Helianthus deserticola

Helianthus deserticola
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Соняшник (Helianthus)
Вид:
H. deserticola
Біноміальна назва
Helianthus deserticola
Heiser

Helianthus deserticolaвид квіткових рослин з родини айстрових (Asteraceae).

Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це однорічник 10–40 см. Стебла (зелені чи червоні) прямовисні, густо запушені та всіяні залозами. Листки переважно стеблові; переважно чергуються; листкові ніжки 1–6 см; листкові пластинки від ланцетних до ланцетно-яйцюватих, 2.5–5 × 1–2 см, абаксіально (низ) щетинисті й густо всіяні залозами, краї цілі. Квіткових голів 1–5. Променеві квітки 7–13; пластинки 10–30 мм (абаксіально залозисто-крапчасті). Дискові квітки 25+; віночки 5.5–6 мм, частки червонуваті; пиляки темні. Ципсели 4–5 мм. 2n = 34. Цвітіння: весна — осінь[1].

Умови зростання[ред. | ред. код]

Південний схід США (Аризона, Невада, Юта). Населяє сухі відкриті місця; 400–1500 метрів[1].

Значущість[ред. | ред. код]

Цей вид є вторинним генетичним родичем культивованого соняшнику H. annuus і родичем четвертої групи таксонів топінамбура H. tuberosus. Рід Helianthus приваблює велику кількість місцевих бджіл[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Helianthus deserticola. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 17.02.2023. (англ.)
  2. IUCN