Бамако

Місто Бамако фр. Bamako бам. ߓߊ‏ߡߊ‏ߞߐ‏, Bamakɔ Герб Координати 12°38′45″ пн. ш. 07°59′32″ зх. д.H G O Країна  Малі Малі Адмінодиниця Bamakod Внутрішній поділ Commune 2d, Commune IVd, Commune 5d, Commune 6d Площа 252 км² Висота центру 350  м Водойма Нігер Населення 1 809 106  (2009) Густота населення 7178,99  осіб/км² Катойконім англ. Bamakoan Міста-побратими Рочестер (1975)[1], Анже (1974), Мобеж, Дакар, Бордо (1999)[2], Бобо-Діуласо, Лейпциг, Ашгабад, Сан-Паулу (2000), Банжул, Нуакшот Часовий пояс UTC+0 GeoNames 2460594 Бамако Бамако (Малі)  Бамако у Вікісховищі

Бамако́ — столиця та найбільше місто Малі, адміністративний та економічний центр країни, важливий річковий порт на річці Нігер.

Адміністративно місто поділяється на 6 комун:

Місто розташоване на берегах Нігера, у південно-західній частині країни, за одну тисячу кілометрів від Дакара і Абіджана та за 400 км від кордону з Гвінеєю. В останні роки Бамако став перехрестям західної Африки.

Згідно з легендою, одне з перших поселень виникло завдяки мисливцю на ім'я Бамба і відповідно отримало назву «Бама ко», тобто «річка Бамба». Згідно з іншою версією, назва міста походить від слова «Бама», яке мовою бамбара означає «крокодил». Відповідно до цієї теорії «Бамако» перекладається як «річка крокодилів». Ця теорія вважається основною, у зв'язку з чим на гербі Бамако зображені три крокодили.

Місто розташоване в зоні, яка характеризується кліматом тропічних саван. Найтепліший місяць — квітень із середньою температурою 32,2 °C. Найхолодніший місяць — грудень, із середньою температурою 25 °C^[3].

Людські поселення на цьому місці існували ще в епоху палеоліту, однак поява міста відноситься до XVII століття.

Місто Бамако побудоване на добре зрошуваній горбистій поверхні покритій лісом, який доставляв першим поселенцям чудовий будівельний матеріал (зокрема каучукові і фарбувальні дерева).

Наприкінці XIX століття мешканці здебільшого обробляли просо та маїс, займалися шкіряним ремеслом, виробленням тканин та риболовлею. Частина їх — негри (сарроколи), друга — мавританського походження. Останні — мусульмани і раніше займалися торгівлею невільниками.

У 1882 році Борна-Деборд змусив жителів Бамако визнати протекторат Франції і побудував форт. Торговий оборот Бамако в 1884 році доходив до 5 мільйонів франків.

На сьогодні в Бамако проживає близько 1,6 мільйона осіб. Динаміка зростання кількості населення досить стрімка: 2,5 тисячі жителів у 1884 році; 8 тисяч у 1908-му; 37 тис. у 1945-му; близько 100 тис. у 1960-му (рік здобуття незалежності Малі). Відтоді місто продовжує притягати сільське населення, яке прямує туди в пошуках роботи. Такий неконтрольований ріст чисельності населення провокує серйозні проблеми із міською екологією, каналізацією, заторами на дорогах, доступом до питної води тощо

У місті проживають різноманітні етнічні групи як із самого Малі, так і з сусідніх держав.

Залізнична гілка Дакар-Бамако з'єднує місто зі столицею Сенегалу через місто Каєс на заході Малі. Є дорожній зв'язок з великими містами країни, такими як Кулікоро, Каті, Сегу, Сікасо та ін.

Аеропорт Бамако (Bamako-Sénou International Airport розташований за 15 км від міста і був відкритий в 1974 році. За даними уряду на 2005 рік трафік аеропорту становив 516 000 осіб. Важливе транспортне значення має також річка Нігер. Місто розташоване по обох берегах річки, які з'єднані трьома мостами (перший побудований в 1960 році, другий — в 1992 році, третій у 2011 році).

У місті виробляються медикаменти, текстиль, тютюн, продукти хімічної промисловості, вироби з металу.

Найбільше аматорське ралі у світі^[4] та найбільше ралі по Сахарі має маршрут Будапешт — Бамако^[5].

Тут народився музикант та композитор Тумані Діабате, деякий час проживав і працював Юрій Шумовський.

