Leuciscidae

? Ялецеві
Верховодка звичайна (Alburnus alburnus)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Променепері (Actinopterygii) Підклас: Новопері (Neopterygii) Інфраклас: Костисті риби (Teleostei) Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi) Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes) Підряд: Коропоповидні (Cyprinoidei) Родина: Leuciscidae Bonaparte, 1835
Підродини
Pseudaspininae Laviniinae Plagopterinae Leuciscinae Phoxininae Pogonichthyinae
Посилання
Вікісховище: Leuciscinae Віківиди: Leuciscidae NCBI: 2743728 Fossilworks: 252922

Ялецеві (Leuciscidae) — родина^[1][2] коропоподібних риб, колишня підродина раніше ширшої родини коропових (Cyprinidae), що тепер загалом відповідає підряду короповидних (Cyprinoidei).

Родина ялецевих є однією з найбільших, найпоширеніших і найрізноманітніших груп коропоподібних. Її представники утворюють головний компонент голарктичної прісноводної іхтіофауни, вони широко розповсюджені в Північній Америці та на півночі Євразії, натомість відсутні в Африці на південь від Сахари та в тропічній Азії.

Завдяки широкому розповсюдженню в різноманітних середовищах існування риби цієї родини демонструють широкий спектр трофічної різноманітності та пов'язаної з нею морфології. Це в переважній більшості прісноводні риби, лише деякі види пристосувалися до життя в солонуватих водах. Незважаючи на значні варіації розмірів тіла, зазвичай це дрібні риби, розмір більшості з них не перевищує 150 мм стандартної (без хвостового плавця) довжини.

Серед представників родини багато видів, що є звичайними для водойм України, серед них бистрянка (Alburnoides bipunctatus), білизна (Aspius aspius), білоочка (Ballerus sapa), бобирець (Petroleuciscus borysthenicus), верховодка (Alburnus alburnus), вирозуб (Rutilus frisii), в'язь (Leuciscus idus), головень (Squalius cephalus), краснопірка (Scardinius erythrophthalmus), лящ (Abramis brama), мересниця озерна (Rhynchocypris percnurus), мересниця річкова (Phoxinus phoxinus), підуст (Chondrostoma nasus), плітка (Rutilus rutilus), плоскирка (Blicca bjoerkna), рибець (Vimba vimba), синець (Ballerus ballerus), тараня (Rutilus heckelii), чехоня (Pelecus cultratus), ялець (Leuciscus leuciscus). Більшість із них є об'єктом рибальства.

Станом на червень 2024 року родина ялецевих включала 100 родів і 699 видів риб^[3], які об'єднуються в 6 підродин: Pogonichthyinae, Leuciscinae, Plagopterinae, Laviniinae, Phoxininae та Pseudaspininae:

Систематика коропоподібних останнім часом зазнала значних змін. Традиційно існувала велика родина коропових, яку на підставі морфологічних ознак поділяли на різні підродини, окремі автори виділяли від 2 до 12 підродин. До числа цих підродини входила й Leuciscinae, хоча її склад у різних авторів різнився. До числа характерних морфологічних ознак цієї групи риб належать відсутність вусів, відсутність верхньощелепного отвору (maxillary foramen), глоткові зуби зазвичай посаджені в два ряди, велика кількість хребців^[4].

Проте в більшості прісноводних риб дуже важко зробити висновок про філогенетичні зв'язки та систематику шляхом традиційного підходу через нечітку гомологію морфологічних ознак навіть на рівні роду. Тому класифікація коропових завжди була предметом суперечок. Починаючи з 1998 року коропові стали об'єктом молекулярних досліджень, присвячених еволюційній історії родини та валідності її підродин. Традиційна морфологія іноді суперечить молекулярним дослідженням, оскільки деякі морфологічні ознаки схильні до гомоплазії й зазвичай існує нечітка гомологія морфологічних ознак. На основі широкомасштабного філогенетичного аналізу ряду короподібних (Cypriniformes) раніше визнана родина коропових Cyprinidae (еквівалент Cyprinoidei) була розділена на ряд нових родин і підродин. Зокрема статус окремої родини отримала колишня підродина ялецевих (Leuciscinae).

Філогенетичні аналізи підтвердили монофілію Leuciscidae. Клада добре підтримується морфологічними та молекулярними даними. Проте, незважаючи на кілька досліджень, присвячених цій групі, внутрішні зв'язки всередині родини, її структура та склад окремих підрозділів ще остаточно не узгоджені. Родина поділяється на 7 підродин на основі морфологічних ознак, на 6 підродин за остеологічними ознаками та на 6 підродин за молекулярними даними^[5].

Були також запропоновані альтернативні гіпотези щодо сестринських зв'язків ялецевих з іншими родинами коропоподібних. Морфологічні ознаки свідчать про тісний зв'язок між Leuciscidae та Xenocyprididae, а молекулярні дослідження підтверджують сестринський зв'язок Leuciscidae із Tanichthyidae, Tincidae, а також кладою Acheilognathidae + Gobionidae.

Реконструкція прабатьківщини ялецевих показує, що ця група риб походить зі стародавньої Європи. Її предковий вид мав з'явитися в добу пізньої крейди (70,7 млн років тому). Після цього за відносно короткий період часу відбулася швидка диверсифікація основних ліній родини, вона орієнтовно датується періодом 27–33 млн років тому.

• Susana Schönhuth, Jasna Vukić, Radek Šanda, Lei Yang, Richard L. Mayden. Phylogenetic relationships and classification of the Holarctic family Leuciscidae (Cypriniformes: Cyprinoidei). Molecular Phylogenetics and Evolution vol. 127 (October 2018), pp. 781—799 DOI:10.1016/j.ympev.2018.06.026 (англ.)
• Milton Tan & Jonathan W. Armbruster. Phylogenetic classification of extant genera of fishes of the order Cypriniformes (Teleostei: Ostariophysi). Zootaxa, Volume 4476, Number 1, 2018, pp. 6-39 DOI:10.11646/zootaxa.4476.1.4 (англ.)
• Junichi M. Imoto, Kenji Saitoh, Takeshi Sasaki, Takahiro Yonezawa, Jun Adachi, Yuri P. Kartavtsev, Masaki Miya, Mutsumi Nishida, Naoto Hanzawa. Phylogeny and biogeography of highly diverged freshwater fish species (Leuciscinae, Cyprinidae, Teleostei) inferred from mitochondrial genome analysis. Gene, vol. 514, no. 2 (10 February 2013), pp. 112-124 DOI:10.1016%2Fj.gene.2012.10.019 (англ.)