БТР-70

Бронетранспортер БТР-70
БТР-70
Загальні дані
класифікація	бронетранспортер
країна-виробник	СРСР  Росія
роки виробництва	з 1971
роки експлуатації
війни	Радянсько-афганська війна, Перша чеченська війна Друга чеченська війна, Російсько-грузинська війна, російсько-українська війна
країни-оператори	СРСР  Росія  Україна
кількість виробів
Основні параметри
екіпаж	2 чол.
десант	8
довжина	7535 мм
ширина	2800 мм
висота	2235 мм
кліренс	475 мм
вага	11500 кг
Броня та озброєння
броня	стальна катана (лоб — 8—10 мм, борт — 6 мм)
основне озброєння	1 × 14,5-мм КПВТ
додаткове озброєння	1 × 7,62-мм ПКТ
боєкомплект	500 × 14,5-мм 2000 × 7,62-мм
Мобільність
двигун	V-подібний Бензиновий ЗМЗ-4905 240к.с.
пальне	бензин А-76
підвіска	індивідуальна з гідравлічними амортизаторами
швидкість	80 км/год (10 — на плаву)
питома потужність
запас ходу	400 км

Бронетранспортер БТР-70 — бойова колісна плаваюча машина, що призначена для транспортування особового складу мотострілецьких підрозділів сухопутних військ. Чотиривісна, з незалежною підвіскою, восьмиколісна (з усіма ведучими колесами), має високі динамічні характеристики та плавність ходу, кругове бронювання та кулеметне озброєння (кулемет КПВТ калібру 14,5 мм, та кулемет ПКТ калібру 7,62 мм).

З метою покращення характеристик БТР-60ПС на його основі було розроблено новий бронетранспортер — БТР-70, прийнятий на озброєння радянської армії в 1971 році.

З 1976 року було разгорнуто серійне виробництво. Спочатку машина випускалася на Горьковському автомобільному заводі. З 1981 року виробництво було перенесене на Арзамаський завод автомобільних запчастин. Перша машина була випущена 23 лютого 1981 року.

БТР-70 являє собою бойову колісну плаваючу броньовану машину. Призначений для транспортування особового складу механізованих підрозділів і їх вогневої підтримки^[1].

Корпус бронетранспортера закритий, з гладким днищем, водонепроникний, герметизований, зроблений зі стальних броньованих листів^[1], призначений для розміщення екіпажу і десанту, захисту їх від вогню стрілецької зброї, а також від безпосередньої дії світлового випромінення, радіоактивних та отруйних речовин. Корпус складається з лобової частини, бортів, кормової частини, даху і днища. Лобові деталі мають товщину броні 8—10 мм. Башта бронетраспортера зварена з броньованих листів, з товщиною в передній частині — 6 мм, має форму зрізаного конуса. Призначена для кругового прицільного вогню по наземних цілях з встановлених в ній спарених кулеметів КПВТ і ПКТ. Корпус є несучою конструкцією, на яку встановлені всі агрегати і механізми машини, в ньому розміщені три відділення.

В кормі корпусу разташоване відділення силової установки, в якій встановлені два двигуни, зчеплення і коробка передач, які змонтовані на одній рамі. Від решти частин корпусу силове відділення відокремлене перегородкою, в якій є люки для доступу до двигунів. Також в силовому відділенні розміщуються паливні баки, які ізольовані від решти елементів відділення^[2].

В середній частині корпусу знаходиться бойове відділення, в якому розміщена баштова установка, укладки з боєкомплектом, прилади спостереження та інше обладнання. Крім того, в бойовому відділенні встановлені два здвоєних тримісних и два одномісних сидіння для розміщення десанту^[2].

В передній частині корпусу знаходиться відділення управління, в якому розміщені органи управління машиною, прилади спостереження, лебідка, радіостанція і робочі місця механіка-водія і командира БТР^[2].

Як основне озброєння використовується 14,5-мм кулемет КПВТ, найбільша прицільна дальність стрільби — 2 км. Возимий боєкомплект складає 500 патронів^[3].

Додатково в баштовій установці встановлено спарений з КПВТ 7,62-мм кулемет ПКТ. Дальність стрільби якого складає до 1,5 км. Возимий боєкомплект — 2000 патронів^[3].

В склад приладів спостереження командира входять три прилади ТНПО-115 і один ТПКУ-2Б, для спостереження в нічних умовах — прилад ТКН-1С, на щитку якого встановлений освітлювач ОУ-3ГА-2М. У механіка-водія встановлено три ТНПО-115, один ТПН-Б, для спостереження в нічних умовах — прилад ТВНО-2Б. В баштовій установці знаходиться приціл ПП-61АМ та прилад спостереження ТНПТ-1. В десанту є сім лючків в корпусі для спостереження, а також два прилади спостереження ТНП-Б^[4].

