia. Він знайшов ці дві групи настільки відмінними, що також виступив за окреме походження: лише у 1980-х нові методи кладистичного аналізу показали, що обидві групи динозаврів насправді мали спільних предків у тріасі . Протягом своєї кар'єри Сілі описав і дав назви численним динозаврам на основі їхніх скам'янілостей .

У своїй книзі про птерозаврів «Повітряні дракони» (Dragons of the Air, 1901) довів, що розвиток птахів і птерозаврів відбувався паралельно. Його переконання в тому, що вони мали спільне походження, було доведено, оскільки обидві групи є архозаврами, але не такими близькими, як він думав. Він заперечував теорію Річарда Оуена щодо птерозаврів як холоднокровних, млявих планерів і визнав їх теплокровними активними літунами.

У червні 1879 року він був обраний членом Лондонського Королівського товариства за роботу над рептиліями та динозаврами[7], а в 1887 році прочитав Круніанську лекцію.

Публікації

[ред. | ред. код]
  • The Ornithosauria (1870)
  • Factors in Life: Three Lectures on Health, Food, Education (1884)
  • Manual of Geology: Theoretical and Practical (1885)
  • The Freshwater Fishes Of Europe: A History Of Their Genera, Species, Structure, Habits And Distribution (1886)
  • The Story of the Earth in Past Ages (1895)
  • Dragons of the air: an account of extinct flying reptiles (1901)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Biographical Database of Southern African Science — 2002.
  4. ↑ Lydekker, Richard (14 січня 1909). Obituary. Prof. H. G. Seeley, F.R.S. Nature. 79 (2046): 314—315. doi:10.1038/079314b0.
  5. ↑ Seeley, Harry Govier. Who's Who. Т. 59. 1907. с. 1578.
  6. ↑ а б Secord 2004
  7. ↑ Library and Archive catalogue. The Royal Society. Процитовано 11 жовтня 2010.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гаррі_Сілі&oldid=38556639