Leuciscidae
Ялецеві | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Верховодка звичайна (Alburnus alburnus) | ||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Підродини | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Ялецеві (Leuciscidae) — родина[1][2] коропоподібних риб, колишня підродина раніше ширшої родини коропових (Cyprinidae), що тепер загалом відповідає підряду короповидних (Cyprinoidei).
Родина ялецевих є однією з найбільших, найпоширеніших і найрізноманітніших груп коропоподібних. Її представники утворюють головний компонент голарктичної прісноводної іхтіофауни, вони широко розповсюджені в Північній Америці та на півночі Євразії, натомість відсутні в Африці на південь від Сахари та в тропічній Азії.
Завдяки широкому розповсюдженню в різноманітних середовищах існування риби цієї родини демонструють широкий спектр трофічної різноманітності та пов'язаної з нею морфології. Це в переважній більшості прісноводні риби, лише деякі види пристосувалися до життя в солонуватих водах. Незважаючи на значні варіації розмірів тіла, зазвичай це дрібні риби, розмір більшості з них не перевищує 150 мм стандартної (без хвостового плавця) довжини.
Серед представників родини багато видів, що є звичайними для водойм України, серед них бистрянка (Alburnoides bipunctatus), білизна (Aspius aspius), білоочка (Ballerus sapa), бобирець (Petroleuciscus borysthenicus), верховодка (Alburnus alburnus), вирозуб (Rutilus frisii), в'язь (Leuciscus idus), головень (Squalius cephalus), краснопірка (Scardinius erythrophthalmus), лящ (Abramis brama), мересниця озерна (Rhynchocypris percnurus), мересниця річкова (Phoxinus phoxinus), підуст (Chondrostoma nasus), плітка (Rutilus rutilus), плоскирка (Blicca bjoerkna), рибець (Vimba vimba), синець (Ballerus ballerus), тараня (Rutilus heckelii), чехоня (Pelecus cultratus), ялець (Leuciscus leuciscus). Більшість із них є об'єктом рибальства.
Станом на червень 2024 року родина ялецевих включала 100 родів і 699 видів риб[3], які об'єднуються в 6 підродин: Pogonichthyinae, Leuciscinae, Plagopterinae, Laviniinae, Phoxininae та Pseudaspininae:
- Підродина Pseudaspininae Bogutskaya, 1990
(Far East Asian clade, FEA)- Oreoleuciscus Warpachowski, 1889
- Pseudaspius Dybowski, 1869 — Угай, або краснопірка-угай
- Rhynchocypris Günther, 1889 — Озерна мересниця
- Підродина Laviniinae Bleeker, 1863
(Western clade, WC)- Chrosomus Rafinesque, 1820
- Eremichthys Hubbs & Miller, 1948
- †Evarra Woolman, 1894
- Gila Baird & Girard, 1853
- Hesperoleucus Snyder, 1913
- Lavinia Girard, 1854
- Mylopharodon Ayres, 1855
- Orthodon Girard, 1856
- Ptychocheilus Agassiz, 1855
- Relictus Hubbs & Miller, 1972
- Siphateles Cope, 1883
- Підродина Plagopterinae Cope, 1874
(Creek Chub-Plagopterin clade, CC-P)- Couesius Jordan, 1878
- Hemitremia Cope, 1870
- Lepidomeda Cope, 1874
- Margariscus Cockerell, 1909
- Meda Girard, 1856
- Plagopterus Cope, 1874
- Semotilus Rafinesque, 1820
- Підродина Leuciscinae Bonaparte, 1835
(Old World clade, OW)- Abramis Cuvier, 1816 — Лящ
- Acanthobrama Heckel, 1843
