USS Swanson (DD-443)
«Свенсон» (DD-443) | ||
---|---|---|
USS Swanson (DD-443) | ||
Американський есмінець «Свенсон» під час ескортування конвою з десантом. Операція «Смолоскип». Листопад 1942 | ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Глівз» | |
Держава прапора | США | |
Належність | Військово-морські сили США | |
На честь | єдиний корабель американських ВМС, названий на честь 45-го секретаря ВМС США Клода Свенсона | |
Корабельня | Charleston Naval Shipyard, Норт-Чарлстон | |
Замовлено | 1 липня 1939 | |
Закладено | 15 листопада 1939 | |
Спущено на воду | 2 листопада 1940 | |
Введено в експлуатацію | 29 травня 1941 | |
На службі | 1941–1945 | |
Виведений зі складу флоту | 10 грудня 1945 | |
Статус | 29 червня 1972 року проданий на брухт | |
Нагороди | 8 бойових зірок | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику * Конвой ON 115 * Конвой UGF 1 * Морська битва біля Касабланки Середземномор'я * Операція «Смолоскип» * Сицилійська операція Війна на Тихому океані * Битва за Голландію * Битва за Нумфор * Битва за острови Адміралтейства * Битва в затоці Лейте | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1630 т (стандартна) 2 395 т (повна) | |
Довжина | 106,15 м | |
Ширина | 11 м | |
Осадка | 4,01 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парових турбіни Westinghouse 4 × водотрубних котли Babcock & Wilcox | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 49 250 к.с. | |
Швидкість | 37,4 вузлів (69 км/год) | |
Дальність плавання | 6 500 миль (12 000 км) на швидкості 12 вузлів | |
Екіпаж | 208 офіцерів та матросів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 (4 × 1) × 127-мм універсальних гармати Mark 12 5"/38 | |
Торпедно-мінне озброєння | 10 (2 × 5) × 533-мм торпедних апаратів 2 бомбоскидувачі | |
Зенітне озброєння | 6 (6 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» 6 × 12,7-мм великокаліберних кулеметів M2 |
«Свенсон» (англ. USS Swanson (DD-443) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Глівз» військово-морських сил США за часів Другої світової війни.
«Свенсон» був закладений 15 листопада 1939 року на верфі Charleston Naval Shipyard у Норт-Чарлстоні, де 2 листопада 1940 року корабель був спущений на воду. 29 травня 1941 року він увійшов до складу ВМС США.
За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений вісьмома бойовими зірками.
Після завершення випробувань «Свенсон» був включений до складу сил американського флоту, які забезпечували рух конвоїв між Новою Англією, Бермудськими островами та Ісландією. Корабель супроводжував лінійні кораблі «Вашингтон» і «Північна Кароліна», а також авіаносець «Хорнет» під час пробних випробувань наприкінці 1941 року. Після початку війни 7 грудня 1941 року обов'язки конвою були розширені, есмінець активніше залучався до походів, включаючи три походи до Шотландії, а також до Нової Шотландії та Гренландії.
У жовтні 1942 року, після тренувань з висадки морських десантів у затоці Чесапік, «Свенсон» увійшов до флоту вторгнення, що прямував до французької Північної Африки. 23 жовтня 1942 року з Чесапікської затоки вийшов транспортний конвой UGF 1 з військами десанту на борту, який 26 числа вийшов у точку рандеву, де на нього очікував ескорт бойових кораблів американського флоту, що вийшов з бухти Каско в затоці Мен.
Рано вранці 8 листопада 1942 року есмінець кинув якір біля берега, забезпечуючи підтримку висадці десанту на плацдармі у Федхалі. Коли американський десант почав наближатися до зогни висадки, французькі берегові батареї відкрили вогонь; і протягом наступних двох годин «Свенсон» забезпечував вогнем своєї корабельної артилерії прикриття діям десантників, намагаючись захистити транспорт і війська.
О 9 годину з бухти Касабланки під прикриттям димової завіси сім бойових кораблів французької 2-ї легкої ескадри вийшли на перехоплення морського десанту американців[Прим. 1], щоб атакувати транспортні засоби противника, і відкрили вогонь по найближчих американських кораблях — есмінцях «Ладлоу», «Вілкс» і «Свенсон». «Ладлоу» був уражений французьким вогнем і змушений відступити; але «Свенсон» та «Вілкс» приєдналися до крейсерів «Огаста» та «Бруклін», які поринули на перехоплення французької флотилії.