• Рочестер, США (з 1975)
• Анжер, Франція (з 1974)
• Дакар, Сенегал (з 1974/75 років)
• Бобо-Діуласо, Буркіна-Фасо (з 1994)
• Лейпциг, Німеччина (з 1966)
• Ашхабад, Туркменістан (з 1974)
• Сан-Паулу, Бразилія
• Банжул, Гамбія

Угоди про співпрацю також підписані з французькими містами Ліон, Марсель і Бордо, а також зі столицею Буркіна-Фасо, Уагадугу.

• Liora Bigon (2016). French Colonial Dakar: the Morphogenesis of an African Regional Capital. Manchester University Press. ISBN 978-1-78499-786-1.(англ.)
• Jacques Charpy (1958). La Fondation De Dakar, 1845-1857-1869. Paris. (фр.)
• Dickson Eyoh and Paul Tiyambe Zeleza, ред. (2003). Dakar. Encyclopedia of Twentieth-Century African History. Routledge. ISBN 978-0415234795.(англ.)
• Mariken Vaa (2000). Housing Policy After Political Transition: The Case of Bamako (PDF). {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)(англ.)
• Paul Tiyambe Zeleza; Dickson Eyoh, ред. (2003). Bamako, Mali. Encyclopedia of Twentieth-Century African History. Routledge. ISBN 0415234794.(англ.)
• Sophie Dulucq (2005). Bamako. У Kevin Shillington (ред.). Encyclopedia of African History. Fitzroy Dearborn. ISBN 978-1-57958-245-6.(англ.)
• John Middleton; Joseph Miller, ред. (2008). Bamako. Detroit: Charles Scribner's Sons.(англ.)
• Elizabeth Heath (2010). Bamako, Mali. У Kwame Anthony Appiah; Henry Louis Gates (ред.). Encyclopedia of Africa. Oxford University Press. ISBN 9780195337709.(англ.)
• Roman A. Cybriwsky (2013). Bamako. Capital Cities around the World: An Encyclopedia of Geography, History, and Culture. ABC-CLIO. с. 30—31. ISBN 978-1-61069-248-9.(англ.)
• Mary Jo Arnoldi (2016). Locating history in concrete and bronze: civic monuments in Bamako, Mali. У Cher Krause Knight; Harriet F. Senie (ред.). A Companion to Public Art. Wiley. ISBN 978-1-118-47534-8.(англ.)
• Courage Kamusoko (2017). Bamako Metropolitan Area. У Yuji Murayama та ін. (ред.). Urban Development in Asia and Africa: Geospatial Analysis of Metropolises. Springer. с. 275—292. ISBN 978-981-10-3241-7.(англ.)
• Marie-Louise Villien-Rossi (1963). Bamako, capitale du Mali. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)(фр.)
• École normale supérieure de Bamako (1993). Bamako. Pays Enclaves. Université de Bordeaux. ISBN 978-2-905081-22-3.(фр.)
• M. Bertrand (1995). Bamako, d'une république à l'autre. № 66. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)(фр.)
• Monique Bertrand (1998). Marchés fonciers en transition: le cas de Bamako (Mali). № 602. с. 381. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)(фр.)
• Sébastien Philippe (2009). Une histoire de Bamako. ISBN 978-2-909550-64-0.(фр.)
• Kévin Croix та ін. (2013). Quelle 'place' pour des pêcheurs urbains? Le cas de Bamako (Mali) [Which 'place' for urban fishermen? The case of Bamako]. № 648. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)(фр.)

• Офіційний сайт(фр.)
• Бамако «Encyclopædia Britannica» (англ.)
• Бамако «Encyclopædia Universalis» (англ.)
• Бамако «Curlie» (англ.)
• Бамако «AfricaBib» (англ.)

п о р Найбільші міста Малі Дані сайту GeoNames.
	№	Назва	Провінція	Населення
Бамако Сікассо	1	Бамако	Бамако	1 297 281	Мопті Кутіала
	2	Сікассо	Сікассо	144 786
	3	Мопті	Мопті	108 456
	4	Кутіала	Сікассо	99 353
	5	Каєс-Нді	Каєс	97 464
	6	Сеґу	Сеґу	92 552
	7	Ґао	Ґао	87 000
	8	Каєс	Каєс	78 406
	9	Моркала	Сеґу	53 738
	10	Колокані	Кулікоро	48 774