Klasea erucifolia
| Klasea erucifolia | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Klasea erucifolia (L.) Greuter & Wagenitz, 2003 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Serratula erucifolia (L.) Boriss. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Klasea erucifolia (серпій колючий[1], серпій сухоцвітий[2] як Serratula erucifolia) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у південно-східній Європі та західній Азії.
Багаторічна рослина висотою 20–75 см. Рослина жорстко-волосиста, вкрита членистими волосками. Стебло майже від основи розчепірено-гіллясте, з численними дрібними кошиками, що утворюють щиткоподібну волоть. Листки, крім верхівкових, перисто-надрізані або перисто-роздільні, з цільними або надрізаними частками. Обгортка яйцевидно-циліндрична, 3.5–6 мм в діаметрі. Квітки рожеві або світло-пурпурові[2].
Поширений у Молдові, Україні, європейській Росії, Туреччині, Азербайджані, Вірменії, Грузії, Казахстані, західному Сибіру[3][4][5].
В Україні вид зростає на степових схилах, кам'янистих відслоненнях — на крайньому півдні Лісостепу, в Степу і Криму[2].
- ↑ Serratula erucifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 353. (рос.)(укр.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 22.09.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 22.09.2019. (англ.)
- ↑ Catalogue of Life. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 22.09.2019. (англ.)
 | Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
