MGTOW

Міжнародний символ MGTOW[1] створений Peter Wright у 2013 році[2]

MGTOW (англ. Men Going Their Own Way, чоловіки, що йдуть своїм шляхом, вимовляється як [ˈmɪɡtaʊ]) — рух гетеросексуальних чоловіків, переважно присутніх в псевдонім онлайн-спільнотах[3][4], підтримуваних вебсайтами та присутністю в основному у соціальних мережах[5], що зародився в Західному світі та в різній ступені дистанціюється від жінок, особливо від шлюбу[6][7][8]. Будучи частиною сучасного загального чоловічого руху, розділяє його погляд на сучасні соціальні проблеми чоловіків, але прихильники бачать вирішення їх у добровільному відстороненні частково або повністю від жінок та інших суспільних інститутів в близьких стосунках з жінками[9][10].

Спільнота є частиною того, що більш широко називається маносферою[11]. MGTOW — це «… обіцянка утримуватися від жінок у серйозних стосунках, та не мати дітей …»[12]. MGTOW зосереджується на власному суверенітеті особистості чоловіків, а не на зміні статус-кво через активізм і протести проти жінок, дискримінації чоловіків та фемінізму, що робить MGTOW відмінним від руху за права чоловіків в цілому[13].

Історія

[ред. | ред. код]

Хоча неясно, звідки виникла ідеологія MGTOW, вважається, що вона з’явилася на початку 2000-х років.[14] Блог під назвою No Ma'am був одним із перших сайтів, присвячених ідеології, опублікувавши «Маніфест MGTOW» у 2001 році.[15] Раніше члени MGTOW були переважно лібертаріанцями. Існує розрив між ранніми та сучасними членами MGTOW, причому деякі попередні члени висловлюють насмішку над сучасною спільнотою MGTOW.[15] Було кілька відомих онлайн-сайтів MGTOW, включаючи subreddit r/MGTOW, створений у 2011 році, менші допоміжні субреддити та MGTOW Forum, незалежний вебсайт, який з’явився у 2014 році. Після заборони Reddit у 2017 році великого субреддиту incel, r/MGTOW на короткий час був найбільшим і найактивнішим форумом про маносферу на сайті.[16]

За словами Мака Ламуре (Mack Lamoureux), «… історія спільноти MGTOW є темною, але вона, швидше за все, народилася в середині-початку 2000-х років двома чоловіками, які відомі за онлайн-псевдоніми Solaris і Ragnar …»[17]. Хоча MGTOW найбільше пов'язується з онлайн-форумами Reddit (UK Express називає MGTOW «рухом Reddit»), на YouTube також є відео з тематикою MGTOW[18].

Погляди

[ред. | ред. код]

Жінки і фемінізм

[ред. | ред. код]

MGTOWs виступають за чоловічий сепаратизм і вважають, що суспільство було розбещене фемінізмом. MGTOWs стверджують, що фемінізм зробив жінок небезпечними для чоловіків, і що самозбереження чоловіків вимагає повного відмежування від жінок. Рівні залучення до MGTOW варіюються від усвідомлення "червоної таблетки", до відмови від стосунків (включаючи "шлюбні страйки"), до економічного та суспільного роз'єднання.[19]

MGTOWs вважають, що існує системний гіноцентричне упередження щодо чоловіків, включаючи подвійні стандарти у гендерних ролях, упередженість до чоловіків у сімейних судах, відсутність стурбованості чоловіками, котрі були помилково звинувачені у зґвалтуванні, та відсутність наслідків для їх обвинувачувачів. За словами Анжели Нагле, їх риторика передбачає, що "покарання і помста" проти жінок є рушійною силою MGTOW. [20]

Члени спільнот MGTOW відстежують свою взаємодію з ідеологією на чотирьох рівнях.[14] На першому рівні чоловіки вважають, що ними користуються та маніпулюють жінки (так звані «ситуаційна обізнаність» або «червона пігулка»[21]), але все ще вірять у цінність шлюбу; їх іноді описують як «фіолетові пілі».[22]

Див. також

[ред. | ред. код]

