Тахтаджян Армен Леонович

Тахтаджян Армен Леонович
вірм. Արմեն Լևոնի Թախտաջյան
Народився28 травня (10 червня) 1910(1910-06-10)
Шуша, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1][2][3]
Помер13 листопада 2009(2009-11-13) (99 років)
Санкт-Петербург, Росія
ПохованняВірменське кладовищеd
Країна Російська імперія
 СРСР
 Росія
Національністьвірмени[2]
Діяльністьботанік, біолог, птеридолог, викладач університету, ботанічний колекціонер
Alma materЄреванський державний університет (1931)
Галузьботаніка
ЗакладЄреванський державний університет[2]
Ленінградський державний університет[2]
Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН[2]
Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН[4]
Вчене званняакадемік[2], професор[d][3] і академік АН СРСР[d][2]
Науковий ступіньдоктор біологічних наук[3][4] (1944)
Науковий керівникКомаров Володимир Леонтійович і Сосновський Дмитро Іванович
Аспіранти, докторантиYuri Menitskid
Eugenia Avetisyand
ЧленствоНаціональна академія наук США[2]
Російська академія наук[3][5]
Академія наук СРСР[3]
Леопольдина[2]
Польська академія наук
Лондонське Ліннеївське товариство[2]
ПартіяКПРС
У шлюбі зAlisa Davtian Takhtajand[6]
ДітиLeon Takhtajand
Нагороди
Автограф

Тахтаджя́н Арме́н Лео́нович (28 травня (10 червня) 1910, м. Шуші, Нагірно-Карабаська а. о. — 13 листопада 2009, Санкт-Петербург) — радянський ботанік, доктор біологічних наук, професор (з 1944), академік АН Вірменської РСР (з 1971), академік АН СРСР (з 1972).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у містечку Шуші у родині вірменських інтелігентів. 1928 року після закінчення середньої школи в Тбілісі стає вільним слухачем біологічного факультету Ленінградського університету, на якому в той час викладав видатний ботанік В. Л. Комаров. В 1929 році поступає на біологічний факультет Єреванського університету, але через 2 роки поступає до Всесоюзного інституту субтропічних культур в Тбілісі. Навчання у цьому закладі він завершив у 1932 році.

У 1938—48 працював завідувачем кафедрою Єреванського університету, 1944—1948 — директором Ботанічного інституту АН Вірменської РСР, 1949—1961 — професор Ленінградського університету, з 1954 — зав. відділом, з 1976 — директор Ботанічного інституту ім. В. Л. Комарова АН СРСР. Основні праці А. Л. Тахтаджяна присвячені систематиці рослин, еволюційній морфології і філогенії вищих рослин, походженню квіткових рослин, фітогеографії, палеоботаніці. Створив школу морфологів і систематиків рослин, розробив власну філогенетичну систему квіткових рослин (система Тахтаджяна). Був президентом Всесоюзного ботанічного товариства (з 1973), Відділення ботаніки Міжнародного союзу біологічних наук (з 1975) і Міжнародної асоціації таксономії рослин (з 1975). Член багатьох іноземних Академій наук.

Важливіші праці

[ред. | ред. код]
  • Об эволюционной гетерохронии признаков. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Доклады АН Армянской ССР, 1946, т. 5 (3). С. 79-86.
  • Морфологическая эволюция покрытосеменных. — М., 1948.
  • Высшие растения, 1. — М.—Л., 1956.
  • Die Evolution der Angiospermen. Jena, 1959(нім.)
  • Основы эволюционной морфологии покрытосеменных. — М.—Л., 1964.
  • Flowering plants: origin and dispersal. 1969(англ.)
  • Происхождение и расселение цветковых растений. — Л., 1970.
  • Evolution und Ausbreitung der Blütenpflanzen. Jena. 1973(нім.)
  • A. L. Takhtajan: Floristic Regions of the World. Berkeley, 1986(англ.)
  • A. L. Takhtajan: Evolutionary trends in flowering plants. Columbia Univ. Press, New York 1991(англ.)
  • A. L. Takhtajan: Diversity and Classification of Flowering Plants. Columbia Univ. Press, New York 1997(англ.)
  • Armen Takhtajan. Flowering Plants. Springer Verlag. 2009. 918 P.(англ.)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Заслужений науковий діяч Вірменської РСР (з 1967) та РФ (з 1990), Герой Соціалістичної праці (з 1990). Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Дружби народів, медалями. Нагороджений премією ім. В. Л. Комарова АН СРСР (1969), Державною премією СРСР (1981).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Тахтаджян Армен Леонович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в г д е ж и к л Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  3. а б в г д Հայկական համառոտ հանրագիտարանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 3.
  4. а б Романова Н. Е. «Существует совсем другая биология»: к 75-летнему юбилею Якова Михайловича Галла, A whole different biology does exist: to the 75th birthday of Yasha Gall // Историко-биологические исследования — 2022. — Т. 14, вып. 2. — С. 7–32. — ISSN 2076-8176; 2500-1221doi:10.24412/2076-8176-2022-2-7-32
  5. Гельтман Д. В. Интересный текст, написанный учёным с непростым характером: Размышление над автобиографией Михаила Григорьевича Попова, An interesting text written by a scientist with a complicated personality: A reflection about Mikhail Grigorʹevich Popov’s autobiography // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 1. — С. 138–153. — ISSN 2076-8176; 2500-1221doi:10.24411/2076-8176-2020-11008
  6. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1002/tax.613031
  7. IPNI,  Takht.

Джерела

[ред. | ред. код]