Єжи Новосельський

Єжи Новосєльський
пол. Jerzy Nowosielski
Народження	7 січня 1923(1923-01-07)[1][2][…] Краків, Польська Республіка
Смерть	21 лютого 2011(2011-02-21)[4][3][5] (88 років)
	Краків, Республіка Польща
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Республіка Польща
Навчання	Краківська академія мистецтв
Діяльність	художник, іконописець, викладач університету, філософ, богослов
Роки творчості	1945[6] — 2011[6]
Роботи в колекції	Національний музей у Варшаві і Національний музей у Кракові
Нагороди	Почесний доктор Ягеллонського університетуd Jan Cybis Awardd
Єжи Новосельський у Вікісховищі

Єжи Новосєльський також відомий за своїм українським іменем Юрій Новосільський (пол. Jerzy Nowosielski; 7 січня 1923, Краків — 21 лютого 2011, Краків) — польський художник, іконописець, графік, сценограф, теоретик мистецтва, та православний теолог.

Народився 7 січня 1923 року у Кракові у лемківській сім'ї.

Я зовсім не маю в собі польської крові, — жартує Юрій Новосільський, син лемка і полонізованої австрійки. — Я поляк, але трошки українець, трошки німець. Я люблю цю країну і вболіваю через те, що вона однобічно сформована післятридентською римо-католицькою ментальністю. А це є каліцтвом культури нації, — Кристина Черні, «Кажан у храмі. Біографія Єжи Новосельського».

Професор Академії мистецтв у Кракові. Удостоєний звання Doctor honoris causa Львівської академії мистецтв (2008).

Створив власний неповторний художній стиль. Новосельський поєднував у своєму малярстві дві філософії — західну і східну, дві культури — польську та українську. Попри те, що він був сучасним художником, проте був заглибленим у візантійську традицію.

Через звинувачення в неканонічності нищили його поліхромії та викидали ікони з костелів і церков. Зокрема, голубий іконостас з Орішкова на Підляшші, який був усунений з церкви, а тепер депонований у православній церкві у Кракові.

Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові, алея заслужених, поле LXIXPASB, ряд, 1, поховання 12 (50.075298°, 19,956018° [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.])^[7].

• іконостас та інтер'єр Греко-Католицької церкви Воздвиження Чесного Хреста в м.Гурово-Ілавецьке (1983-1984);
• розпис греко-католицької церкви Різдва Богородиці у м. Білий Бір;
• іконостас у церкві Митрополичої Духовної Семінарії УГКЦ у Любліні;
• ікони і хрест у монастирі в Тинці;
• каплиця та іконостас у православній церкві у Кракові;
• ікони в греко-католицькій церкві у Кракові;
• Розп'яття та надбрамна ікона Богородиці Втілення для храму Успіння Пресвятої Богородиці при монастирі оо. Василіан у Варшаві;
• Поліхромія храму Успіння Пресвятої Богородиці в Люрді;
• Поліхромія костелу Івана Хрестителя у Варшаві.

• Черні, Кристина. Новосєльський. — Краків, 2006
• Черні, Кристина. Кажан у храмі. Біографія Єжи Новосєльського. — Краків, 2011
• Юрій Новосільський у Тинці // Наше Слово, № 52 від 28 грудня 2014 р. — с.10

• Єжи Гарасимович
• Анджей Стасюк
• Ян Андрушевський

• Виставка ікон Єжи Новосельського [Архівовано 19 березня 2011 у Wayback Machine.](пол.)
• Есеї Юрія Новосільського в перекладі Андрія Шкраб'юка
• Іконописець — мислитель (До 85-річчя народження Юрія Новосільського) Автор: Олександер КОЛЯНЧУК^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Поділений двома вітчизнами: Єжи Новосєльський як медіатор польсько-українського міжкультурного діалогу [Архівовано 18 квітня 2012 у Wayback Machine.]