USS Missouri (BB-11)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Missouri.

«Міссурі»
USS Missouri (BB-11)

Пре-дредноут «Міссурі». 1912
Служба
Тип/клас	Пре-дредноут типу «Мен»
Держава прапора	Сполучені Штати Америки
На честь	другий корабель флоту «Міссурі», названий на честь однойменного штату
Корабельня	Newport News Shipbuilding Company, Ньюпорт-Ньюс
Закладено	7 лютого 1900
Спущено на воду	28 грудня 1901
Введено в експлуатацію	1 грудня 1903
На службі	1903–1919
Виведений зі складу флоту	8 вересня 1919
Статус	26 січня 1922 року проданий на брухт
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	12 560 тонн (стандартна) 13 900 тонн (повна)
Довжина	120,04 м (загальна)
Ширина	22,02 м
Осадка	7,24 м
Бронювання	Головний пояс: 203—279 мм Палуба: 50-76 мм Башти головного калібру: 305 мм Каземати: 152 мм Бойова рубка: 254 мм
Технічні дані
Рухова установка	12 парових машини Thornycroft 2 парові котли
Гвинти	2 гвинти
Потужність	16 000 к.с. (12 000 кВт)
Швидкість	18 вузлів (33 км/год)
Екіпаж	561 офіцер та матрос
Озброєння
Артилерія	4 (2 × 2) × 330-мм гармати 12"/40 16 × 152-мм гармат 6"/50 8 × 47-мм гармат QF 3-pounder Hotchkiss 6 × 37-мм автоматичних гармат QF 1-pounder
Торпедно-мінне озброєння	4 × 457-мм торпедних апарати

«Міссурі» (англ. USS Missouri (BB-11) — американський пре-дредноут, другий корабель типу «Мен» та другий корабель військово-морських сил США, названий на честь штату Міссурі.

«Міссурі» був закладений 7 лютого 1900 року на верфі компанії Newport News Shipbuilding & Dry Dock Company у Ньюпорт-Ньюсі. 28 грудня 1901 року він був спущений на воду, а 1 грудня 1903 року увійшов до складу ВМС США.

Історія служби[ред. | ред. код]

Найбільш значущою подією у проходженні служби «Міссурі» був похід «Великого Білого флоту», який за підтримки суден забезпечення за наказом Президента США Т. Рузвельта у 1907 році здійснив навколосвітню подорож, продемонструвавши усьому світові зрослу міць та силу американського флоту. 17 грудня флот, до якого входили майже усі американські лінійні кораблі того часу^{[Прим. 1]}^[1]^[2], виплив з Гемптон-Роудс і здійснив перехід на південь до Карибського басейну, а потім до Південної Америки, зупиняючись у Порт-оф-Спейн, Ріо-де-Жанейро, Пунта-Аренас та Вальпараїсо серед інших міст. Після прибуття до західного узбережжя Мексики в березні 1908 року флот провів три тижні, тренуючись у бойових стрільбах корабельної артилерії.

Потім флот відновив подорож уздовж Тихоокеанського узбережжя Америки, зупинившись у Сан-Франциско та Сіетлі, а потім перетнувши Тихий океан до Австралії, по дорозі зупинившись на Гаваях. Зупинки в південній частині Тихого океану включали Мельбурн, Сідней та Окленд.

Після Австралії флот повернув на північ до Філіппін, зупинившись у Манілі, а потім продовжив рух до Японії, де в Йокогамі відбулася церемонія привітання. У листопаді в Субік-Бей на Філіппінах протягом трьох тижнів проходили морські навчання. 6 грудня американські кораблі пройшли Сінгапур і увійшли в Індійський океан. В Коломбо флот поповнив запаси вугілля, перш ніж вирушити до Суецького каналу і знову поповнив вугіллям свої льохи в Порт-Саїді. Флот відвідав кілька середземноморських портів, перш ніж зупинитися в Гібралтарі, де міжнародний флот британських, російських, французьких та голландських військових кораблів привітав американців^{[Прим. 2]}. Потім кораблі перетнули Атлантику, щоб повернутися на Гемптон-Роудс 22 лютого 1909 року, подолавши 46 729 морських миль (86 542 км). Там Теодор Рузвельт провів військово-морський огляд свого флоту.

