Єктенія

Єкте́нія або ектенія^[1] (з дав.-гр ἐκτενής — ревність) — сукупність молитов з проханнями і зверненнями до Бога, які від імені вірних читає диякон чи священник під час кожного богослужіння.

Найвживаніших єктеній п'ять:

1. Велика або мирна єктенія (Η μεγάλη συναπτή; τα ειρηνικά), яка починається словами «У мирі Господу помолімось». Вона має багато молінь і прохань, і після кожного з них співається: «Господи, помилуй!»
2. Мала єктенія (гр. Μικρὴ Συναπτή) — це скорочення великої. Вона починається словами: «Ще і ще у мирі Господу помолімось!» і має всього два прохання.
3. Сугуба (посилена) єктенія (гр. ἐκτενὴς)починається словами: «Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимося Тобі, вислухай і помилуй». На кожне прохання сугубої єктенії хор відповідає триразовим: «Господи, помилуй!» Тому сама єктенія називається сугубою, або посиленою.
4. Прохальна^[2] єктенія (гр. αἰτήσεις; Δέησις; Πληρωτικά) починається словами: «Доповнімо (доведемо до повноти) молитву (ранню чи вечірню) нашу Господеві». Після кожного благання, крім перших двох, хор співає: «Подай, Господи!»
5. Єктенія за спочилих складається з прохань до Господа, щоб Він упокоїв у Царстві Небесному душі померлих, простивши їм усі гріхи.

Кожна єктенія закінчується виголосом священика, який прославляє Пресвяту Тройцю.

• Закон Божий: Підручник для сім'ї та школи / Протоієрей Серафим Слобідський. — К.: Видавничий відділ УПЦ КП, 2005. — 655 с. ISBN 966-7567-11-7
• Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона

• Єктенія // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Єктенія [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 426. — 1000 екз.