Апостолівський район
Апостолівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Дніпропетровська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УСРР), Україна | ||||
Область: | Дніпропетровська область | ||||
Код КОАТУУ: | 1220300000 | ||||
Утворений: | 1923 рік | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 року[1] | ||||
Населення: | ▼ 55 631 (на 1.04.2016) | ||||
Площа: | 1380 км² | ||||
Густота: | 41.8 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5656 | ||||
Поштові індекси: | 53800-53860 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Апостолове | ||||
Міські ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 10 | ||||
Міста: | 2 | ||||
Села: | 31 | ||||
Селища: | 6 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Мудрий Віктор Олексійович | ||||
Голова РДА: | Патоєв Сергій Васильович[2] | ||||
Вебсторінка: | Апостолівська РДА | ||||
Адреса: | 53800, Дніпропетровська область, м. Апостолове, вул. Набережна, 18 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Апостолівський район у Вікісховищі |
Апо́столівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця України, що була розташована на півдні Дніпропетровської області. Адміністративний центр місто Апостолове. Населення становило 57 403 осіб (на 1 лютого 2012 року).
17 липня 2020 року був ліквідований внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Географія[ред. | ред. код]
Загальна площа земель становить 138 000 га, сільськогосподарських угідь — 104,756 га. Переважну більшість району займають чорноземи, більшість з яких звичайні й південні.
Розташування[ред. | ред. код]
На півночі межує з Криворізьким та Софіївським районами, на сході з Нікопольським, на півдні з Високопільським і Нововоронцовським районами Херсонської області та на заході з Широківським районом.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат району помірно континентальний. Характеризується відносно прохолодною зимою і спекотним літом. Середня річна температура в межах +7…+9 °С. Найхолодніший місяць — січень (–4…–6 °С), найтепліший — липень (+21…+23 °С). Річна кількість опадів 400—430 мм. Кількість сонячних днів становить в середньому 240 на рік. Середньорічна кількість опадів становить 400—480 мм близько 2/3 з них випадає в теплий період року. Стійкий сніжний покрив буває в 50 % взимку. Влітку переважають південно-східні сухі вітри, які часто завдають значної шкоди сільському господарству. Апостолівський район відносять до одного з найпосушливіших районів Дніпропетровської області.
Надра[ред. | ред. код]
З природних ресурсів у районі є запаси марганцевих руд, боксити, глина, руда, кварц, буре вугілля, граніт, вапняк. Видобувають граніт і глину. Запасів граніту тут понад 70 млн м3.
Водні ресурси[ред. | ред. код]
Основними водними артеріями району є неглибокі річки: Кам'янка, Базавлук, Базавлучок, Жовтенька. На території району на південному сході розташоване Каховське водосховище. Крім того, проходить канал Дніпро — Кривий Ріг, який було збудовано в 1960-ті роки. Навколо цього каналу розташована ціла мережа каналів для зрошення сільськогосподарських земель.
За даними Апостолівського міжрайонного управління водного господарства на території району розташовано:
- 155 ставків, загальною площею водного дзеркала 1122,91 га;
- 4 водосховища, загальною площею водного дзеркала 1828,5 га;
- 6 річок, загальною довжиною 117,6 км.
Екологія[ред. | ред. код]
Однією з найболючіших проблем району є якість питної води. Зокрема показники мікробіологічної оцінки якості, наявності нестандартних проб, рівнем вмісту коліфагів та наявності ентеровірусів у питній воді району в декілька раз перевищують аналогічні середньобласні показники[3]. Криворізька ТЕС розташована в місті Зеленодольськ є одним із найбільших забруднювачів в Дніпропетровській області, річний об'єм скидання забруднених вод у Зелонодольське водосховище в 2002 році становив 7 443 000 м3[4].
Різке посилення процесів підтоплення населених пунктів та сільгоспугідь останніми роками призвело до виникнення на території району вкрай незадовільних санітарно-побутових та екологічних умов проживання людей. Порушення режиму підземних та поверхневих вод викликане, насамперед, факторами техногенного характеру. Виділяються ділянки, де підвищення рівня ґрунтових вод зафіксовано практично до земної поверхні. Згідно з довгостроковим прогнозом циклічності природної водності практично на всій території району очікується подальше підвищення рівня ґрунтових вод, що триватиме до 2035 року.