В подальшому «Міссурі» наступні кілька років провів у запасі, з періодичною активацією для проведення літніх тренувальних навчальних походів для мічманів Військово-морської академії США. 1 травня 1910 року в Бостоні його тимчасово перевели до резерву, хоча 1 червня 1911 року лінкор був повторно введений до строю для служби в Атлантичному флоті. У червні 1912 року корабель був відправлений на Кубу з контингентом морської піхоти для захисту американських інтересів під час повстання в країні. 16 березня 1914 року вийшов у черговий похід для підготовки мічманів американського флоту, відвідав Італію та Велику Британію. Надалі ще кілька разів залучався до підготовки мічманів флоту, після чого переходив до резерву.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски

↑ Склад «Великого Білого флоту»: пре-дредноути «Коннектикут», «Канзас», «Вермонт», «Луїзіана», «Джорджія», «Нью-Джерсі», «Род-Айленд», «Вірджинія», «Міннесота», «Мен», «Міссурі», «Огайо», «Алабама», «Іллінойс», «Кірсадж», «Кентуккі»; ескадрені міноносці «Гопкінс», «Стюарт», «Галл», «Тракстон», «Лоуренс», «Віппл», «Арет'юза»; допоміжні військові судна «Калгоа», «Гласіер», «Пантер», «Янктон», «Реліф».
↑ В Гібралтарі флот вітали: британські лінкори «Албемарл», «Альбіон», крейсер «Девоншир», російські ескадрені броненосці «Слава», «Цесаревич», крейсери «Богатир», «Адмірал Макаров», «Олег» та низка голландських і французьких канонерських човнів

Джерела

↑ JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). Cruise of the Great White Fleet. Naval History and Heritage Command. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
↑ The Great White Fleet by Department of the Navy-- Naval History and Heritage Command Archived copy at the Library of Congress (4 February 2012).

Посилання[ред. | ред. код]

USS Missouri (BB 11) [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
USS Missouri [Архівовано 18 серпня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
BB-11 USS MISSOURI [Архівовано 1 лютого 2022 у Wayback Machine.](англ.)
USS Missouri (1901) [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Література[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Missouri (BB-11)

Albertson, Mark (2007). They'll Have to Follow You!: The Triumph of the Great White Fleet. Mustang, Oklahoma: Tate Publishing & Enterprises. ISBN 978-1-60462-145-7.
Friedman, Norman (1985). U.S. Battleships: An Illustrated Design History. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-715-1.
Reilly, John C.; Scheina, Robert L. American Battleships 1886—1923: Predreadnought Design and Construction. — Annapolis, Maryland: United States Naval Institute, 1980. — ISBN 0-87021-524-8(англ.)
Jones, Jerry W. (1998). U.S. Battleship Operations in World War I. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-411-3.

[1] Склад «Великого Білого флоту»: пре-дредноути «Коннектикут», «Канзас», «Вермонт», «Луїзіана», «Джорджія», «Нью-Джерсі», «Род-Айленд», «Вірджинія», «Міннесота», «Мен», «Міссурі», «Огайо», «Алабама», «Іллінойс», «Кірсадж», «Кентуккі»; ескадрені міноносці «Гопкінс», «Стюарт», «Галл», «Тракстон», «Лоуренс», «Віппл», «Арет'юза»; допоміжні військові судна «Калгоа», «Гласіер», «Пантер», «Янктон», «Реліф».

[4] В Гібралтарі флот вітали: британські лінкори «Албемарл», «Альбіон», крейсер «Девоншир», російські ескадрені броненосці «Слава», «Цесаревич», крейсери «Богатир», «Адмірал Макаров», «Олег» та низка голландських і французьких канонерських човнів

[GWF-H-00-2] JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). Cruise of the Great White Fleet. Naval History and Heritage Command. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.

[GWF-H-01-3] The Great White Fleet by Department of the Navy-- Naval History and Heritage Command Archived copy at the Library of Congress (4 February 2012).

[Прим. 1]

[1]

[2]

[Прим. 2]