Mjølner (1868)
| «Мйолнир» | ||
|---|---|---|
| Mjølner
| ||
| Служба | ||
| Держава прапора |  Норвегія | |
| Належність |  Військово-морські сили Норвегії | |
| На честь | Молот Тора | |
| Замовлено | 1867 | |
| Спущено на воду | 1868 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 501 тонна | |
| Довжина | 60,88 м | |
| Ширина | 13,54 м | |
| Осадка | 3,4 м | |
| Технічні дані | ||
| Потужність | 380 к.с. | |
| Швидкість | 6,5 вузлів | |
| Екіпаж | 80 - 104 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 × 270-мм гармати | |
«Мйолнир», названий на честь молота бога Тора, був четвертим із п'яти кораблів типу «Джон Еріксон», моніторів, створених для Королівського флоту Швеції та Королівського флоту Норвегії в середині 1860-х років.
Під впливом використання броненосців під час Громадянської війни в США конструкція була заснована на проєкті «Монітора». Вони були розроблені під керівництвом винахідника шведського походження Джона Ерікссона, конструктора «Монітора» — і побудовані в Швеції.
«Мйолнир» зараховують також до типу «Скорпіун». Даніел Гарріс вказує, що монітори типу «Скорпіун» мали п'ять парових котлів замість чотирьох у моніторів типу «Джон Ерікссон», а в усьому іншому кораблі були практично ідентичні.[1] Натомість Роберт Гардінер та Пол Сільверстоун вказують на певну різницю у лінійних вимірах цих типів моніторів.[2][3]
Норвежці побудували один власний корабель моніторного типу, «Скорпіун», у 1865 році та заклали інший, але норвезький парламент дозволив будівництво «Мйолнир» у 1867 році у Швеції вартістю 1 102 000 норвезьких крон. Він був спущений на воду в 1868 році і завершений 7 вересня того ж року. «Мйолнир» сів на мілину в Крагере 21 червня 1869 року, і його не вдалося зняти зі скель, доки з корабля не зняли корабельні боєприпаси, залізний баласт і вугілля. Його ремонт був завершений 7 липня 1869 року на Королівській верфі в Гортені, вартістю 5000 крон.
Після ремонту в 1897 році «Мйолнир» був виведений у резерв, але була мобілізована в 1905 році, коли особиста унія між Швецією та Норвегією була розірвана. Після цього монітор повернувся до резерву і був проданий на металобрухт у 1909 році.[4]
| Монітори типу «Скорпіун» |  | |
|---|---|---|
| Монітор типу «Тур» | ||
- ↑ Harris, Daniel G. (1994). Roberts, John (ред.). The Swedish Monitors (англійською) (вид. Warship). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. с. 34. ISBN 1-55750-903-4.
- ↑ Gardiner, Robert, ред. (1979). Conway's All the World's Fighting Ships 1860–1905. London: Conway Maritime Press. с. 368. ISBN 0-8317-0302-4.
- ↑ Silverstone, Paul H. (1984). Directory of the world's capital ships. New York: Hippocrene Books. с. 350. ISBN 978-0-88254-979-8.
- ↑ Harris, Daniel G. (1995). Roberts, John (ред.). Warship Note. Warship. Conway Maritime Press. с. 172. ISBN 0-85177-654-X.
 | Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |