San Marco (1911)

Броненосний крейсер «Сан-Марко»
San Marco
Крейсер «Сан-МаркоДжорджо»
Служба
Тип/клас	Броненосний крейсер, тип «Сан-Джорджо»
Держава прапора	•Regia Marina
Корабельня	«Regio Cantiere di Castellammare di Stabia», Кастелламмаре-ді-Стабія
Закладено	24 липня 1905 року
Спущено на воду	5 травня 1908 року
Введено в експлуатацію	7 лютого 1911 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	стандартна - 10 167 т повна - 11 300 т.
Довжина	140,9 м
Ширина	21 м
Осадка	8 м
Бронювання	пояс - 200 мм палуба - 50 мм бойова рубка - 254 мм башти - 160-200 мм
Технічні дані
Рухова установка	14 парових котлів 4 парові турбіни
Потужність	23 030к.с.
Швидкість	23 вузли
Дальність плавання	4800 м миль при 10 вузлах
Екіпаж	698-705
Озброєння
Артилерія	4 x 254-мм гармати 8 x 190-мм гармат «190/45» 18 x 76,2-мм гармат «76/40 Mod. 1916 R.M.» 2 x 47-мм гармати «Hotchkiss 47 mm»
Торпедно-мінне озброєння	3 x 450-мм торпедних апарати

«Сан-Марко» (італ. San Marco) — броненосний крейсер типу «Сан-Джорджо» Королівських ВМС Італії початку XX століття.

Крейсер «Сан-Марко» був закладений 24 липня 1905 року на верфі «Regio Cantiere di Castellammare di Stabia» у місті Кастелламмаре-ді-Стабія. Спущений на воду 5 травня 1908 року, вступив у стрій 7 лютого 1911 року

Під час італійсько-турецької війни крейсер «Сан-Марко» був уведений до складу 2 Дивізіону 1-ї Ескадри середземноморського флоту. У жовтні 1911 року у складі ескадри італійського флоту вирушив до берегів Лівії, до міста Дерна. Після того, як турецький гарнізон відмовився капітулювати, італійські кораблі відкрили вогонь з гармат великого калібру, практично знищивши місто протягом 30-хвилинного обстрілу, після чого його захопили італійські війська. У лютому того ж року «Сан-Марко» супроводжував висадку італійського десанту біля Бенгазі.

В середині квітня 1912 року «Сан-Марко» разом із крейсерами «Піза» та «Амальфі» діяв в Егейському морі, намагаючись виманити турецький флот. Коли це не вдалось, італійські кораблі обстріляли Дарданелли та повернулись до Італії. У травні 1912 року «Сан-Марко» брав участь у захопленні Родосу.

Перед початком Першої світової війни на «Сан-Марко» проводились експерименти із розміщення гідролітаків. Коли Італія вступила у війну, «Сан-Марко» перебував у Бріндізі. Разом з іншими сучасними він був відправлений у Венецію, де перебували в основному застарілі кораблі, щоб захистити італійське узбережжя від ворожих обстрілів. Але після того, як 7 липня 1915 року крейсер «Амальфі» був потоплений підводним човном, італійський флот різко знизив свою активність. «Сан-Марко» протягом всієї війни базувався у Венеції і використовувався досить обмежено. У жовтні 1918 року він брав участь в обстрілі Дураццо, під час якого було потоплене торгове судно та пошкоджені два інших.

У вересні 1923 року «Сан-Марко» брав участь в операції на Іонічних островах під час «інциденту Корфу». У 1924 році супроводжував крейсер «Сан-Джорджо», на якому крон-принц Умберто здійснив візит у ряд країн Південної Америки.

У 1931 році «Сан-Марко» був роззброєний та перетворений на корабель-мішень. 14 вугільних котли замінили на 4 нафтові. Водотоннажність склала 9 100 т, потужність силової установки - 13 000 к.с., швидкість - 13 вузлів.

9 вересня 1943 року корабель був захоплений німцями у місті Ла-Спеція. У 1944 році німці затопили корабель, щоб його не захопили союзники^[1]. Формально виключений зі складу флоту 27 лютого 1947 року, у 1949 році піднятий та розібраний на метал.

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
• Энциклопедия крейсеров 1860-1910 / Ю. Ю. Ненахов. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 464 с. — (Библиотека военной истории) ISBN 985-13-4080-4 (рос.)
• Крейсера Первой Мировой: уникальная энциклопедия / Федор Лисицын. — Москва: Яуза: Издательство «Э», 2015. — 448 с. — (Война на море) ISBN 978-5-699-84344-2(рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: San Marco (1911)