Lophuromys
| Lophuromys | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||
| див. нижче | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Lophuromys — рід родини мишевих (Muridae), поширених в Африці на південь від Сахари. Вони характеризуються незвичайним для мишей забарвленням і щетинистою шерстю.
дав.-гр. λόφος — «гребінь», οὐρά — «хвіст», μῦς — «миша»[1].
Lophuromys мають довжину голови й тулуба від 84 до 165 мм, довжина хвоста від 24 до 148 мм і вагою до 101 грамів. Це кремезні мишеві з відносно короткими ногами. На передніх лапах 5 пальців, при цьому мізинець сильно зменшений. Мають унікальні, жорсткі волоски, які складають їх волосяний покрив. Хутро, як правило, довге, блискуче і густе; забарвлення варіюється залежно від виду, від зеленувато-коричневого до сірого і темно-коричневого. Деякі види мають майже пурпуровий відтінок на шерсті, інші можуть бути плямисті. Нижня сторона іржавого, помаранчевого, коричневого або кремового забарвлення. Хвіст легко ламається і може бути втрачений, щоб тварина могла втекти. Хвіст не відновлюється. Шкіра легко рветься, особливо в стратегічних позиціях, таких як комір. Справді, якщо тварина буде схоплена за комір, вона здатна звільнитися, залишаючи за собою ділянку шкіри, що містять волосся і епідерміс. Зубна формула: 1/1, 0/0, 0/0, 3/3 = 16.
Живуть в Африці південніше Сахари. Вимагають вологих районах і, можливо, трав.
Вони, здається, більше живляться тваринною речовиною, ніж більшість мишевих. Частка матеріалу тваринного походження в раціоні коливається від 40 до 100% залежно від виду. Їжа складається з мурах, інших комах, інших безхребетних, невеликих хребетних, падла і рослинного матеріалу.
Lophuromys одиночні і, як повідомляється, борються, коли їх помістити разом. Живе протягом 3 років у полоні.
- Lophuromys angolensis
- Lophuromys ansorgei
- Lophuromys aquilus
- Lophuromys brevicaudus
- Lophuromys brunneus
- Lophuromys chercherensis
- Lophuromys chrysopus
- Lophuromys cinereus
- Lophuromys dieterleni
- Lophuromys dudui
- Lophuromys eisentrauti
- Lophuromys flavopunctatus
- Lophuromys huttereri
- Lophuromys kilonzoi
- Lophuromys laticeps
- Lophuromys luteogaster
- Lophuromys machangui
- Lophuromys makundii
- Lophuromys margarettae
- Lophuromys medicaudatus
- Lophuromys melanonyx
- Lophuromys menageshae
- Lophuromys nudicaudus
- Lophuromys pseudosikapusi
- Lophuromys rahmi
- Lophuromys rita
- Lophuromys roseveari
- Lophuromys sabunii
- Lophuromys sikapusi
- Lophuromys simensis
- Lophuromys stanleyi
- Lophuromys verhageni
- Lophuromys woosnami
- Lophuromys zena
- ↑ Palmer, T. S. Index Generum Mammalium: A List of the Genera and Families of Mammals // North American Fauna. — 1904. — Вип. 23. — С. 1–984. (англ.)
- Ronald M. Nowak Walker's Mammals of the World, JHU Press, 7 квіт. 1999 Google книги
- Schlitter, D. & Kerbis Peterhans, J. 2008. Deomys ferrugineus. In: IUCN 2013 [Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine.]