Для забезпечення зовнішнього зв'язку використовується радіостанція Р-123М, яка розміщена праворуч від місця командира. Для внутрішніх переговорів використовується переговорний пристрій на трьох абонентів Р-124^[5].

Як силова установка використовуються два бензинових двигуни ЗМЗ-4905. Сумарна потужність яких складає 240 к.с.^[4]

Трансмісія має однодискове, фрикційне, демпферне зчеплення. Коробка передач — механічна, має чотири передніх і одну задню передачу. На третій и четвертій передачах є синхронізатори^[6].

Ходова частина колісна, має 8 коліс розміром 9—18» с роз'ємними ободами. Шини коліс пневматичні модифікації К-58, розміром 13,00—18", з можливістю регулювання тиску в залежності від дорожних умов^[7].

Підвіска машини незалежна важільно-торсіонна, в складі якої 8 торсіонів, 16 важелів підвіски, а також 12 гідравлічних амортизаторів подвійної дії^[7].

• БТР-70КШМ — командно-штабна машина.
• БТР-70МС — машина радіозв'язку. Відсутня вежа, встановлені додаткові радіостанції.
• БТР-70ДІ (БТР-7) — українська модернізація БТР-70, вироблена ДП «Миколаївський бронетанковий завод». На машині встановлені: комплекс активного захисту «Заслін», телевізійний, комбінований денний і нічний приціл з лазерним далекоміром і система панорамного огляду «Панорама», автоматична система пожежогасіння, кондиціонер, два дизельних двигуна FPT «Iveco» Тектор (Євро-3)​, механічна шестиступінчаста коробка передач. Посилено протимінний захист, 3А і 3В по класифікації НАТО. Модернізовано бойове відділення, встановлені 30-мм автоматичний гранатомет АГС-17, ПТРК «Бар'єр» (4 ПТКР). Може встановлюватися 30-мм автоматична гармата ЗТМ-2 і оснащуватися безпілотним літальним апаратом, здатним проводити розвідку в радіусі близько 20 км.
• БТР-70МД — казахстанська модифікація БТР-70 з двигуном Д-235.9Е2 (270 к.с.) озброєна кулеметами калібру 7,62 і 14,5 міліметра, встановлені тепловізори ATS-10 виробництва турецької компанії «Аселсан».
• ТАВ-77 — румунська модифікація БТР-70.
• БТР-70М — модернізований варіант БТР-70. Встановлено дизельний двигун КамАЗ-7403 потужністю 260 к.с., замість двох бензинових двигунів, а також агрегати трансмісії від БТР-80.
• БТР-70М — українська модифікація БТР-70. Модернізація проводилася Харківським конструкторським бюро машинобудування ім. О. О. Морозова в рамках державного оборонного замовлення для оснащення миротворчих підрозділів збройних сил України. Встановлено багатопаливний дизельний двигун замість двох бензинових двигунів. Озброєння — 14,5 мм крупнокаліберний кулемет КПВТ і 7,62-мм спарений кулемет ПКТ.
• БТР-70М-А1 — білоруська модифікація. Встановлено два дизельних двигуна потужністю 136 к.с., з електронним управлінням. Передбачена установка бойового модуля БМ-30, замість стандартної вежі і кондиціонера потужністю 10 кВт.
• БТР-70МБ1 — білоруська модифікація. З новим комплексом броні, що включає решітку. Оснащена 8-циліндровим двигуном КАМАЗ-7403 з турбонаддувом, потужність 260 к. с. Максимальна швидкість 92 км / год. Має двоє дверей з кожного боку машини між другою і третьою осями, верхня частина якої відкривається в передню, а нижня частина складається вниз. В башті встановлений великокаліберний кулемет КПВТ калібру 14,5-мм і кулемет ПКТ калібру 7,62-мм. Для зв’язку встановлено цифрова радіостанція Р-181-50ТУ “Дрофа” із захистом від перешкод.^[8]
• БТР-70 КБА-2 — українська модернізація БТР-70, вироблена Харківським конструкторським бюро машинобудування імені О. О. Морозова. Встановлено дизельний двигун УТД-20 українського виробництва потужністю 300 к.с. замість двох бензинових двигунів і 30-мм гармата КБА-2 замість кулемета КПВТ.
• БТР-70М — азербайджанська модифікація, спільна розробка Бакинського приладобудівного заводу, Миколаївського ремонтно-механічного заводу та Південно-Африканської компанії EWT. Встановлено бойовий модуль «Шимшек», оснащений 23-мм автоматичною гарматою ЗУ-23 або 30-мм 2А42. Посилено протимінне і протиосколкове бронювання.

