Бузок

Бузок
Бузок звичайний.
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Маслинові (Oleaceae)
Триба:	Oleeae
Підтриба:	Ligustrinae
Рід:	Бузок (Syringa) L., 1753
Види
Біля 20 видів. Див. текст.
Вікісховище: Syringa

Бузо́к (Syringa) — рід із приблизно 12 видів квіткових рослин родини маслинових. Види зростають у південно-східній Європі й Азії; інтродуковані до Канади, США, Аргентини, Європи. За розміром бузок може бути до 10 м заввишки.

Українське слово «бузок», як і біл. бэз та в.-луж. bóz, bozowc («бузок»), походить від прасл. *bъzъ < *buzъ, похідним від якого також є слово «бузина» («боз»)^[1][2]. Слово *bъzъ/*buzъ, за найпоширенішою версією, походить від праіндоєвропейської назви бука — *bʰeh₂ǵos. Причиною перенесення назви на ці види кущів вважають відсутність бука на слов'янській прабатьківщині, але чому його назва була перенесена на такі несхожі на нього рослини, неясне. Інша версія пов'язує праслов'янське *bъzъ/*buzъ з коренем *bъz- («бриніти») — через те, що стебла цих рослин уживалися для виробляння дудок та сопілок^[2].

Латинська назва рослини syringa походить від грец. σῦριγξ («пастуша дудка», «сопілка», «сиринга»), що пов'язане зі застосуванням її стебел для виготовляння музичних інструментів^[3][4].

Поряд зі словом «бузок», в Україні ця рослина була відома під назвами буз^[5], біз^[6], без^[7], буздерево^[8], рай-дерево^[9], яйдерево (яйдерво), яндерево. Останні назви вживали на півдні Сумщині (Великописарівський, Охтирський райони), можливо, й на іншій частині Слобожанщини та на Полтавщині^{[джерело?]}.

Усі представники роду — багаторічні рослини, що зазвичай мають вигляд високих кущів, рідше — невисоких дерев. Листки розташовані попарно (іноді по три листки), у більшості видів прості і серцеподібні, але у декількох видів перисті (наприклад S. laciniata, S. pinnatifolia), опадають восени.

Цвіте бузок навесні. Квітки білі, блідо-рожеві або, більш розповсюджені, фіолетові, з чотирма пелюстками, ростуть у великих суцвіттях по 80—110 квіток, у деяких видів мають сильний аромат. Кожна квітка близько 1 см у діаметрі.

Східноазійського походження

• Бузок повстистуватий (Syringa tomentella)

• Бузок юньнаньський (Syringa tomentella subsp. yunnanensis)

• Бузок хвойнолісовий (Syringa pinetorum)
• Бузок Комарова (Syrínga komaróvii)
• Бузок широколистий (Syringa oblata)
• Syringa pinnatifolia
• Бузок пухнастий (Syringa pubescens)
• Бузок сітчастий (Японський)(Syringa reticulata)
• Бузок амурський (Syringa reticulata subsp. amurensis)

• Бузок пекинський (Syringa reticulata subsp. pekinensis)

• Бузок волосистий (Syringa villosa)

• Бузок Вольфа (Syringa villosa subsp. wolfii)

Балкано-карпатського походження

• Бузок карпатський(Syringa josikaea)
• Бузок звичайний (Syringa vulgaris)

Гібридне походження

• Бузок жозифлекса (Syringa × josiflexa)
• Бузок перистонадрізний (S. × laciniata)
• Бузок Престон "Міс Канада" (Syringa × prestoniae 'Miss Canada')

Інші

• Бузок гімалайський (Syringa emodi)
• Бузок перський (Syringa persica або Syringa × persica)

В астрології бузок пов'язують зі знаком Тельця.

Бузок (листя і квітки) зображені на гербі міста Сігулда в Латвії.

• Сад бузків Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка НАН України
• 1104 Сирінґа — астероїд, названий на честь цього роду рослин^[10].

• Бузок // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 126. — ISBN 978-966-08-4940-2.
• Міжнародне товариство любителів бузку [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.