Історія[ред. | ред. код]
Відомості про перших поселенців сягають давнини. Це була територія на якій починаючи з VI—III тис. до н. е. жили скіфи, сармати, уличі та печеніги.
У першій половині XVI століття ця територія належала Запорізькій Січі. Тут формувалися загони, які під проводом Богдана Хмельницького в 1648 році виступили проти польсько-литовської влади.
Центр району місто Апостолове засноване державними селянами- переселенцями в [[1793] році. Спочатку село мало назву Вошиве ( бо було розташоване на прудах та балці Вошивій), а згодом, після освячення церкви на честь Покрова Богородиці, дістало назву Покровське, а пізніше й Ново-Покровське. В 1902 році під час будування залізничної колії, частину земель, що була в часному володінні у нащадків Михайла Даниловича Апостола(правнука останнього виборного гетьмана війська Запорізського Данила Апостола) поблизу Покровського, було продано під будівництво з умовою, що станція буде носити назву, пов'язану з родиною Апостолів.Тому й до сьогодення станція має назву " Апостолово". В 15 км від станції розташоване село Михайлівка, яке заснував Михайло Данилович Апостол, придбавши в 1793 році 12 тисяч десятин вільної землі.Михайло на свою честь назвав населений пункт Михайловка- Апостолово.Ця назва за селом зберігалася майже до 1923 року. Потім село залишилося під назвою Михайлівка. Згідно даних Губернського статистичного комітету по 1896 року село Покровське було волосним центром з волосним правлінням на 736 дворів, 4419 мешканців (2213 чол., 2206 жін.). Була православна церква, земська одно-класна школа на 158 учнів (130 хлопч., 28 дівч.), церковно-приходська школа на 35 учнів (15 хлопч., 20 дівч.), ярмарок, 50 базарних днів, 6 лавок, 2 винні лавки та корчма.
В роки громадянської війни Апостолівський район був одним із важливих воєнних плацдармів боротьби між більшовицькими військами та силами генерала Петра Врангеля.
1923 року був створений Апостолівський район у складі Криворізької округи Катеринославської губернії з центром в місті, об'єднавши село Покровське, залізничну станцію Апостолово та робітниче селище й нарекли районий центр Апостоловим.
Апостолівський район, як і весь регіон сильно постраждав під час голодомору — кількість населення району з 1927 по 1936 роки зменшилося майже на третину.
1930 року зі скасуванням Криворізької округи Апостолівський район увійшов до Дніпропетровської області. У 1936-1938 роках Апостолівський район називався Косіорівським, а з 1938 року Єжовським районом у зв'язку з перейменуваннями районного центру, повернувши собі знову назву Апостолівського району перед 2 світовою війною. У 1941—1943 роках Апостолівський район входив до Криворізького земельного повіту Дніпропетровського генерального округу.
Кілька партизанських загонів діяло тут і в роки Другої світової війни. 3599 жителів району нагороджено орденами і медалями, одному з жителів, Фартушному Дмитру Васильовичу — присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Кінодраматург Олександр Довженко в колишньому селі Грушівка Апостолівського району створював відомий твір «Поема про море», яка стала класикою українського кіномистецтва.
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Район адміністративно-територіально поділяється на 2 міські та 2 сільські громади, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані Апостолівській районній раді. Адміністративний центр — місто Апостолове[5].
Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2001[6]) |
---|---|---|
1 | Апостолове | 16 356 |
2 | Зеленодольськ | 14 986 |
3 | Мар'янське | 4 183 |
4 | Нива Трудова | 4 004 |
5 | Грушівка | 3 998 |
6 | Велика Костромка | 2 784 |
7 | Кам'янка | 1 896 |
8 | Токівське | 1 699 |
9 | Михайлівка | 1 513 |
10 | Запорізьке | 1 261 |
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з результатами Перепису населення України 2001 року в Апостолівському районі проживає 64 000 осіб. Кількість мешканців району з 1989 року зменшилась на 6 300 осіб[7]. Доля чоловіків становить 46,8 % (30 000 чол.), тоді як жінок 53,2 % (34 000 чол.), і це відношення в порівнянні з 1989 роком майже не змінилося[8]. В містах проживає 31 200, а в селах 32 800 мешканців району[9]. Доля українців у загальній кількості мешканців району становить 79,3 % і має стійку тенденцію до збільшення, у той час як доля росіян 17,6 % і постійно знижується. Кількість представників інших національностей становить менше 1 %.
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[10]
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 30 071 | 6297 | 4264 | 9070 | 7465 | 2879 | 96 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 34 169 | 5730 | 3879 | 9458 | 9390 | 5282 | 430 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 57 673 осіб[11].
Економіка[ред. | ред. код]
Економічну основу району забезпечує промисловість та аграрний сектор. У агропромисловому комплексі району функціонують 36 товариств, 218 фермерських господарств. На території району також розташовані промислові підприємства: ВП «Київський кар'єр», ТОВ «Апостолівагромаш», ВАТ «Підстепнянський завод будівельних матеріалів», ВАТ «Апостолівський комбікормовий завод», ТОВ «Зеленодольський хлібокомбінат», ВАТ «Завод Континент».
На території району розташована одна з найбільших в Україні теплових електростанцій — Криворізька ДРЕС-2 яка є структурним підрозділом ВАТ «Дніпроенерго», проектна потужність 24,8 мільярдів кВт/год. Питома вага в загальному обсязі виробництва становить 95 %.
Апостолівський район займає друге місце серед сільських районів області з виробництва промислової продукції, яку випускають 10 підприємств: електрична та теплова енергія, гранітні блоки, щебінь, збірний залізобетон, відцентрові насоси, борони, комбікорм і гранульовані висівки, борошно, макаронні та хлібобулочні вироби, ковбасні вироби, олія та інше. 95 % загального обсягу промислової продукції в районі займає виробництво електроенергії (Криворізька ТЕС), в середньому на рік виробляється 4,5 млрд кв. годин на рік.
Продукція з Апостолівського граніту (Токівський гранітний кар'єр та ВП «Київський кар'єр») широко відома як в Україні, так і за її межами. Токівським гранітом, наприклад, облицьовано будівлю Московського державного університету імені Михайла Васильовича Ломоносова на Воробйових горах, проведено реконструкцію Мавзолею Володимира Леніна, з того ж граніту споруджено постаменти для пам'ятників Володимиру Леніну у Дніпрі та Івану Франку у Львові.
Транспорт[ред. | ред. код]
Районом проходить транспортний коридор Н23 (Кропивницький — Запоріжжя), також регіональні автошляхи Т 0403, Т 0411, Т 0419 та Т 0443.
У районі розташований залізничний вузол станція Апостолове, яка є кінцевою для лінії у напрямку Дніпра-Лоцманської та Нижньодніпровськ-Вузла. Є транзитною на лінії Кривий Ріг — Нікополь — Запоріжжя та відгалуження в напрямку Снігурівки — Херсона.
Залізничні станції: 373 км, Жовтокам'янка, Підстепне та Тік.
Зупинні пункти: 29 км, 47 км, 71 км, 335 км, 355 км та Нива Трудова.
Побут та інфраструктура[ред. | ред. код]
Медичне обслуговування населення[ред. | ред. код]
Надання медичної допомоги проводиться центральною районною та Зеленодольською міською лікарнями, 8-ма лікарськими амбулаторіями та 21 ФАПом.
Освіта та культура[ред. | ред. код]
В районі функціонує 29 шкіл, де навчається майже 8 000 учнів, 3 позашкільні заклади, 22 дитячих садків із 1378 вихованцями. Працюють 725 педагогів. Функціонує 25 профільних класів, де 812 учнів навчаються за природно-математичним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним профілями. Ведеться позашкільна робота в 285 гуртках. Виробнича міжшкільна майстерня здійснює професійну підготовку учнів 10-11 класів з 6 професій. Гарячим харчуванням охоплено понад 80 % дітей, 2515 учнів — безкоштовно.
У районі працюють 25 клубних установ, Палац культури, районний Будинок культури, Історико-краєзнавчий музей, 3 школи естетичного виховання, 3 спортивні школи.
Засоби масової інформації[ред. | ред. код]
В районі видається газета «Апостолівські новини». Працює місцевий телеканал «Атлант» та FM-радіостанція «Атлант».
