Чорнотілки

Чорнотілки
Heliotautus ruficollis
Heliotautus ruficollis
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Тенебріоноїдні (Tenebrionoidea)
Родина: Чорнотілки (Tenebrionidae)
Latreille, 1802
Підродини
Посилання
Вікісховище: Tenebrionidae
EOL: 8624
ITIS: 114419
NCBI: 7065
Fossilworks: 69559

Чорноті́лки (Tenebrionidae Latreille, 1802 = Alleculidae Laporte de Castelnau, 1840 = Cossyphodidae = Lagriidae Fabricius, 1775 = Nilionidae = Petriidae = Physopaussidae = Tentyriidae) — родина твердокрилих, що включає приблизно 20 000 видів; у Європі налічується близько 1775 видів (включно із підвидами). Невеликі або середнього розміру жуки (2-50 мм). Забарвлення тіла у більшості видів чорне — звідси походить українська назва родини, у деяких видів з яскраво-металевим відблиском, інколи з помаранчевими плямами. Надкрила часто зростаються, а задні крила відсутні (втрачається здатність до польоту). Знаним фахівцем чорнотілок світової фауни був Г. С. Медведєв.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Чорнотілки є широкорозповсюдженими по всій Землі, за винятком Арктики та Антарктики, проте найвище різноманіття спостерігається в аридних зонах: пустелях, напівпустелях, степах і саваннах.

Морфологія

[ред. | ред. код]

Імаго

[ред. | ред. код]
Імаго Елєнефоруса довгоногого (Elenephorus collaris)

Личинка

[ред. | ред. код]
Личинки Зофобасу мертвого (Zophobas morio)

Лялечка

[ред. | ред. код]
Лялечка Зофобасу мертвого (Zophobas morio)

Біологія та життєві цикли

[ред. | ред. код]

Більшість видів виділяють речовини, що мають різкий неприємний запах. Личинка видовжена, циліндрична, тверда, часто з шипами на кінці черевця.

Систематика

[ред. | ред. код]

Філогенія

[ред. | ред. код]

Походження

[ред. | ред. код]

Екологія

[ред. | ред. код]

Виділяють дві основні екологічні групи: лісові види (пов'язані з гниючою деревиною та грибами, що живляться деревиною) та пустельно-степові (ксерофіли, живуть в ґрунті). Деякі види, наприклад, Onymacris unguicularis, живуть в пустелі Наміб і пристосувалися до збору вологи з туману, конденсуючи її на надкрилах.

Консортивні зв'язки

[ред. | ред. код]

Імаго та личинки живляться переважно рослинними рештками, деякі види — живими рослинами, інколи можуть пошкоджувати продовольчі запаси.

Роль у екосистемах

[ред. | ред. код]

Значення для людини

[ред. | ред. код]

Личинок декількох видів вирощують штучно для підгодівлі комахоїдних тварин, що утримують в неволі. Найвідомішим з таких видів є хрущак борошняний (Tenebrio molitor).

Ulomoides dermestoides, відомий як «жук-знахар» використовують в нетрадиційній медицині.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Биологический энциклопедический словарь. — Москва. «Большая Советская энциклопедия». 1986

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id14580/
  2. https://web.archive.org/web/20120530041712/http://www.faunaeur.org/species_list.php