Beechcraft Baron

Baron
Beechcraft Baron 58
Тип літак загального призначення
Розробник Beechcraft
Виробник Beech Aircraft Corporation
Hawker Beechcraft Corporation
Перший політ 29 лютого 1960
Статус експлуатується
Роки виробництва з 1961
Базова модель Beechcraft Travel Air

CMNS: Beechcraft Baron у Вікісховищі

Beechcraft Baron — сімейство американських легких двохмоторних літаків загального призначення. Серія розроблена і серійно вироблялась підприємством Beech Aircraft Corporation з 1961 року. Випуск літака продовжується і в даний час (2011) підприємством Hawker Beechcraft Corporation.

Розробка літака[ред. | ред. код]

Серія літаків Baron була розроблена на основі попередньої моделі Beechcraft 95 Travel Air. Літак був значно змінений: хвостова секція нової машини була взята від моделі Beechcraft Debonair, змінені аеродинамічні форми фюзеляжу і мотогондол. Новому літаку було присвоєно позначення Baron. Прототип здійснив перший політ 29 лютого 1960 р. З 1961 р. літак випускається серійно.

Модифікації[ред. | ред. код]

Model E55 Baron
Baron 58PA

В ході серійного випуску вироблялися три головні виробничі серії літаків сімейства Baron: Baron 55 (короткий фюзеляж), Baron 56 (короткий фюзеляж) і Baron 58 (видовжений фюзеляж). Кожна виробнича серія мала модифікації.

Baron 55 — перша виробнича серія. Ранні модифікації Baron 55, 55A і 55B оснащувалися двигунами Continental IO-470 потужністю 260 к. с., розвиваючи швидкість до 350 км/год і мали злітну вагу 2200–2300 кг. Моделі 55C, 55D і 55E оснащувалися двигунами Continental IO520 потужністю 285 к. с, розвивали швидкість до 370 км/год при збільшеній на 200 кг вантажопідйомності. Місткість баків була також збільшена (515 або 628 літрів).

Baron 56 — модель оснащувалась двигунами Lycoming TIO-541 з турбонагнітачем, потужністю 380 к. с.

Baron 58 — нова виробнича серія, випуск почато в 1970 р. Видовжено фюзеляж, змінено компонування салону, додані задні двері. Завантажена вага збільшена до 2450—2500 кг, оснащувались двигунами Continental IO-520 або IO-550 потужністю 300 к. с., крейсерська швидкість — 370 км/год.

З 1976 р. почався випуск моделей з турбонагнітачем (58TC) і з герметичною кабіною (58P). Модель, яка випускається в даний час (G58), оснащується багатофункціональними рідкокристалічними індикаторами (скляна кабіна).

Льотно-технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Екіпаж: 1
  • Пасажиромісткість: 5
  • Довжина 8,53 м
  • Розмах крила 11,53 м
  • Висота 2,92 м
  • Площа крила 18,50 м2
  • Аеродинамічний профіль крила NACA 230 відносною товщиною 16,5 % в корені, 10,5 % на закінцівці
  • Вага (порожній): 1431 кг
  • Максимальна злітна вага 2313 кг
  • Силова установка : 2 × Continental IO-470-L, поршневих 6-циліндрових повітряного охолодження, потужністю 260 к. с. кожен
  • Максимальна швидкість 380 км/год на рівні моря
  • Крейсерська швидкість: 333 км/год при потужності двигуна 55 % на висоті 3600 м.
  • Швидкість звалювання 135,5 км/год (двигун вимкнений, шасі і закрилки випущені)
  • Дальність: 1746 км при потужності двигуна 65 % на висоті 3200 м з 45-хвилинним резервом палива
  • Практична стеля: 6000 м
  • Швидкопідйомність: 8,5 м/с

Джерела[ред. | ред. код]

  • Harding, Stephen. U.S. Army Aircraft Since 1947. Shrewsbury, UK:Airlife Publishing, 1990. ISBN 1-85310-102-8.(англ.)
  • Michell, Simon. Jane’s Civil and Military Aircraft Upgrades 1994-95. Coulsdon, UK:Jane’s Information Group, 1994. ISBN 0-7106-1208-7.(англ.)
  • Jane’s All The World’s Aircraft 1976-77. London:Jane’s Yearbooks, 1976, ISBN 0-354-00538-3.(англ.)