The Lancet

The Lancet
англ. The Lancet[1]
Скорочена назва Lancet
На честь Скальпель
Країна видання  Велика Британія
Тематика медицина
Періодичність виходу 1 тиждень
Мова англійська[1]
Головний редактор Jocalyn Clarkd
Редактор Richard Hortond
Видавець Elsevier
Засновник Thomas Wakleyd
Засновано 1823
Коефіцієнт впливовості 45.217 (2014)
ISSN-L 0140-6736
ISSN 0140-6736 (друковане видання)
1474-547X (інтернет-публікація[d])
OCLC 01755507
thelancet.com​(англ.)

The Lancet (Lancet, «Ланцет») — щотижневий загальномедичний науковий журнал, один з найдавніших та найвідоміших. Вважається одним з найпрестижніших медичних журналів у світі.[2]

The Lancet було засновано у 1823 Томасом Воклі (англ. Thomas Wakley), англійським хірургом, який назвав його на честь хірургічного інструмента — ланцета, що найбільш подібний до сучасного інструмента — скальпеля[3].

The Lancet друкує оригінальні та редакторські статті, статті-огляди, огляди літератури, описи клінічних випадків, тощо.

З 1991 року Ланцет перейшов у власність видавництва Elsevier. Головним редактором з 1995 є Річард Гортон[en] (англ. Richard Horton). Журнал має редакторські офіси в Лондоні, Нью-Йорку, Пекіні.

Впливовість

[ред. | ред. код]

У 2014 за даними Journal Citation Reports, коефіцієнт впливовості журналу був визначений на другому місці серед загальномедичних журналів (на рівні 45.217), поступився лише Медичному журналу Нової Англії (NEJM) (55.873)[4].

Спеціалізовані журнали

[ред. | ред. код]

«Ланцет» також публікує кілька журналів за окремими спеціальностями: The Lancet Neurology (неврологія), The Lancet Oncology (онкологія), The Lancet Infectious Diseases (інфекційні хвороби), The Lancet Respiratory Medicine (пульмонологія),The Lancet Psychiatry (психіатрія), та The Lancet Diabetes and Endocrinology (ендокринологія), кожен з яких публікує огляди та оригінальні дослідження. У 2013 The Lancet Global Health (глобальне здоров'я) став першим повністю відкритим журналом із групи. Три вказані спеціалізовані журнали (The Lancet Neurology, The Lancet Oncology, та The Lancet Infectious Diseases) здобули сильну репутацію в своїй медичній галузі. Згідно з повідомленням про цитування журналів 2013, викладеним Thomson Reuters, імпакт-фактор The Lancet Neurology — 22, The Lancet Oncology — 25, а The Lancet Infectious Diseases — 20.  Існує вебсайт у форматі блогу для студентів The Lancet Student, що працює з 2007 року.

Нумерація журналів

[ред. | ред. код]

До 1990, «Ланцет» мав нумерацію томів, що оновлювалась кожного року. Видання з січня по  червень були в томі І, інші — в томі ІІ. З 1990 журнал почав нумерувати без оновлення, починаючи з тому 335, по два тома на рік. Попередні томи були перенумеровані, зокрема останній том 1989-го став 334. Наукова пошукова система ScienceDirect використовує цю нову нумерацію[5].

Протиріччя

[ред. | ред. код]

«Ланцет» обирав певний політичний бік у кількох медичних та немедичних питаннях. Останні приклади включають критику Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), заперечення щодо критики ВООЗ на рахунок ефективності гомеопатії як лікувального методу[6][7]. Також суперечливими були заклик у 2003 щодо заборони тютюну, заклик щодо незалежного розслідування про американське бомбардування госпіталю в Афганістані у 2015.

Суперечки щодо вакцин та аутизму (1998)

[ред. | ред. код]
Докладніше: Вакцини та аутизм

«Ланцет» критикували після того, як у ньому в 1998 було надруковано роботу, де автори припускали зв'язок між вакциною MMR (від кору, краснухи та епідемічного паротиту) та аутизмом[8]. У лютому 2004, Ланцет опублікував заяву 10 з 13 співавторів журналу відкидаючи можливість того, що вакцина MMR може викликати аутизм[9]. Головний редактор, Річард Хортон[en], повідомив, що журнал мав «фатальний конфлікт інтересів», бо провідний автор дослідження, Ендрю Уейкфілд, мав серйозний конфлікт інтересів, про який він не повідомив Ланцет[10]. Журнал повністю прибрав роботу 2 лютого 2010 року, коли було встановлено, що Wakefield при проведенні дослідження діяв неетично[11].

Шість редакторів «Ланцету», включно з головним редактором зазнали критики і у 2011, бо вони «прикривали» «сфабрикований страх Wakefield перед вакциною MMR» «лавиною відмов» у 2004[12].

