Helianthus exilis
| Helianthus exilis | |
|---|---|
.jpg) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Соняшник (Helianthus) |
| Вид: | H. exilis |
| Біноміальна назва | |
| Helianthus exilis A.Gray | |
Helianthus exilis — вид квіткових рослин з родини айстрових (Asteraceae).[1]
Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Це однорічник 30–100 см. Стебла (частіше червонуваті) прямовисні, запушені. Листки переважно стеблові; переважно чергуються; листкові ніжки 0.7–2.5 см; листкові пластинки від ланцетно-лінійних до ланцето-яйцюватих чи яйцюватих, 3–15 × 0.5–3 см, абаксіально залозисто-крапчасті; краї зазвичай цілі чи неглибоко зазубрені. Квіткових голів 1–7. Променеві квітки 10–13; пластинки 14–20 мм. Дискові квітки 50+; віночки 4–6 мм, частки червонуваті; пиляки червонувато-пурпурні. Ципсели (2.5)3–3.5(4) мм, голі. 2n = 34. Цвітіння: літо — початок осені[2].
Умови зростання[ред. | ред. код]
Ендемік США (Каліфорнія). Населяє гравійні узбережжя на серпантині; 100–1400 метрів[2].
Значущість[ред. | ред. код]
Цей вид є третинним генетичним родичем культивованого соняшнику Helianthus annuus. Крім того, рід Helianthus приваблює велику кількість місцевих бджіл[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Helianthus exilis A.Gray — The Plant List. www.theplantlist.org. Процитовано 28 травня 2023.
- ↑ а б Helianthus exilis. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 17.02.2023. (англ.)
- ↑ IUCN
|