Об'єкти туризму[ред. | ред. код]
На території Апостолівського району знайдено і досі знаходять велику кількість половецьких баб. Біля села Усть-Кам'янка археологами було знайдено та досліджено кургани Сарматського часу. В Апостолівському районі відкрито слов'янське поселення, житла якого були глинобитними, а всередині їх містилися печі-кам'янки. Тут же знайдені зернотертки. Відкриті слов'янські поселення не мають укріплень.
Поблизу міста досліджено кілька курганів доби бронзи (III—І тис. до РХ).
В Апостоловому збереглася Церква Святої Покрови. Працює Народний музей історії Апостолівського району.
Особистості[ред. | ред. код]
Два уродженця району нагороджено званням Героя Радянського союзу, Калина Олександр Данилович — Герой Радянського Союзу, льотчик-випробувач ОКБ А. Н. Туполєва, та Фартушний Дмитро Васильович — Герой Радянського Союзу, командир роти 229-го гвардійського стрілецького полку 72-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії Степового фронту, гвардії лейтенант. Помер у шпиталі в 1946 році, похований в Апостоловому. У місті народився Петруш Микола Андрійович — 1856 року народження, Херсонська губернія, генерал-майор Російської армії у відставці, нагороджений багатьма орденами Російської імперії.
За одержання високих урожаїв зернових культур були нагороджені званням Героя Соціалістичної Праці керувальним відділком радгоспу С. М. Коваленку присвоєно звання та ланкова Я. М. Корчевій.
В районі народилося чимало відомих діячів української культури — український маляр-реаліст Шишко Григорій Гордійович та українська поетеса — Марія Павленко (*1939-†2006), секретар Житомирської Спілки письменників України, голова літературного об'єднання імені Михайла Клименка. Село Мар'янське дало світу Олексія Нирка — подвижника кобзарства Криму і Кубані, бандуриста, історика кобзарства, голову Ялтинської «Просвіти» (1988–1991), керівника капели бандуристів ім. С. Руданського в Ялті. Відразу двох відомих українських поетів дало село Кам'янка — Іов Іван Павлович та Чхан Михайло Антонович.
Народилися в районі й два відомих представника українського спорту — Ольга Гребенюк — перша жінка в Дніпропетровській області, яка носить звання Майстра спорту України з гирьового спорту, та Андрій Гребенюк — один із відомих силачів України.
В селі Михайлівка Апостолівського району народився відомий український журналіст і політичний діяч Семенко Юрій Сергійович. Також в Михайлівці народився відомий під час Другої світової війни снайпер Ганочка Михайло Григорович, отримавший 138 перемог.
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Апостолівського району були створені 34 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 51,19 % (проголосували 24 144 із 47 163 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 41,43 % (10 004 виборці); Олег Ляшко — 9,25 % (2234 виборці), Сергій Тігіпко — 9,14 % (2 206 виборців), Юлія Тимошенко — 8,98 % (2 167 виборців), Анатолій Гриценко — 7,60 % (1 834 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,60 %[12].
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Апостолівський район |
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 526/2019-рп «Про призначення С.Патоєва головою Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
- ↑ Водні ресурси Дніпропетровської області[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Перелік основних водокористувачів — забруднювачів в Дніпропетровський області[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Апостолівського району [Архівовано 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ За даними із сайту ВРУ
- ↑ Результати перепису населення України 2001. Архів оригіналу за 17 березня 2008. Процитовано 6 березня 2008.
- ↑ Результати перепису населення України 2001. Архів оригіналу за 3 листопада 2007. Процитовано 6 березня 2008.
- ↑ Результати перепису населення України 2001. Архів оригіналу за 3 листопада 2007. Процитовано 6 березня 2008.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 9 січня 2021.
- ↑ Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт ВР України[недоступне посилання з червня 2019]
- Сайт Дніпропетровської облради
- Сайт Дніпропетровської ОДА
- Результати всеукраїнського перепису населення 2001 рік [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Вплив ґрунтів на забруднення токсичними речовинами. [Архівовано 12 січня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Екологічний паспорт Дніпропетровської області
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку музеїв»
- Апостолівський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
- Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х тт./Упорядник В. П. Бухтіяров. Кривий Ріг: ЯВВА,2005.
Література[ред. | ред. код]
- Апостолівський район // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.113-141, 122—124
|
|
|