Обмеження тютюну (2003)

[ред. | ред. код]

У грудні 2003 редакторська стаття під заголовком «Як Ви спите вночі, Містер Блер?», закликала до повної заборони паління в Об'єднаному королівстві. Королівська колегія лікарів[en] (англ. The Royal College of Physicians) відхилила їх аргументи. John Britton, голова групи дослідження тютюну колегії, похвалив журнал за обговорення проблеми зі здоров'ям, але він заключив, що «заборона на тютюн буде нічним жахом». Аманда Сендфорд (англ. Amanda Sandford), речник групи проти паління «Вплив на Паління та Здоров'я» (англ. Action on Smoking and Health) заявила, що криміналізування поведінки 26 % населення є «сміховинним». Вона також сказала: «Ми не можемо повернути час назад. Якщо б заборонили тютюн, у нас мали б 13 мільйонів людей, що відчайдушно прагнули препарат, який вони не змогли б отримати.» Заступник головного редактора Ланцету відповів на критику, стверджуючи, що ніякі інші заходи, крім повної заборони, ймовірно, не зможуть скоротити споживання тютюну[13].

Суперечки щодо числа загиблих в Іраку (2004)

[ред. | ред. код]

«Ланцет» також видав спірну оцінку числа загиблих в Іраку під час війни — близько 100000 в 2004 році. У 2006 році ця ж команда в наступному дослідженні припустила, що смертність від насильницької смерті не лише залишилась на тому ж рівні, але й збільшилась[14]. У пізнішій статті NEJM «Iraq Family Health Survey» вказувались нижчі показники.

Дискусія з Ватиканом щодо презервативів та профілактики СНІДу (2009)

[ред. | ред. код]

У 2009 в редакційній статті журнал звинуватив Папу Бенедикта XVI у публічному спотворенні наукових даних про презервативи: з метою просунути католицьке ставлення до дошлюбної цноти як найкращого засобу у профілактиці СНІДу[15]. Ватикан захищався, вказуючи на більш ранню статтю «Ланцету», опубліковану в 2000 році, в якій стверджувалось, що презервативи не можуть бути достатньо ефективними для розв'язання проблеми СНІДу[16][17].

Індія та супербактерії (2010)

[ред. | ред. код]

У серпні 2010, The Lancet Infectious Diseases опублікував статтю про фермент, що наділяє бактерій множинною стійкістю до лікарських засобів, якого раніше було названо (метало-бата-лактамаза Нью-Делі) New Delhi metallo-beta-lactamase або NDM-1, ґрунтуючись на припущенні про походження механізму[18][19]. Стаття повідомляла про 44 клінічні ізолювання бактерій, позитивних по NDM-1 з Ченнаї, 26 з Хар'яни, 37 (від 29 пацієнтів) з Об'єднаного Королівства та 73 з інших місць в Індії, Пакистані та Бангладеші. З 29 британських пацієнтів, 17 відвідували Індію чи Пакистан впродовж останнього року, 14 були госпіталізовані в цих країнах. Автори статті вказували на медичний туризм в Індію як причину поширення бактерії, що має NDM-1, хоча індійський уряд це заперечував[20].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0140-6736
  2. ↑ Prestigious Medical Journal, The Lancet, Issues Family Planning Series. Population Media Center. 13 липня 2012. Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 4 березня 2014.
  3. ↑ The Lancet, About. 7 November 2015. Архів оригіналу за 12 грудня 1997. Процитовано 24 листопада 2016.
  4. ↑ 2014 Journal Citation Report Science Edition, Thomson Reuters, 2015.
  5. ↑ The Lancet [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Science Direct.
  6. ↑ «Homoeopathy's benefit questioned» [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.].
  7. ↑ What are the Geneva Conventions for?, editorial, The Lancet, vol. 386, no. 10003, p. 1510, 17 October 2015
  8. ↑ Lyall J (2004). Editor in the eye of a storm. BMJ. 328 (7438): 528. doi:10.1136/bmj.328.7438.528. PMC 351866. PMID 15164721.
  9. ↑ Murch SH, Anthony A, Casson DH, Malik M, Berelowitz M, Dhillon AP, Thomson MA, Valentine A, Davies SE, Walker-Smith JA (March 2004). Retraction of an interpretation. Lancet. 363 (9411): 750. doi:10.1016/S0140-6736(04)15715-2. PMID 15016483.
  10. ↑ MMR researchers issue retraction. BBC News. 4 березня 2004. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
  11. ↑ Medical journal retracts study linking autism to vaccine. CNN. 2 лютого 2010. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
  12. ↑ Deer, Brian (19 January 2011). The Lancet's two days to bury bad news. Brian Deer. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 18 November 2014. «Were it not for the GMC case, which cost a rumored £6m (€7m; $9m), the fraud by which Wakefield concocted fear of MMR would forever have been denied and covered up.»
  13. ↑ Laurance, Jeremy (5 грудня 2003). Lancet calls for tobacco ban to save thousands of lives. The Independent. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 18 січня 2010.
  14. ↑ Coghlan B (30 жовтня 2006). Gut reaction aside, those on the ground know Iraq reality. Eureka Street. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
  15. ↑ Redemption for the Pope?. The Lancet. 373 (9669): 1054. 2009. doi:10.1016/S0140-6736(09)60627-9. PMID 19328984.
  16. ↑ Radio Vatican article. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 23 листопада 2016.
  17. ↑ «Pope 'distorting condom science'» [Архівовано 15 березня 2012 у Wayback Machine.].
  18. ↑ «WHO Life Expectancy Projections 2000 — ministry» [Архівовано 29 грудня 2008 у Wayback Machine.].
  19. ↑ Kumarasamy KK, Toleman MA, Walsh TR, et al. (2010).
  20. ↑ Yong D, Giske CG, Toleman M, Walsh TR (October 25–28, 2008).

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=The_Lancet&oldid=41868087