Німецьких підводних човнів під час висадки не було; але 11 листопада 1942 року до зони висадки морського десанту прибули U-130 та U-173, які незабаром затопили чотири транспорти та пошкодили есмінець та танкер. 16 листопада есмінець «Вулсі» встановив гідроакустичний контакт; і, зробивши кілька атак, що призвели до появи бульбашок масла та повітря, передав контакт «Свонсону» та «Квіку», які провели додаткові атаки. Подальша інформація показала, що це був U-173, який був потоплений з усім екіпажем глибинними бомбами американських есмінців «Вулсі», «Свонсон» та «Квік».
Після морської битви біля Касабланки «Свенсон» повернувся до патрулювання та супроводу конвоїв в Атлантичному океані, де діяв до липня 1943 року. Літом прибув до Середземного моря, де увійшов до складу сил вторгнення на Сицилію. Його разом з есмінцем «Роу» призначили кораблями вогневої підтримки для висадки у Лікаті, Сицилія. Але, 10 липня, у ніч перед висадкою, обидва есмінці, розслідуючи підозрілі радіолокаційні контакти, зіткнулися. Тим не менше, «Свенсон», попри пошкодження продовжував діяти у складі сил вторгнення, і своїм артилерійським вогнем підтримував висадку десанту на берег. Згодом корабель доправили на Мальту для тимчасового ремонту, перш ніж вирушити пізніше в липні до Brooklyn Navy Yard.
Після закінчення ремонту «Свенсон» відновив виконання обов'язків в Атлантиці. 7 січня 1944 року його перевели у 7-й флот, що діяв біля Нової Гвінеї. 3-7 березня корабель надавав вогневу підтримку десанту, що висадився в гавані Зеадлер. 22 квітня діяв у ролі командно-штабного корабля під час висадки в Голландії. 2 липня надавав вогневу підтримку під час висадки на острів Нумфор у ході кампанії в Західній Новій Гвінеї. 30 липня знову виступав у ролі командного корабля для висадки десанту на Сансапор.
19 серпня 1944 року есмінець залишив Нову Гвінею і приєднався до оперативної швидкохідної авіаносної групи (TF 38). Входив до ескорту авіаносців «Франклін», «Ентерпрайз» і «Сан-Хасінто», під час завдавання повітряних ударів по островах Бонін, Уліті, Яп, Палау, Окінаві, Тайваню. 20 жовтня забезпечував підтримку висадки на Філіппіни. Брав участь у великій морській битві за Лейте.
- HMS Juno (F46)
- Стерегущий (есмінець, 1938)
- HMCS Iroquois (G89)
- Z30 (есмінець)
- Valmy (есмінець)
- Giosuè Carducci
- Виноски
- ↑ Легкий крейсер «Прімоте», есмінці «Альбатрос», «Мілан», «Булоне», «Брества», «Фуго», «Фрондір»
- Джерела
- USS Swanson (DD 443). на uboat.net. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 27 червня 2021. (англ.)
- USS SWANSON (DD-443) [Архівовано 17 квітня 2012 у WebCite](англ.)
- USS SWANSON (DD-443) [Архівовано 27 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- USS Swanson (DD-443) [Архівовано 27 червня 2021 у Wayback Machine.]
- DD-443 [Архівовано 17 квітня 2012 у WebCite]
- Chesneau, Roger & Kolesnik, Eugene M Conway's All the World's Fighting Ships 1860—1905.. — Conway Maritime Press. — Greenwich: 1979. — ISBN 0-8317-0302-4
- А. В. Дашьян. Корабли Второй мировой войны. ВМС США (часть 1). — Москва: Моделист-конструктор, 2004. — 32 с. — (Морская коллекция № 1 (58) / 2004). — 4000 экз.
- Шишов А. А. Эскадренные миноносцы США (1916—1922). — СПб.: Крепость, 2001. — Т. 1. — 256 с. — (Боевые корабли мира). — 2000 экз. — ISBN 5-94291-005-1.