- Achondrostoma Robalo, Almada, Levy & Doadrio, 2007
- Alburnoides Jeitteles, 1861 — Бистрянка
- Alburnus Rafinesque, 1820 — Верховодка
- Anaecypris Collares-Pereira, 1983
- Aspiolucius Berg, 1907
- Ballerus Heckel, 1843 — Синець
- Blicca Heckel, 1843 — Плоскирка
- Capoetobrama Berg, 1916
- Chondrostoma Agassiz, 1832 — Підуст
- Delminichthys Freyhof, Lieckfeldt, Bogutskaya, Pitra & Ludwig, 2006
- Egirdira Freyhof, 2022
- Iberochondrostoma Robalo, Almada, Levy & Doadrio, 2007
- Iberocypris Doadrio, 1980
- Ladigesocypris Karaman, 1972
- Leucalburnus Berg, 1916
- Leucaspius Heckel & Kner, 1857 — Вівсянка
- Leuciscus Cuvier, 1816 — Ялець
- Leucos Heckel, 1843
- Mirogrex Goren, Fishelson & Trewavas, 1973
- Notemigonus Rafinesque, 1819
- Pachychilon Steindachner, 1882
- Parachondrostoma Robalo, Almada, Levy & Doadrio, 2007
- Pelasgus Kottelat & Freyhof, 2007
- Pelecus Agassiz, 1835 — Чехоня
- Petroleuciscus Bogutskaya, 2002
- Phoxinellus Heckel, 1843
- Protochondrostoma Robalo, Almada, Levy & Doadrio, 2007 — Підуст південноєвропейський
- Pseudochondrostoma Robalo, Almada, Levy & Doadrio, 2007
- Pseudophoxinus Bleeker, 1860
- Rutilus Rafinesque, 1820 — Плітка
- Sarmarutilus Bianco & Ketmaier, 2014
- Scardinius Bonaparte, 1837 — Краснопірка
- Squalius Bonaparte, 1837 — Головень
- Telestes Bonaparte, 1840 — Ялець-андруга
- Tropidophoxinellus Stephanidis, 1974
- Turcichondrostoma Turan, Küçük, Güçlü & Aksu, 2021
- Vimba Fitzinger, 1873 — Рибець
- Підродина Phoxininae Bleeker, 1863
(Phoxinus clade, PHX) - Підродина Pogonichthyinae Girard, 1858
(North American clade, NA)- Agosia Girard, 1856
- Algansea Girard, 1856
- Aztecula Jordan & Evermann, 1898
- Campostoma Agassiz, 1855
- Clinostomus Girard, 1856
- Codoma Girard, 1856
- Cyprinella Girard, 1856
- Dionda Girard, 1856
- Ericymba Cope, 1865
- Erimystax Jordan, 1882
- Exoglossum Rafinesque, 1818
- Hybognathus Agassiz, 1855
- Hybopsis Agassiz, 1854
- Iotichthys Jordan & Evermann, 1896
- Luxilus Rafinesque, 1820
- Lythrurus Jordan, 1876
- Macrhybopsis Cockerell & Allison, 1909
- Mylocheilus Agassiz, 1855
- Nocomis Girard, 1856
- Notropis Rafinesque, 1818
- Opsopoeodus Hay, 1881
- Oregonichthys Hubbs, 1929
- Phenacobius Cope, 1867
- Pimephales Rafinesque, 1820
- Platygobio Gill, 1863
- Pogonichthys Girard, 1854
- Pteronotropis Fowler, 1935
- Rhinichthys Agassiz, 1849
- Richardsonius Girard, 1856
- †Stypodon Garman, 1881
- Tampichthys Schönhuth, Doadrio, Dominguez-Dominguez, Hillis & Mayden, 2008
- Tiaroga Girard, 1856
- Yuriria Jordan & Evermann, 1896
Систематика коропоподібних останнім часом зазнала значних змін. Традиційно існувала велика родина коропових, яку на підставі морфологічних ознак поділяли на різні підродини, окремі автори виділяли від 2 до 12 підродин. До числа цих підродини входила й Leuciscinae, хоча її склад у різних авторів різнився. До числа характерних морфологічних ознак цієї групи риб належать відсутність вусів, відсутність верхньощелепного отвору (maxillary foramen), глоткові зуби зазвичай посаджені в два ряди, велика кількість хребців[4].
Проте в більшості прісноводних риб дуже важко зробити висновок про філогенетичні зв'язки та систематику шляхом традиційного підходу через нечітку гомологію морфологічних ознак навіть на рівні роду. Тому класифікація коропових завжди була предметом суперечок. Починаючи з 1998 року коропові стали об'єктом молекулярних досліджень, присвячених еволюційній історії родини та валідності її підродин. Традиційна морфологія іноді суперечить молекулярним дослідженням, оскільки деякі морфологічні ознаки схильні до гомоплазії й зазвичай існує нечітка гомологія морфологічних ознак. На основі широкомасштабного філогенетичного аналізу ряду короподібних (Cypriniformes) раніше визнана родина коропових Cyprinidae (еквівалент Cyprinoidei) була розділена на ряд нових родин і підродин. Зокрема статус окремої родини отримала колишня підродина ялецевих (Leuciscinae).
Філогенетичні аналізи підтвердили монофілію Leuciscidae. Клада добре підтримується морфологічними та молекулярними даними. Проте, незважаючи на кілька досліджень, присвячених цій групі, внутрішні зв'язки всередині родини, її структура та склад окремих підрозділів ще остаточно не узгоджені. Родина поділяється на 7 підродин на основі морфологічних ознак, на 6 підродин за остеологічними ознаками та на 6 підродин за молекулярними даними[5].
Були також запропоновані альтернативні гіпотези щодо сестринських зв'язків ялецевих з іншими родинами коропоподібних. Морфологічні ознаки свідчать про тісний зв'язок між Leuciscidae та Xenocyprididae, а молекулярні дослідження підтверджують сестринський зв'язок Leuciscidae із Tanichthyidae, Tincidae, а також кладою Acheilognathidae + Gobionidae.
Реконструкція прабатьківщини ялецевих показує, що ця група риб походить зі стародавньої Європи. Її предковий вид мав з'явитися в добу пізньої крейди (70,7 млн років тому). Після цього за відносно короткий період часу відбулася швидка диверсифікація основних ліній родини, вона орієнтовно датується періодом 27–33 млн років тому.
- Susana Schönhuth, Jasna Vukić, Radek Šanda, Lei Yang, Richard L. Mayden. Phylogenetic relationships and classification of the Holarctic family Leuciscidae (Cypriniformes: Cyprinoidei). Molecular Phylogenetics and Evolution vol. 127 (October 2018), pp. 781—799 DOI:10.1016/j.ympev.2018.06.026 (англ.)
- Milton Tan & Jonathan W. Armbruster. Phylogenetic classification of extant genera of fishes of the order Cypriniformes (Teleostei: Ostariophysi). Zootaxa, Volume 4476, Number 1, 2018, pp. 6-39 DOI:10.11646/zootaxa.4476.1.4 (англ.)
- Junichi M. Imoto, Kenji Saitoh, Takeshi Sasaki, Takahiro Yonezawa, Jun Adachi, Yuri P. Kartavtsev, Masaki Miya, Mutsumi Nishida, Naoto Hanzawa. Phylogeny and biogeography of highly diverged freshwater fish species (Leuciscinae, Cyprinidae, Teleostei) inferred from mitochondrial genome analysis. Gene, vol. 514, no. 2 (10 February 2013), pp. 112-124 DOI:10.1016%2Fj.gene.2012.10.019 (англ.)
- ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2024). Родина Leuciscinae на FishBase. Версія за лютий 2024 року.
- ↑ Eschmeyer's Catalog of Fishes Classification. California Academy of Sciences (12.06.2024)
- ↑ Genera/Species of Fishes by Family/Subfamily. Eschmeyer's Catalog of Fishes (Updated 11 Jun 2024)
- ↑ Joseph S. Nelson, Terry C. Grande, Mark V. H. Wilson. Fishes of the World, 5th Edition. John Wiley & Sons, 2016, p. 182-183: Subfamily Leuciscinae ISBN 978-1-118-34233-6
- ↑ Fahretti̇n Küçük, Yılmaz Çi̇ftçi, Sali̇m Serkan Güçlü, Ayşe Gül Mutlu, Davut Turan. Taxonomic review of the Chondrostoma (Teleostei, Leuciscidae) species from inland waters of Turkey: an integrative approach. Zoosystematics and Evolution, vol. 99, no. 1 (2023), pp. 1-13 DOI:10.3897/zse.99.91275 (англ.)