Чоловічий визвольний рух

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Офіційний сайт: [1] [Архівовано 11 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Міжнародний символ MGTOW створений Peter Wright на сайті Flickr[2] [Архівовано 8 березня 2021 у Wayback Machine.]
  3. ↑ McCarthy, James (22 листопада 2015). David Sherratt, 18, is a men's rights activist who won't have casual sex in case he is falsely accused of rape. Wales Online. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
  4. ↑ Doyle, Paulie (5 січня 2017). How 'Fight Club' Became the Ultimate Handbook for Men's Rights Activists. Broadly. Архів оригіналу за 6 січня 2017. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  5. ↑ Lamoureux, Mack (24 вересня 2015). This Group of Straight Men Is Swearing Off Women. Vice. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 16 грудня 2018. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  6. ↑ Wilcox, Bradford (18 травня 2016). Maxim Masculinity: One Legacy of the Divorce Revolution. Family Studies. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 16 грудня 2018. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  7. ↑ Perrins, Laura (24 травня 2016). Feminists and male supremacists have much in common – both are wrong. The Conservative Woman. Архів оригіналу за 26 травня 2016. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  8. ↑ Maxim Masculinity: One Legacy of the Divorce Revolution. Institute for Family Studies. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 16 грудня 2018.
  9. ↑ За нее не держись. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 16 грудня 2018.
  10. ↑ Осторожно, МИСП (MGTOW) — Новоселов Олег «Прикладная этология человека», статьи. humans-ethology.com. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
  11. ↑ Goldwag, Arthur (Spring 2012). Leader's Suicide Brings Attention to Men's Rights Movement. Intelligence Report (145). Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2015. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  12. ↑ Barraclough, Corrine (3 квітня 2017). First men, now boys are 'Going Their Own Way'. www.news.com.au. news.com.au. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
  13. ↑ C. Brian Smith (28 вересня 2016). The Straight Men Who Want Nothing to Do With Women. MEL Magazine. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  14. ↑ а б Frömming, Urte Undine; Köhn, Steffen; Fox, Samantha; Terry, Mike (2017). Digital environments : ethnographic perspectives across global online and offline spaces. Bielefeld [Germany]. ISBN 978-3-8394-3497-0. OCLC 985023896. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 6 лютого 2022.
  15. ↑ а б Zuckerberg, Donna (2018). Not all dead white men : classics and misogyny in the digital age. Cambridge, Massachusetts. ISBN 978-0-674-98980-1. OCLC 1050098057.
  16. ↑ Wang, Yuping; Zannettou, Savvas; Blackburn, Jeremy; Bradlyn, Barry; De Cristofaro, Emiliano; Stringhini, Gianluca (15 грудня 2021). A Multi-Platform Analysis of Political News Discussion and Sharing on Web Communities. 2021 IEEE International Conference on Big Data (Big Data). IEEE. doi:10.1109/bigdata52589.2021.9671843. Процитовано 6 лютого 2022.
  17. ↑ Lamoureux, Mack (24 вересня 2015). Inside the Group of Straight Men Who Are Swearing Off Women: They call themselves Men Going Their Own Way and they dislike feminism so much they are grabbing their balls and going home. www.vice.com. Vice. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 16 грудня 2018.
  18. ↑ Hodgkin, Emily (5 липня 2017). Are modern men becoming CELIBATE? Online movement is encouraging men to ignore women. www.express.co.uk. Express. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 16 грудня 2018.
  19. ↑ Lin, Jie Liang (31 грудня 2017). Antifeminism Online: MGTOW (Men Going Their Own Way) (англ.). transcript. doi:10.14361/9783839434970-007.xml. ISBN 978-3-8394-3497-0.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  20. ↑ Nagle, Angela (7 червня 2017). Kill All Normies: Online Culture Wars From 4Chan And Tumblr To Trump And The Alt-Right (англ.). John Hunt Publishing. ISBN 978-1-78535-544-8.
  21. ↑ Hodapp, Christa (2017). Men's rights, gender, and social media. Lanham. ISBN 978-1-4985-2616-6. OCLC 992268090.
  22. ↑ Nagle, Angela (2017). Kill all normies : the online culture wars from Tumblr and 4chan to the alt-right and Trump. Winchester, UK. ISBN 978-1-78535-543-1. OCLC 987997313.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/MGTOW