• БТР-70Т — українська модернізація БТР-70, компанії «Техімпекс». Встановлено нові бічні люки десанту, як у БТР-80, радіостанція Р-173, два нових дизельних двигуна Д245.30Е2, сумарною потужністю 312 к.с., передні і задні габаритні ліхтарі БТР-80, нові колеса з безкамерними шинами. Так само можлива установка інших бойових модулів.
• Кобра-К — спільна модифікація словацьких фірм «Метапол», «ZTS Dubnica» і білоруського заводу № 140 в м. Борисові. Встановлено бойовий модуль Cobra, оснащений 30-мм автоматичною гарматою 2А42, спареним кулеметом ПКТ і вдосконаленою СУО. Машина оснащена димовою системою «Хмара», німецькою системою кондиціонування DATO-V. Передбачена заміна двигунів на один дизельний КамАЗ-7403, потужністю 260 к.с. Екіпаж складається з 3 чоловік і 8 піхотинців в десантному відділенні.
• БТР-70-23М — вірменська модифікація. Встановлено дизельний двигун КамАЗ-7403 потужністю в 260 к.с. Кулемети КПВТ та ПКТ замінені на автоматичну гармату 2А14. Для відводу порохових газів на башті встановлений вентиляційний клапан. Посилено бронювання.

• «Відсік» — радянська експериментальна 120-мм САУ.
• 2С14 «Жало-С» — радянська експериментальна 85-мм протитанкова САУ.
• 1Л29 «Ртуть-Б» — станція перешкод радіопідривача СПР-2.
• 15Я56М — машина бойового поста МБП.
• «БТР-Космос» — діюча модель інопланетного «танка»-автомата для зйомок кінофільму «Залюднений острів».
• БТР-70Ді-02 «Світязь» (КШМ «Світязь») — українська командно-штабна машина, вироблена ДП «Миколаївський бронетанковий завод».
• БММ «Ковчег» — українська броньована медична машина, вироблена ДП «Миколаївський бронетанковий завод».
• БРЕМ-2000 (БРЕМ-7К) — українська броньована ремонтно-евакуаційна машина, вироблена ДП «Миколаївський бронетанковий завод».
• УДС-70 — навчально-діючий стенд, виробництва ДП «Миколаївський бронетанковий завод».
• КМ-70 (БТР-МК) — білоруська командна машина, на базі БТР-70М, виробництва «Мінотор-сервіс». Башта демонтована, встановлено дві радіостанції Р-130М і Р-123М, навігаційна апаратура. Екіпаж 6 чоловік.
• МТП-70 (МТП-К) — білоруська машина технічної допомоги, на базі БТР-70М, виробництва «Мінотор-сервіс». Озброєна 7,62-мм кулеметом ПКТ. Оснащена тягової лебідкою, вантажопідйомним пристроєм вантажопідйомністю 1,5 тонни, обладнанням електрозварювання. Екіпаж 4 людини.
• БРЕМ-70МБ1 — білоруська броньована ремонтно-евакуаційна машина створена на базі БТР-70МБ1. Встановлено дизельний двигун КАМАЗ-7403.10 потужністю 260 к.с., який забезпечує максимальну швидкість по шосе – не менше 70 км/год; по ґрунтових дорогах – не менше 30 км/год. Маса зразка становить 13 т. Екіпаж машини – 4 людини.^[9]
• Варан — глибока модернізація української компанії «Техімпекс» на шасі БТР-70^[10]

•  Вірменія: 20
•  Азербайджан: 257
•  Білорусь: 446
•  Джибуті: 6
•  Грузія: 45
• : Боснія і Герцеговина 3
•  Бангладеш: 55+
•  Казахстан: 45
•  Киргизстан: 45
• Північна Македонія: 58
•  Молдова: 5
•  Монголія: 40+
•  Пакистан: 120
•  Румунія: 170
•  Росія: 95
•  Україна: 1026
•  Узбекистан: 36
•  Таджикистан: 2
•  Туркменістан: 170
• В'єтнам: 150

• Украинский арсенал: БТР-70 [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

• Технічний опис та інструкція з експлуатації БТР-70 на nsu.ru
• БТР-70 на armor.kiev.ua [Архівовано 4 червня 2009 у Wayback Machine.]